Рішення № 11912, 15.06.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2006 р.

Справа № 11/2767

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №4 Хмельницькоїфіліїі м. Ізяслав

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" с. Білогородка Ізяславського району

про стягнення 972,94 грн.

Суддя Радченя Д.І.

Представники:

від позивача –Трощук В.В. –представник за дорученням від 11.01.2006р.

від відповідача –не з’явився

Суть спору: стягнення заборгованості за послуги електрозв’язку

Позивач –ВАТ “Укртелеком” в особі ЦЕЗ №4 Хмельницької філії м. Ізяслав, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СТОВ „Хлібороб” с. Білогородка Ізяславського району на свою користь 901, 86 грн. –заборгованості по оплаті послуг електрозв’язку, 26 грн. 19 коп. –пені, 33, 75 грн. –інфляційних та 11, 14 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2006 року порушено провадження у справі № 11/2767. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням того, що відповідач повідомлений про розгляд справи є поштове повідомлення №506090, яке вручене 02.06.2006р.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 15 червня 2006р. не з’явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

У відповідності до типового договору укладеного між сторонами, про надання послуг електрозв’язку, за №034 від 26.06.2000 року, підприємство електрозв’язку надає споживачу телекомунікаційні послуги, а споживач приймає отримані послуги та оплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів, за кредитною системою оплати.

Згідно п. 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. За отриманні в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав. Його заборгованість за період з листопада 2005р. по квітень 2006р. становить 901 грн. 86 коп., що підтверджується поданими позивачем рахунками.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу 33 грн. 75 коп. – інфляційних та 11 грн. 14 коп. –3% річних.

Відповідно до п. 5.8 договору та ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», в разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

На підставі цього позивачем за кожен день прострочення оплати послуг зв’язку відповідачу нараховано пеню в сумі 26 грн. 19 коп.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору від 17.08.2004р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», ст. ст. 11, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, - суд

вирішив:

Позов відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку №4 Хмельницької філії м. Ізяслав до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібороб” с. Білогородка Ізяславського району про стягнення 972 грн. 94 коп. задоволити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібороб” с. Білогородка Ізяславського району (код ЄДРПОУ 23654112) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі центру електрозв’язку №4 Хмельницької філії м. Ізяслав (код ЄДРПОУ 01182500) - 972, 94 грн. боргу, з яких 901, 86 грн. –заборгованості по оплаті послуг електрозв’язку, 26 грн. 19 коп. – пені, 33, 75 грн. –інфляційних, 11, 14 грн. - 3% річних, 102, 00 грн. –витрат по оплаті державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя