Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/1567/24
3/212/1537/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області повторно надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.130 КУпАП.
02.02.2024 року о 23 год. 27 хв. в Дніпропетровській обл. м. Кривий Ріг у Покровському районі, по вул. Січеславська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 1102 Таврія, д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager, прилад ARHJ-0308, тест №954 від 02.02.2024 року, результат тесту 0,57 проміле. Правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП 13.12.2023 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу. Права зачитано на портативний нагрудний відеореєстратор Motorola КВ400 №475188. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ до суду не надходило.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Враховуючи, що явка в судове засідання особи за ст. 130 КУпАП відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП визначена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно із п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
У п.3Розділу ІІнструкції визначеніознаки алкогольногосп`яніння,а саме:запах алкоголюз порожнинирота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Також за п. 3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я.
Згідно із п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
На підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Детально вивчивши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст. 130 КУпАП у судовому засіданні встановлена та підтверджується наданими до справи доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №737023 року від 02.02.2024 року, відповідно до якого, 02.02.2024 року о 23 год. 27 хв. в Дніпропетровській обл. м. Кривий Ріг у Покровському районі, по вул. Січеславська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 1102 Таврія, д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager, прилад ARHJ-0308, тест №954 від 02.02.2024 року, результат тесту 0,57 проміле. Правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП 13.12.2023 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу. Права зачитано на портативний нагрудний відеореєстратор Motorola КВ400 №475188. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Відносно ОСОБА_1 було проведено огляд за допомогою Драгер 0308, результат огляду на стан сп`яніння останнього позитивний та становить 0,57 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його підпис;
- результатом тестування на алкоголь до протоколу ААД № 737023, прилад Alcotest 6820, ARHJ 0308, тест № 954 від 02.02.2024 року, особа, яка тестується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результат тесту 0,57 проміле. З результатами тестування ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис;
- рапортом інспектора взводу № 3 роти № 2 батальйону № 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області від 02.02.2024 року, відповідно до якого, 02.02.2024 року під час патрулювання в Покровському районі було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години. Під час розмови з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці події за допомогою газоаналізатора Драгер, на що водій погодився. Результат склав 0,57 проміле. Під час перевірки документів у водія було встановлено, що він не отримував посвідчення водія відповідної категорії. На місці події складено відповідні адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Водія було відсторонено від права керування;
- DVD - диском, який оглянуто та безпосередньо досліджено суддею, в якому зафіксовано факт того, що 02.02.2024 року працівниками поліції був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Останній дав згоду та пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатор Драгер, результат огляду позитивний та становить 0,57 проміле. ОСОБА_1 із результатами огляду згоден. Останньому було роз`яснено його права, складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та відсторонено від права керування транспортним засобом;
- карткою обліку адміністративних правопорушень (адмінпрактикою), згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 13.12.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно довідки інспектора ВАП ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Д.Стукаленко від 05.02.2024 року, гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами. У останнього наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення. Транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
Судом встановлено узгодження змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2024 року з іншими матеріалами справи.
Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.02.2024 року підтверджується дослідженими у судовому засідання матеріалами справи, зокрема, відеозаписом події. Також ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з використанням газоаналізатору Alkotest Drager, результат огляду позитивний та складає 0,57 проміле, що підтверджується тестом № 954 від 02.02.2024 року, з результатом якого останній згоден, що також підтверджується матеріалами справи.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Оцінка доказів, відповідно дост. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у наданих доказах, не встановлено.
Також об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі № 702/301/20 від 04 вересня 2023 року звернула увагу на те, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей286,286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами. Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у суді встановлена та доведена беззаперечними доказами, тому вважає достатнім та необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Враховуючи, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить іншій особі, тому до правопорушника не може бути застосовано стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 24, 130, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60гривень (шістсотп`ять гривень60копійок) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: О. Н. Борис
Судове рішення № 119115449, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 20.05.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/1567/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: