Рішення № 119122250, 13.05.2024, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/719/24

Провадження №2/148/370/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря ЛиженкоЄ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2024 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №4292042. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору №4292042 від 30.05.2021. Таким чином відповідач уклав договір про споживчий кредит №4292042 від 30.05.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 гривень.

13.09.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №4292042 від 30.05.2021 на користь ТОВ "Діджи Фінанс", і відповідно ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "Діджи Фінанс") є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 89500 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20000 гривень; заборгованість за відсотками становить 67500 гривень; заборгованість за комісійними винагородами становить 2000 гривень.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ "Діджи Фінанс", зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №4292042 від 30.05.2021. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 89500 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн.; заборгованість за відсотками - 67500 грн; заборгованість за комісійними винагородами - 2000 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

В судовезасідання представник позивачане з`явилася,хоча продату,час тамісце судового засідання булаповідомлена належнимчином.В позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Представник третої особи ТОВ «Мілоан» в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.05.2021 на сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №4292042, про що свідчить її копія (а.с. 11).

Також встановлено, що 30.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4292042, про що свідчить його копія (а.с. 32-35) Сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн у валюті: українські гривні, кредит надається строком на 30 днів з 30.05.2021, терміном (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) є 29.06.2021 (пункти 1.2 - 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5.1-1.7 договору комісія за надання кредиту становить 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом становлять 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 29500 грн.

Згідно копії додатку №1 до договору про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021, який містить графік платежів за договором про споживчий кредит, відповідно до якого: дата платежу - 29.06.2021; погашення суми кредиту - 20000 грн.; комісія за надання кредиту - 2000 грн.; проценти за користування кредитом - 7500 грн.; загальна вартість кредиту - 29500 грн. (а.с.36).

Відповідно до копії додатку № 2 до договору про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021, який містить паспорт споживчого кредиту № 4292042 від 30.05.2021, сторони погодили наступні умови: сума кредиту 20000 гривень, строк кредитування 30 днів, мета отримання задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб надання переказу на картковий рахунок, процентна ставка 1.25 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору, стандартна (базова) ставка 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, вказаного в п.1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 договору, тип процентної ставки фіксована. Комісія за надання кредиту - 2000 грн. Загальні витрати за кредитом - 9500 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом згідно п. 1.3 договору (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 29500 грн. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку №1 (а.с. 36 зв. бік -37).

Згідно з копією платіжного доручення № 47454711 від 30.05.2021 на картку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 20000 гривень, призначення платежу: кошти згідно договору № 4292042 (а.с. 40).

Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця (позивача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

13.09.2021 між ТОВ "Діджи Фінанс" (Фактор) та ТОВ «Міолан» (Клієнт), укладено договір відступлення прав вимоги №07Т (із додатками), відповідно до якого на умовах, встановлених цим договором, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату (а.с. 21-26). Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за Кредитним договором. Згідно

п. 4.1 даного договору права вимоги переходять від Клієнта до Фактора в день підписання цього договору.

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Прав вимоги від 13.09.2021 за договором факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ «Міолан» передало, а ТОВ "Діджи Фінанс" прийняло Реєстр Прав вимог кількістю Боржників 9315 (а.с. 27).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 ТОВ "Діджи Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4292042 від 30.05.2021, загальна сума заборгованості89500 гривень, з яких: сума заборгованості за тілом- 20000 грн., сума заборгованості за відсотками- 68500 грн., сума заборгованості за комісією2000 грн. (а.с.14).

Згідно розрахунку заборгованості за період з 13.09.2021 по 20.02.2024 відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "Діджи Фінанс" за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 в розмірі 89500 грн., з яких: сума заборгованості за тілом - 20000 грн., сума заборгованості за відсотками - 68500 грн., сума заборгованості за комісією 2000 грн. (а.с. 15).

Відповідачу ОСОБА_1 адвокатом Міньковською А.В. в інтересах ТОВ "Діджи Фінанс" 27.09.2023 направлялася досудова вимога Вих. №3094821878-АВ, якою відповідачеві було рекомендовано сплатити заборгованість за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 в розмірі 89500 грн. в термін до 15.11.2023 нарахунки ТОВ "Діджи Фінанс" та повідомлено, що починаючи з грудня 2023 року адвокатом будуть проводитися заходи щодо захисту порушених прав ТОВ "Діджи Фінанс", включаючи звернення до суду, про що свідчить копія даної вимоги (а.с. 31).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно достатті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно донорм ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідност. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимогст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідност. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 згідно укладеного факторингу № 07Т від 13.09.2021, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку із зміною кредитора.

