Постанова № 119122267, 20.05.2024, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1086/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючої, за ч. 2ст. 184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 032188 від 23.04.2024, ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов проживання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в період часу із 31.03.2024 до 14.04.2024 перебував під наглядом невістки та згідно довідки навчального закладу не відвідував заняття з 03.04.2024 по 22.04.2024, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

У судовезасідання ОСОБА_1 не з`явилася.

Після надходження справи до Тульчинського районного суду Вінницької області, були вжиті заходи щодо повідомлення останнього про день, час та місце розгляду справи, через надсилання смс-повідомлення та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України".

Судом вжитоусіх заходівдля належногоповідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, однак остання не зважаючи на достовірну обізнаність про наявність справи щодо неї у Тульчинському районному суді Вінницької області, не вживала будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), повідомлення директора Суворівського ліцею Тульчинської міської ради № 34/03-07 від 10.04.2024 (а.с. 3), пояснення (а.с. 4, 5), акт обстеження умов проживання (а.с. 8), копію постави Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.02.2024 (а.с. 9), суд встановив наступне.

Частиною 2статті 184 КУпАП, встановлено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідност. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У відповідності дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1, 2статті 33 КУпАП, встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно саме неповнолітніх дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст. 150, 180 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, за наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД№ 032188від 23.04.2024 (а.с.2), повідомленнямдиректора Суворівськоголіцею Тульчинськоїміської ради№ 34/03-07від 10.04.2024(а.с.3),поясненнями (а.с.4,5),копією поставиТульчинського районногосуду Вінницькоїобласті від19.02.2024(а.с.9),актом обстеженняумов проживання(а.с.8),у якомувказано,що доглядза ОСОБА_2 мати нездійснює,тому судвважає,що ОСОБА_1 не належновиконує своїбатьківські обов`язки,а саме:не забезпечилайому належногонавчання,оскільки ОСОБА_2 не відвідує навчальний заклад з 03.04.2024, що свідчить про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 184 КУпАП, тому з врахуванням вимогст. 33 - 35 цього ж Кодексу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ч. 2ст. 184 КУпАПу виді штрафу.

Даний вид адміністративного стягнення згідност. 23 КУпАПбуде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.23,33,40-1,184,283,287,289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700 грн (одну тисячу сімсот гривень), (Отримувач коштів:УК у Тульч. р-н./Тульчинськ. р-н./21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 368999980313090106000002568.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: