Ухвала суду № 119132034, 20.05.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/558/24

Єдиний унікальний № 235/2513/24

У Х В А Л А

20 травня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконфернції)

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконфернції)

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконфернції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні №1202405210000017 від 02.01.2024р. та клопотання про продовження запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за призовом, водія 2 кулеметного відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України, суддя,-

В С Т А Н О В И В:

28.03.2024 року до суду з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду провадження, з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спроби переховування від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений та захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням, дійшов висновку, що заявлене прокурором клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнаним на початкових стадіях процесу.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність на цей час ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому, як військовослужбовець, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, як військовослужбовець, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вчинив вбивство в умовах воєнного стану та бажання обвинуваченого уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі обвинуваченого, тим самим утворюють склади кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407 та ч.4 ст. 408 КК України.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінуєтьсявчинення умисноговбивства,відповідно довимог ч.4ст.183КПК Українисуд вважаєнеможливим визначеннярозміру застави при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманнямна гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, з20 травня 2024 року до 18 липня 2024 року включно, без визначення розміру застави, оскільки саме такий запобіжний захід буде, тримання під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 183, 184, 193-194, 372, 392 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурораПокровського відділуДонецької спеціалізованоїпрокуратури у сферіоборони Східногорегіону ОСОБА_7 про продовженнязапобіжного заходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому за ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт. Савинці, Балаклійського району, Харківської області,запобіжний захід в вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, з20 травня 2024 року до 18 липня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1