Рішення № 119127129, 07.05.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2024 р. Cправа № 902/363/23

за позовом: Департамента комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)

до: Фізичної особи підприємця Клемешова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Чорна Ольга Михайлівна

В С Т А Н О В И В :

13.03.2023 до Господарського суду Вінницької області звернувся Департамент комунального майна Вінницької міської ради з позовом до Фізичної особи підприємця Клемешова Олександра Анатолійовича про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справу № 902/363/23 розподілено судді Яремчук Ю.О.

Ухвалою суду від 16.03.2023 відкрито провадження у справі № 902/363/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.04.2023.

22.05.2023 в судовому засіданні протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та прзначив розгляд справи по суті на 13.06.2023.

Ухвалою суду 13.06.2023 клопотання (вх. № канц. 2400 від 22.05.2023) Департаменту комунального майна Вінницької міської ради про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено. Призначено у справі № 902/363/23 судову будівельно-технічну експертизу. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

До суду 19.03.2024 від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №902/363/23 разом із висновком судової експертизи № 4562/23-21 від 21.02.2024.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою суду 27.03.2024 поновлено провадження у справі № 902/363/23. Повідомлено учасників справи про судове засідання, що відбудеться 16.04.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, при цьому від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № канц. 01-34/4034/24 від 16.04.2024), оскільки, останній перебуває на післяопераційному лікуванні.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 22.04.2024 повідомлено учасників справи про судове засідання, що відбудеться 07.05.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник відповідача.

Представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 22.04.2024.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди в частині здійснення капітального ремонту без згоди Орендодавця, внаслідок чого позивач з посиланням на положення ст. 651 ЦК України зазначає про істотне порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень, у зв`язку з чим просить договір оренди розірвати та зобов`язати відповідача повернути майно.

У відзиві на позову заяву відповідач зазначив, останнім було здійснено поточний ремонт, а не капітальний ремонт, що потребує погодженням з Орендодавцем, що не завдало шкоди позивачу.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: Між департаментом комунального майна Вінницької міської ради (надалі - Орендодавець) та ФОП Клемешовим Олександром Анатолійовичем (надалі - Орендар) укладено договір оренди приміщень /будівель, споруд/ №ДЖГ-3 від 11.07.2019 зі змінами на оренду вбудованих приміщень загальною площею 69,7м2 (прим. №3: №2 - №4) першого поверху побутової будівлі (літ. Б) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Келецька, 97, терміном дії до 14.06.2022.

У відповідності до Акту прийому-передачі приміщення 14.07.2019 відповідачем було прийнято в користування майно визначене договором.

Позивачем стверджується, що 02.02.2023 представниками департаменту комунального майна міської ради спільно з представниками балансоутримувача Об`єкта - КП «Агенція муніципальної нерухомості» Вінницької міської ради здійснено обстеження Об`єкта та встановлено, що в Об`єкті проводяться будівельні роботи із втручанням в конструктивні елементи будівлі.

15.02.2023 представниками департаменту комунального майна міської ради та департаменту архітектурно-будівельного контролю міської ради спільно з представниками балансоутримувача Об`єкта - КП «Агенція муніципальної нерухомості» Вінницької міської ради повторно здійснено обстеження Об`єкта та встановлено, що в Об`єкті проводяться будівельні роботи із втручанням в конструктивні елементи будівлі. Будівельний майданчик під час виконання робіт не огороджений належним чином, відповідно до вимог будівельних норм діючого законодавства у сфері будівництва, не дотримано вимог складування будівельних матеріалів.

У підпункті 5.2.2. пункту 5.2. розділу V. Договору визначено, що Орендар - має право за згодою Орендодавця здійснити капітальний ремонт, реконструкцію, провести інші роботи для поліпшення об`єкта. Згода Орендодавця оформляється відповідними рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону орендар комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.

За доводами позивача вищевказане клопотання від Орендаря не надходило. Відповідних рішень виконавчим комітетом Вінницької міської ради не приймалось.

Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. розділу V Договору Орендодавець має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку та виселити Орендаря без надання іншого приміщення у випадку невиконання умов договору, руйнування чи використання об`єкта не за призначенням, визначеним у підпункті 1.2. розділу І даного договору, про що повинен бути складений відповідний акт щодо самовільного перепланування об`єкта.

Пунктом 8.1. розділу VIII Договору визначено, що Орендар зобов`язується не проводити конструкторські зміни та не проводити роботи, виконання яких може загрожувати життю та безпеці учнів і працівників школи.

У пункті 6.3. розділу VI. Договору передбачено, що Договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця у разі неналежного виконання Орендарем зобов`язань взятих за договором та з інших підстав, передбачених нормативними актами України.

