Рішення № 119124854, 20.05.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7577/24

пр. № 2/759/3220/24

20 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Мовчана О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про скасування арешту нерухомого майна, суд

УСТАНОВИВ:

15.04.2024 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про скасування арешту нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 11.03.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (копія свідоцтва про смерть додається).

На запит ОСОБА_1 Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) сформовано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00035250942 від 11.03.2022 про реєстрацію актового запису 11.03.2022 №00143476213 про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 являється рідним сином померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача від 27.12.1975 серія II НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 25.12.1998.

14.02.2000 Органом приватизації Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва прийнято Розпорядження №904 щодо задоволення прохання наймача ОСОБА_2 про передачу квартири, в якій він мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; в спільну часткову власність.

14.02.2000 Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира за адресою; АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_2 - 1\2 частина та члену його сім`ї ОСОБА_1 - 1\2 частина. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» .

КП КМР «КМ БТІ» інформаційною довідкою від 15.02.2022 № КВ-2022 № 1423 на запит позивача повідомило про те, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації" квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 - 1\2 ч, ОСОБА_1 - 1\2 ч. на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською райрадою народних депутатів 14.02.2000 (розпорядження № 904) та зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 29.02.2000 за реєстровим №7489.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68886401 від 04.05.2022 позивач, як єдиний законний спадкоємиць померлого, звернувся до приватного нотаріуса Забігайло С.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного батька ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Забігайло С.Ю. зареєстровано спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 69263990.

До спадкової маси відноситься 1\2 частина квартири АДРЕСА_2 , яка належала батьку позивача померлому ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Разом з тим, під час оформлення спадщини позивачем було встановлено, що постановою ВДВС у Ленінградському районі м. Києва від 17.09.2002 №827/10 на вищевказану квартиру було накладено арешт (обтяження), який діє по теперішній час.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна на вищевказану квартиру АДРЕСА_3 накладено арешт, зареєстрований 26.10.2004 за реєстраційним номером обтяження 1411142, реєстратор: Дванадцята київська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова №827/10 від 17.09.2002 відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі м. Києва (Архівний номер: 4741995K1EV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реестра: 1513, внутр. №D30191382AF348322946.

Крім того, на вищевказану квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт, зареєстрований 26.10.2004 за реєстраційним номером обтяження 1411159, реєстратор: Дванадцята київська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова №827/10 від 17.09.2002 відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі м. Києва (Архівний номер: 4741995KIEV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реєстра: 1513, внутр. № D30191382AF348322946 .

Приватним нотаріусом Забігайло С.Ю. відмовлено позивачу у посвідчені права на спадщину за законом на спадкове майно, власником якого є його померлий батько ОСОБА_5 .. оскільки на квартиру накладений арешт (обтяження).

З метою зняття арешту з вищезазначеної квартири позивач звернувся із відповідною заявою до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ), як правонаступника Відділу державної виконавчої служби у Ленінградському районі.

З листа Відділу ДВС від 14.03.2023 №22335 вбачається, що виконавче провадження, по виконанню постанови серія та номер 827/10 № 17.09.2002 на виконанні у Відділі не перебуває, та зареєстрованим не значиться (копія листа ДВС додається).

У письмовій відповіді на звернення позивача про зняття арешту з квартири, Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві послався на вимоги наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 p. № 1829/5 зі змінами (далі - Правила», вказавши на те, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Таким чином, у знятті арешту позивачу було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, оскільки відсутні підстави, встановлені ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

На даний час встановити обставини винесення постанови державним виконавцем, на підставі якої було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , а також чи знімався цей арешт, якщо ні, то з яких причин, неможливо, оскільки документи виконавчого провадження знищені.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Оскільки виконавче провадження, щодо ОСОБА_2 було завершено, а також з урахуванням того, що боржник ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і арешт з майна не знято, Позивач змушений звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Арешт на спадкове майно був накладений на підставі постанови відділу державної виконавчої служби від 17.09.2002 №827/10 в межах виконавчого провадження. На даний час виконавче провадження не здійснюється, а відтак потреби в арешті не існує. Наявність обтяження (арешту) квартири перешкоджає Позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_7 , а також перешкоджає Позивачу у здійсненні ним права власності 'А частини квартири, яка належить йому на праві спільної часткової власності згідно з Свідоцтвом про право власності на житло від 14.02.2000.?

Таким чином, через арешт, накладений державним виконавцем і не знятий по закінченню виконавчого провадження. Позивач, як єдиний спадкоємиць першої черги за законом, позбавлений можливості оформити право власності на 1\2 частини квартири АДРЕСА_2 , що належала за життя рідному батькові позивача ОСОБА_2 .

У зв`язку з арештом квартири позивач позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном на власний розсуд.

17.04.2024року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального провадження..

