Ухвала суду № 119132231, 01.05.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/437/24

Номер провадження 2/298/59/24

УХВАЛА

про призначення експертизи

01 травня 2024 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Зизич В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вороняк А.А.,

номер справи 298/437/24,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Костянтинівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Костянтинівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства,

за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Костянтинівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення у справі судово-імунологічної експертизи на предмет встановлення батьківства ОСОБА_1 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив доручити проведення експертизи Закарпатському обласному бюро судово-медичної експертизи.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про таке, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600909194080 (зворотній номер №0690044777602).

При цьому, ОСОБА_2 1 травня 2024 року через канцелярію суду подала заяву, в якій просить відкласти розгляд справи, оскільки не зможе бути присутньою через виїзд за межі Закарпатської області у відрядження. Також в заяві вказує, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, орієнтовною датою повернення вказує 20 травня 2024 року.

Представник Костянтинівського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції у підготовче засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення слухання справи суду не надав. 15 квітня 2024 року на адресу суду від начальника відділу Н.Дзіоба надійшов лист про розгляд справи №298/437/24 за відсутності представника відділу.

У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечив щодо заяви ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, зазначивши, що відповідачка не з`являється в судові засідання, повторно подала заяву про відкладення, вважав за можливе проводити судове засідання з розгляду цивільної справи, на якому вирішити порушене ним питання щодо призначення експертизи. Позивач ОСОБА_1 просив задовольнити клопотання про призначення судово-імунологічної експертизи для підтвердження або спростування його батьківства.

Суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 повторно не з"явилася у судове засідання, хоча належним чином була повідомлена про проведення судових засідань в порядку вимог ст.ст.128, 130 ЦПК України. Звертаючись із заявою про відкладення судового розгляду 1 травня 2024 року, не надала суду доказів поважності причини неявки у судове засідання, відсутні докази того, що остання перебуває у відрядженні. Відповідач ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження в справі та копію позовної заяви отримала 28 березня 2024 року, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. З моменту перебування справи в провадженні суду не надала суду ні відзиву на позовну заяву, ні доказів на підтвердження обставин, про які зазначає в заяві про відкладення, також не забезпечила явку свого представника до суду, на необхідність пошуку якого вказувала у заяві від 09.04.2024 про відкладення судового засідання 11.04.2024, хоча суд вважає наданий відповідачці строк достатнім для забезпечення участі представника в судове засідання.

Розглянувши заяву відповідачки про відкладення розгляду справи, з огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення такої та визнає причину неявки відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання неповажною, останнім не додано до заяви про відкладення судового засідання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин її неявки в судове засідання 1 травня 2024 року, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити підготовче судове засіданні у відсутності відповідачки.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 на підтримання клопотання про призначення в цивільній справі судової експертизи, перевіривши подане клопотання, оглянувши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Як вбачається із змісту ст.76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Також, відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 108 ЦПК України встановлено, що експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обгрунтованих судових рішень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.06.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05,§ 34,від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Враховуючи, що предметом доказування у справі є наявність чи відсутність кровного споріднення між позивачем та малолітньою дитиною, для з`ясування обставин у справі необхідні спеціальні знання , а тому по справі слід призначити судову експертизу.

Пунктом 7 Розділу 1 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 591 від 17.07.2017, встановлено, що якщо під час проведення судової експертизи або експертного дослідження об`єкт дослідження може бути пошкоджений або знищений, документ про призначення має містити дозвіл на його пошкодження або знищення, зміну стану чи властивостей.

За таких підстав, суд приходить до висновку про необхідність надання експерту дозволу на повне або часткове знищення об`єктів дослідження відібраних експертом під час проведення експертизи біологічних зразків підекспертних осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: зокрема, на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, враховуючи, що для повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи про визнання батьківства необхідні спеціальні знання в галузі генетики, сторонами не надані відповідні висновки експертів, суд дійшов висновку, що в справі слід призначити судово-імунологічну експертизу.

Крім того, приймаючи до уваги, що для проведення зазначеної експертизи потрібний певний проміжок часу, а тому на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити, як це передбачено вимогами п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, згідно з якою суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Керуючись ст. ст.103-107, 252 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-імунологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Костянтинівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, судово-імунологічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Проведення експертизи доручити експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 та відповідачку ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_3 прибути на виклик експерта у визначений день і час до Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи, для відбору біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Надати експерту дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження відібраних експертом під час проведення експертизи біологічних зразків підекспертних осіб.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладеного на нього обов`язку.

Роз`яснити учасникам справи ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Надати в розпорядження експертів матеріали судової цивільної справи №298/437/24.

Копію ухвали направити експерту для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 1 травня 2024 року.

Суддя Зизич В.В.