Рішення № 119131813, 12.04.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4796/24

провадження № 2/753/4657/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання: Кушнір А.А.,

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача

Дарницької РДА в м. Києві: Осадчої І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльність незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 1, КМР), Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 2, Дарницька РДА) про визнання бездіяльність незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Київський БКК» з 1990 року по 2008 рік. З 1998 року перебувала у черзі на квартиру як матір одиначка, також є особою з інвалідністю з дитинства II групи. З 01.09.1982 по 25.05.1990 навчалась в спеціальній школі-інтернаті № 15 міста Києва, крім того, є ветераном праці. У 2007 році отримала кімнату у квартирі АДРЕСА_1 . У цій кімнаті зареєстровані ОСОБА_1 , та члени родини: дочка - ОСОБА_2 , 1993 року народження, онука - ОСОБА_3 , 2013 року народження, онука - ОСОБА_4 , 2021 року народження. Також у цій кімнаті проживає чоловік дочки - ОСОБА_5 , 1988 року народження. Кімната у квартирі спільного заселення приватизована 03 вересня 2007 року, згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Зазначена квартира спільного заселення складається із п`яти кімнат. В інших чотирьох кімнатах зареєстровані сім чоловік. В квартирі фактично проживають чотири окремі сім`ї.

В квартирі постійні сварки інших власників, які зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя. Постійні лайки, не догляд за квартирою, гучна музика створюють пригнічену атмосферу у квартирі, психологічно тяжко в ній проживати, іншого житла у позивача не має. У зв`язку з тяжким матеріальним становищем самостійно придбати квартиру позивач не може. На теперішній час позивач ОСОБА_1 , перебуває у черзі на розширення житла. Проте, питання щодо надання іншого житла як громадянці, яка потребує поліпшення житлових умов, не вирішено. Згідно з відповіддю відповідача від 30.06.2023 на звернення від 19.06.2023 повідомлено, що позивач перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з 20.08.1998 за першочерговою категорією обліку «Одинокі матері». Станом на 22.06.2023 номер черги у списку першочерговиків - 402, а за категорією обліку - 102. У зв`язку з чим позивач вважає, дії відповідача неправомірними щодо відмови у наданні житла як особі, яка потребує поліпшення житлових умов.

На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправною бездіяльність Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні житла як особі, яка потребує поліпшення житлових умов та зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію надати ОСОБА_1 житло як особі, яка потребує поліпшення житлових умов, у виді окремої квартири.

Ухвалою суду від 07.03.2024 у справі відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

28.03.2024 від відповідача 2 Дарницької РДА надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечує щодо позовних вимог, зазначає, що не порушували житлові права позивача, забезпечення житлом позивача можливе в порядку черговості з урахуванням часу взяття на облік, після поліпшення житлових умов громадян, які раніше зараховані до позачергового списку, права позивача не порушені та будуть вирішуватися згідно із чергою квартирного обліку та в порядку визначеному законодаством, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

10.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що в квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає чотири окремі сім`ї та зарестровано 11 осіб, розрахункові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг оформлені на позивача і вона вимушена сплачувати комунальні послуги за всіх власників, розділити розрахункові рахунки неможливо, позивач вважає, що має право на першочерговість отримання житлового окремого приміщення достатньої площі, яка перебачена законодаством, просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив відповідаяа 2 до матеріалів справи, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 12.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відповідь на відзив до матеріалів справи, відповідно до ст. 179 ЦПК України.

У судовому засіданні позивач надала пояснення, зазначила, що їй дали кімнату у квартирі, яку вона приватизувала, у вказаній квартирі проживають 4 окремі сім`ї, відбуваються сварки та бійки, змушена оплачувати всі комунальні послуги, адже особовий рахунок неможливо розділити між іншими власниками, просила задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача 2 надала пояснення, в яких зазначила, що позивачу буде надано житло у порядку черговості, просила відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду невідомі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали у справі, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та копією довідки до акта огляду МСЕК серії КА-1 № 004257 (а.с. 20-21).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно.

Згідно зі ст. 9 ЖК України забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування (Страсбург, 15.10.85 р.), ратифіковану Законом України N 452/97-ВР від 15.07.1997 головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Крім цього, згідно із ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки осіб з інвалідністю і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишилися без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 15 Житлового кодексу Української PCP та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» повноваження щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання житла, видача ордеру на жиле приміщення, прийняття рішень про включення жилих приміщень до числа службових та виключення їх із числа службових, затвердження рішень про надання службових жилих приміщень, відповідно до чинного законодавства відносяться до компетенції районних в місті Києві державних адміністрацій.