Проведення Орендарем будівельних робіт із втручанням в конструктивні елементи з обох сторін об`єкта нерухомого майна комунальної форми власності, відсутність огорожі будівельного майданчика та не дотримання вимог складування будівельних матеріалів, що може загрожувати життю та безпеці учнів і працівників школи є істотними порушеннями договору оренди, що в свою чергу стало підставою позову.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги про розірвання договору оренди, та повернення об`єкта оренди у зв`язку з порушенням орендарем пунктів 5.2.2. та пункту 5.2. договору оренди, а саме, порушення орендарем порядку виконання будівельних робіт та проведення в орендованому приміщенні капітального ремонту.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з вимогами статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 5 статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути, зокрема, користування річчю всупереч договору або призначенню речі чи з порушенням умов договору найму.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин 1 і 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18, від 31.07.2018 у справі № 922/3248/18, від 13.02.2020 у справі № 921/109/19; від 03.09.2020 у справі № 905/945/19.

Суд встановив, що об`єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності, тому на спірні правовідносини поширюються також положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якою врегульовано умови припинення договору оренди, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значного пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Позивач, обґрунтовує позовні вимоги про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна тим, що переданий в оренду об`єкт внаслідок неналежного виконання орендарем умов пунктів 5.2.2., 5.2. спірного договору відповідач здійснив будівельні роботи, а саме, капітальний ремонт без погодження Орендодавця.

Отже, підставою для розірвання договору позивач зазначив порушення відповідачем умов договору оренди в частині проведення капітального ремонту об`єкту оренди без належного погодження, що заперечується відповідачем з посиланням на проведення поточного ремонту.

Поряд з цим, суд ухвалою суду від 13.06.0223 клопотання (вх. № канц. 2400 від 22.05.2023) Департаменту комунального майна Вінницької міської ради про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задовольнив. Призначив у справі № 902/363/23 судову будівельно-технічну експертизу. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд судової експертизи поставити наступне питання: до якого виду ремонтних робіт, а саме, капітального чи поточного відносяться роботи, що були здійснені ФОП Клемешевим О.А. на об`єкті комунального майна, а саме: вбудованих приміщеннях загальною площею 69,7 м2 (прим. №3: №2 - №4) першого поверху побутової будівлі (літ. Б) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Келецька, 97.

Згідно висновку експерта № 4562/23-21 від 21.02.2024 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницьке відділення встановлено наступне: відповідно до вимог п.п.3.7, п. 3 ДБН А.2.2-3-2014 «склад та зміст проектної документації на будівництво», п.3.1, п.3 ДСТУ Б В.3.1-2:2016 «ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ будівель і споруд», ремонтно-будівельні роботи, що були здійснені ФОП Клемишовим О.А. на об`єкті комунального майна, а саме вбудованих приміщень загальною площею 69,7 м2 (прим. № 3:№2-№4) першого поверху побутової будівлі (літ. Б) за адресою: Вінницька область, Вінницький р-н., м. Вінниця, вул. Келецька, 97 відноситься до капітального ремонту.

Як слідує із матеріалів справи за проведення експертизи позивачем сплачена загальна вартість в сумі 23 898,00 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Суд зауважує, що висновок експерта не викликає у суду обґрунтованих сумнівів щодо його правильності, а відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено, що він є неналежним доказом у справі.

За п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених ст. 99 ГПК України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи у справі. Непризначення експертизи у справі, за наявності висновку експерта (достовірність якого у суду не викликала сумніву) не є підставою для скасування законних рішень у цій справі.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

В порядку ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищевикладене, обставини щодо порушення відповідачем умов договору оренди в частині обов`язку погодження проведення капітального ремонту об`єкту до ч. 1 ст. 783 ЦК України, ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, вимога позивача про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності, а також про зобов`язання відповідача повернути є обґрунтованою підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача витрати по сплаті судового збору та витрат на проведення експертизи в розмірі 23 898,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на відповідача

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 11.07.2019, а саме, вбудованих приміщень загальною площею 69,7м2 (прим. №3: №2 - №4) першого поверху побутової будівлі (літ. Б) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Келецька, 97, що укладений між Департаментом комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100) та Фізичною особою підприємцем Клемешовим Олександром Анатолійовичем ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Клемешова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код ід. НОМЕР_1 ) повернути Департаменту комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 41029597) вбудовані приміщення загальною площею 69,7м2 (прим. №3: №2 - №4) першого поверху побутової будівлі (літ. Б) за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Келецька, 97 шляхом підписання Акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клемешова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код ід. НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунального майна Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 41029597) витрати на сплату судового збору в сумі 5 368,00 грн та витрати на проведення експертизи 23 898,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати на електронні адреси: позивача - dkm@vmr.gov.ua; представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 20 травня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)