У судове засіданні, яке було призначено на 20.05.2024 року позивач та його представник адвокат Феклістов О.Р. не з"явилися, надали до суду заяви про розгляд справи у їхню відсутність та просили суд задовольнити позов.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином , про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судове засіданні, третя особа не з"явилася, надіслала лист про слухання справи у її відсутність.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною 4,5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 11.03.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (копія свідоцтва про смерть додається).

Судом встановлено, що на запит ОСОБА_1 Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) сформовано Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00035250942 від 11.03.2022 про реєстрацію актового запису 11.03.2022 №00143476213 про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється рідним сином померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача від 27.12.1975 серія II НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 25.12.1998.

Судом встановлено, що 14.02.2000 Органом приватизації Ленінградської районної ради народних депутатів міста Києва прийнято Розпорядження №904 щодо задоволення прохання наймача ОСОБА_2 про передачу квартири, в якій він мешкає і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; в спільну часткову власність.

Судои встановлено, що 14.02.2000 Ленінградською районною радою народних депутатів міста Києва видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира за адресою; АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_2 - 1\2 частина та члену його сім`ї ОСОБА_1 - 1\2 частина. Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Судом встановлено, що КП КМР «КМ БТІ» інформаційною довідкою від 15.02.2022 № КВ-2022 № 1423 на запит позивача повідомило про те, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації" квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 - 1\2 ч, ОСОБА_1 - 1\2 ч. на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською райрадою народних депутатів 14.02.2000 (розпорядження № 904) та зареєстрованого в КП КМР «КМ БТІ» 29.02.2000 за реєстровим №7489.

Судом встановлено, що згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68886401 від 04.05.2022 позивач, як єдиний законний спадкоємиць померлого, звернувся до приватного нотаріуса Забігайло С.Ю. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного батька ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Забігайло С.Ю. зареєстровано спадкову справу, номер у спадковому реєстрі 69263990.

Судом встановлено, що до спадкової маси відноситься 1\2 частина квартири АДРЕСА_2 , яка належала батьку позивача померлому ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що разом з тим, під час оформлення спадщини позивачем було встановлено, що постановою ВДВС у Ленінградському районі м. Києва від 17.09.2002 №827/10 на вищевказану квартиру було накладено арешт (обтяження), який діє по теперішній час.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна на вищевказану квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт, зареєстрований 26.10.2004 за реєстраційним номером обтяження 1411142, реєстратор: Дванадцята київська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова №827/10 від 17.09.2002 відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі м. Києва (Архівний номер: 4741995K1EV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реестра: 1513, внутр. №D30191382AF348322946.

Судом встановлено, що на вищевказану квартиру АДРЕСА_2 накладено арешт, зареєстрований 26.10.2004 за реєстраційним номером обтяження 1411159, реєстратор: Дванадцята київська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова №827/10 від 17.09.2002 відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі м. Києва (Архівний номер: 4741995KIEV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реєстра: 1513, внутр. № D30191382AF348322946 .

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Забігайло С.Ю. відмовлено позивачу у посвідчені права на спадщину за законом на спадкове майно, власником якого є його померлий батько ОСОБА_5 .. оскільки на квартиру накладений арешт (обтяження).

Судом встановлено, що з метою зняття арешту з вищезазначеної квартири позивач звернувся із відповідною заявою до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ), як правонаступника Відділу державної виконавчої служби у Ленінградському районі.

Судом встановлено, що з листа Відділу ДВС від 14.03.2023 №22335 вбачається, що виконавче провадження, по виконанню постанови серія та номер 827/10 № 17.09.2002 на виконанні у Відділі не перебуває, та зареєстрованим не значиться (копія листа ДВС додається).

Судом встановлено, що у письмовій відповіді на звернення позивача про зняття арешту з квартири, Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві послався на вимоги наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 p. № 1829/5 зі змінами (далі - Правила», вказавши на те, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

За таких обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як позивачем за змістом заявленого позову доведено та відповідачами в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 259, 261, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про скасування арешту нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати (зняти) арешт (реєстраційний номер обтяження 1411142), зареєстрований 26.10.2004 за №1411142 реєстратором: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, на підставі постанови №827/10 від 17.09.2002 Відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі; з квартири АДРЕСА_2 (Архівний номер: 4741995K1EV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реєстра: 1513, внутр. № D30191382AF348322946).

Скасувати (зняти) арешт (реєстраційний номер обтяження 1411159), зареєстрований 26.10.2004 за №1411159 реєстратором: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, на підставі постанови №827/10 від 17.09.2002 Відділу Державної виконавчої служби у Ленінградському районі; з квартири АДРЕСА_2 (Архівний номер: 474I995KIEV12, Архівна дата: 23.09.2002, Дата виникнення: 23.09.2002, № реєстра: 1513, внутр. № D3019I382AF348322946).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.М.Шум