Також суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині основної суми боргу в розмірі 20000 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 2000 грн. за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021. Разом з тим, не може погодитися з визначеним позивачем розміром заборгованості по відсотках за даним договором з огляду на наступне.

Позивачем,окрімосновноїсумиборгу за договором про споживчий кредит

№ 4292042 від 30.05.2021 заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка, за твердженням позивача, є сумою заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, в розмірі 67500 грн.

Однак наданий позивачем витяг з Додатку до договору факторингу та розрахунок заборгованості за кредитним договором не є належними доказами наявності такої заборгованості, оскільки з наданого розрахунку не вбачається, як саме та за які періоди нараховувались відсотки за користування кредитними коштами до укладання договору факторингу. Вказану заборгованість за несплаченими відсотками в позовній заяві позивачем не обґрунтовано та інших доказів на підтвердження розміру даної заборгованості позивачем не надано.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналізуючи вказані норми закону, суд зазначає, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно встановлених судом обставин справи, за умовами укладеного між

ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 30.05.2021 договору про споживчий кредит № 4292042 сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн. у валюті: українські гривні, кредит надається строком на 30 днів з 30.05.2021, терміном (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) є 29.06.2021, комісія за надання кредиту становить 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом становлять 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 29500 грн.

Відповідно до 2.3.1. Договору продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (а.с. 32-35).

Згідно зГрафіком платежіввстановленим Додатком№ 1від 30.05.2021до вказаноговище Договору дата платежу - 29.06.2021; погашення суми кредиту - 20000 грн.; комісія за надання кредиту - 2000 грн.; проценти за користування кредитом - 7500 грн; загальна вартість кредиту - 29500 грн. (а.с. 36).

В пункті 2 додатку № 1 «Графік розрахунків» до договору про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 вказано, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п.2.3 кредитного договору, Позичальник доручає Кредитодавцю самостійно оновити Графік платежів/скласти його у новій редакції та розмістити дані графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Зміст та форма такого оновленого графіку платежів може відрізнятись від наведеного в цьому додатку, проте після настання будь-якої події передбаченої п.2.3.2 Договору в оновленому графіку платежів відображаються актуальні відомості про нову дату платежу та розмір заборгованості Позичальника станом на таку дату.

Проте, позивачем не надано суду доказів щодо продовження строку договору про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 у відповідності до пункту 2.3.1 договору, зміни процентної ставки чи оновлення Графіку розрахунків, які б передбачали сплату відповідачем процентів у розмірі 67500 грн.

Позивачем взагалі до позовної заяви не долучено детального розрахунку нарахування прострочених процентів у розмірі 67500 грн., а у позовній заяві не обгрунтовано, відповідно до яких саме умов договору їх нараховано.

Відповідно до усталеної судової практики, правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ст. 1050 ч. 2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування.

Отже, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.

Однак позивач своїм право на нарахування та заявлення до стягення індексу інфляції за весь час прострочення боржником, а також трьох процентів річних від простроченої суми згідно ч. 2 ст.625 ЦК України в межах даної справи не скористався.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ "Діджи Фінанс", відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути з відповідача за договором про споживчий кредит № 4292042 заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тому позовні вимоги в цій частині, на переконання суду, підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 сума відсотків за користування кредитними коштами за період з 30.05.2021 по 29.06.2021 в розмірі 7500 грн.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зістаттею 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи звикладеноговище,суддоходитьвисновкупрочасткове задоволенняпозову тастягненняз відповідача ОСОБА_1 на користьТОВ"ДіджиФінанс"заборгованості за договором про споживчий кредит № 4292042 від 30.05.2021 в розмірі

29500 грн., з яких: 20000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7500 грн. заборгованість за відсотками, 2000 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги ТОВ "Діджи Фінанс" підлягають частковому задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1211,20 грн. судового збору та 1977,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 3,11 Закону України «Про електронну комерцію»,ст.ст. 1 8 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512,514,516,525,526,530,599,610-612, 625,626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходженняякого:вул. Авіакоструктора Ігоря Сікорського, 8 , м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ42649746, заборгованість за кредитним договором № 4292042 від 30.05.2021 в розмірі 29 500 грн. (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень), з яких: 20 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7500 грн. заборгованість за відсотками, 2000 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), а також витрати на професійнуправничу допомогу у розмірі 1977,65 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім гривень шістдесят п`ять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 17.05.2024.

Суддя Л.А. Штифурко