Позивач ОСОБА_1 з 20.08.1998 була зарахована у список на отримання житла за категорією «Одинокі матері», у відділі обліку та розподілу житлової площі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно статті 43 Житлового кодексу PCP та пункту 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, жилі приміщення з державного житлового фонду надаються підприємствами, установами, організаціями, райдержадміністраціями за місцем перебування громадян на квартирному обліку в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається по часу прийняття на квартирний облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень).

Відповідно до пункту 12 Постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок від 15 липня 1985 року № 582 «Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» встановлено, що громадяни, зараховані на квартирний облік на загальну чи пільгову чергу згідно встановлених цією постановою підстав, для визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються житлом згідно черги, але не раніше громадян, зарахованих на облік, до прийняття цієї постанови.

Статтею 46 Житлового Кодексу Української PCP та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP передбачено позачергово надання жилих приміщень по певним категоріям.

Статтею 144 Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування та зазначено, що Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, діючого на підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 № 1545-XII, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що віднесені до державного, громадського, приватного житлового фонду, та житлового фонду соціального призначення. Згідно ст 5 ЖК УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Порядок обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, підстави взятті таких осіб на облік та зняття з обліку, надання особам жилих приміщень регулюються статтями 31-60 Житлового кодексу УРСР та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, діючих на підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 № 1545-XII.

Відповідно до ст.ст. 43, 45, 46 ЖК УРСР, п.п. 44-47 Порядку обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, громадяни, що перебувають на обліку, одержують житло відповідно до черги, у першу чергу та позачергово. Облік таких громадян ведеться у спосіб та за формами, встановленими додатками № 4,5,6 до Правил обліку.

Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 10.04.2007 № 434 затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат», протокол № 93 від 06.02.2007 (про надання жилих приміщень) в зв`язку з закінченням договору оренди в гуртожитку по АДРЕСА_2 та на підстав акту № 459 від 29.12.2006 про надання житла Київською міською державною адміністрацією та надано: ОСОБА_1 на родину з 2 осіб (вона та дочка) кімнату жилою площею 15,6 м. кв в п`ятикімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_1 шосе на 20 поверсі. Жила площа надається для постійного проживання з метою покращення житлових умов. На квартирному обліку залишити. Справу квартирного обліку перевести до відділу обліку та розподілу житлової площі Дарницької РДА м. Києва (а.с. 76-77).

Вказана кімната пртиватизована позивачем згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 03.09.2007 (а.с. 28-29).

Отже, чинним законодавством передбачено та врегульовано порядок надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов, а також особам, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями.

Разом з тим, відповідно до п. 5 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (частину будинків), квартиру у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Згідно з матеріалами облікової справи № 30899 ОСОБА_1 , дочка та онука, перебуває в райдержадміністрації на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з 20.08.1998 за першочерговою категорією обліку «Одинокі матері».

Згідно із АС «Квартоблік» станом на 26.03.2024, номер черги у списку по Дарницькому районі міста Києва: загальна черга: 2315; першочерговий: 377; за категорією обліку «Одинокі матері»: 98.

Забезпечення житлом позивача можливе в порядку черговості з урахуванням часу взяття на облік, після поліпшення житлових умов громадян, які раніше позивача зараховані до позачергового списку.

Стаття 43 ЖК України зазначає, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається переваг позивача перед іншими особами, які перебувають на квартирному обліку за цією категорією у черзі перед нею.

Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що позивач має бути забезпечений житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК України.

Вказане відповідає висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що міститься у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-87цс13, від 04 червня 2014 року № 6-50цс14, від 03 червня 2015 року № 6-390цс15. Від зазначеного висновку Велика Палата Верховного Суду не відступала та подібного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 712/4259/17-ц (провадження № 61-15146сво18).

Крім того, у постанові від 13.06.2017 у справі № 21-1393а17 ВСУ роз`яснив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною, черговість позивача, відповідно до встановленої черги, не настала і зобов`язання судовим рішенням відповідача розглянути питання щодо можливості негайного забезпечення житлом позивача може привести до безпідставної зміни черговості отримання житла, порушення прав та інтересів інших громадян, які перебувають на квартирному обліку та користуються позачерговим правом одержання житла і зареєстровані раніше, ніж ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 47, 144 Конституції України, ст. ст. 43 - 47 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 4, 12-13, 78-81, 133, 137, 258, 259, 264, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейської Хартії місцевого самоврядування, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльність незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: