СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
27 листопада 2007 року
Справа № 2-5/670-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця";
позивача: не з'явився, Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий";
відповідача: не з'явився, Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 06 лютого 2007 року у справі № 2-5/670-2006А
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
(вул. Лисенка, 6, місто Київ, 01034)
в особі Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий"
(вул. Алея Дружби, 23, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97493)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
(вул. Дм.Ульянова, 2/40, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий" звернулось до господарського суду з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2007 року у справі № 2-5/670-2006 А (суддя Гаврілюк М.П.) позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, задоволено.
Судом визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0001772301/2 від 01 серпня 2005 року.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції посилався на норми Закону України „Про відходи” та зазначив, що позивачу необґрунтовано донараховано збір, вважаючи що позивач самостійно вказані відходи не розміщує, а згідно договорів № 1107 від 31.03.2004, № 94 від 08.12.2004 Приватне підприємство „АІС і Ко” та Керченська філія Відкритого акціонерного товариства „Вікторія” проводять вивіз відходів для їх утилізації, тому, як вважає суд першої інстанції, за умовами цих договорів і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 “Про порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, пансіонат, дитячий оздоровчий табір "Променистий" не повинен сплачувати збір.
Не погодившись з постановою суду, Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2007 року у справі № 2-5/670-2006 А скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”; Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303; Інструкції про порядок числення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 28.02.2001 № 75/76, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 №162/379.
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим вважає, що позивач є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий" вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
У судове засідання, яке було призначено на 27 листопада 2007 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія не вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, з 23 березня 2005 по 08 квітня 2005 Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим проводилася комплек сна документальна перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства пан сіонатом ДОТ «Променистий», місто Євпаторії.
За результатами перевірки було складено акт № 121/23-1/20671127 від 08 квітня 2005, згідно якому в ході перевірки було встановлено порушення пункту 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середови ща», затвердженої наказом Мінекобезпеки № 162/379 від 19.07.1999, внаслідок чого було занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища за 4 кв. 2003, 2004 на суму 8055 грн., у тому числі по періодах: 4 кв. 2003 - 1620 грн., 1 кв. 2004 - 3150 грн., 4 кв. 2004 - 3285 грн.
01 серпня 2005 начальником Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Слівінський О.В. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2, яким ДОТ «Променистий»було визначено податкове зобов'язання по збору за забруднення навколиш нього природного середовища 8055,00 грн., фінсанкція 3204,00 грн., а разом 11259,00 грн.
Відповідно до п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколи шнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабіне ту Міністрів України № 303 від 01.03.1999, і п. З Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», об'єктом обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища є об'єми відходів, які розмі щуються в спеціально відведених для цього місцях.
Згідно з п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища»суми збору, які стягуються за викиди стаціонар ними джерелами забруднення, скидання і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидання і розміщення відходів) виходячи з фактичних об'ємів викидів, скидань і розміщення відходів, нормативів збору ви значених по місцезнаходженню цих джерел, корегуючих коефіцієнтів.
Щодо суб'єкта платника збору за забруднення навколишнього природного середовища, то ним відповідно до вимог статті 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, пункту 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999, платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежного від форм власності, включаючи їх філії, відділення, які здійснюють викиди і скиди забруднюючих речових в навколишнє середовище і розміщення відходів.
На думку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Пансіонату, дитячого оздоровчого табору "Променистий" заперечення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим грунтуються на невірному тлумаченні поняття розміщення відходів.
Згідно з абзацами 7, 19 статті 1 Закону України «Про відходи»розміщення відходів - це зберігання, тобто тимчасове розміщення відходів в спеціально відведених місцях або об'єк тах (до їх утилізації або знищення) і поховання відходів в спеціально відведених для цього місцях, до яких, згідно абзацу 16 статті 1 відносяться місця або об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр і т.д.), на використання яких одержано дозвіл спеціально уповноважених органів на знищення відходів або здійснення інших операцій з відходами.
Згідно п. 2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення і розміщення відходів, розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціа льно відведених для цього місцях чи на об'єктах.
В своїй касаційній скарзі відповідач помилково посилається на поняття лімітів на утворення відходів, хоча в даному випадку ним стягується плата за розміщення, а не за утво рення відходів.
Вказаним порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів визначено, що ліміт на розміщення відходів - це обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.
Таким чином, відсутність дозволу на розміщення відходів не виключає відповідні по залімітні відходи з об'єкту оподаткування та не звільняє платника збору за забруднення на вколишнього природного середовища від обв'язку сплати такого збору (це є понадлімітне розміщення відходів), але сам факт списання люмінесцентних ламп, не свідчить про їх роз міщення. ДОТ «Променистий»не має спеціально відведених місць для розміщення відходів, отже не міг здійснювати розміщення відходів, у зв'язку з чим передавав відходи - списані люмінесцентні лампи - спеціалізованим організаціям, що мають необхідні ліцензії- ПП «АІС і Ко»м. Сімферополя і Керченською філією ВАТ «Вікторія»м. Керчі.
В той же час, посилаючись на те, що згідно п. 2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, постанови Кабінету Міністрів Укра їни від 03.08.1998 р. № 1218, ліміт на утворення відходів - це максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на пе редачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утиліза цію чи розміщення на своїй території.
Законодавець чі тко визначив альтернативу: або договір зі спеціалізованою організацією, або дозвіл на роз міщення на власній території. В нашому випадку мало місце перше.
Позивач звертає увагу на те, що пунктом 7.2. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколиш нього природного середовища встановлено, що базовий податковий (звітний) період по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному квар талу.
Згідно до пункту 6.4. цієї Інструкції визначено, що суми збору, який справляється за розміщен ня відходів, обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсум ком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розмі щення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до постанови.
Таким чином, сума збору за забруднення навколишнього природного середовища за відповідний квартал не залежить від часу розміщення відходів, а отже у випадку, якщо від ходи в межах базового періоду (кварталу) передаються спеціалізованій організації, то якщо слідувати точці зору відповідача збір за забруднення навколишнього природного середовища за ту саму кількість відходів (люмінесцентних ламп) будуть сплачувати два суб'єкти - під приємство, яке здало відходи спеціалізованій організації, та спеціалізована організація, яка отримала такі відходи на розміщення.
Аналогічна думка міститься в роз'ясненні Міністерства охорони навколишнього при родного середовища та ядерної безпеки України (лист від 16.02.2000 р. № 14-6/134), яке слу гує узагальненню практики застосовування природоохоронного законодавства й передбачає, що якщо відходи не розміщуються на території їх власника (виробника), а передаються на договірній основі іншому власнику (наприклад, спеціалізованому підприємству), то дозвіл на розміщення цих відходів не встановлюється, ліміти не видаються (не заповнюється графа 10 додатку 2 до Порядку розробки, затвердження та перегляду лімітів на утворення та розмі щення відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 2118), та, відповідно, збір за розміщення відходів не стягується. Підприємствам, які мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованими підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встанов люються та збір за забруднення навколишнього природного середовища не стягується.
Органи податкової служби не уповноважені визначати обсяги розміщення відходів, й здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бю джету на підстав даних про них органів Мінприроди України.
Враховуючи підстави положень Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навко лишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколиш нього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адмініст рації України 19.07.99 N 162/379 з наступними змінами та доповненнями. Згідно пункту 8.1 зазначеної Інструкції контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщення відходів здійс нюється органами Мінприроди України. При цьому органи державної податкової служби за лучають за попереднім узгодженням територіальні органи Мінприроди України для перевір ки правильності визначення платниками фактичних обсягів викидів стаціонарними джерела ми забруднення, скидів та розміщення відходів.
У даному випадку органи Мінприроди України до участі в проведенні перевірки пансіонату, ДОТ «Променистий» не залучалися.
Вищенаведене свідчить, що податкове повідомлення-рішення № 0001772301/2 від 01 серпня 2005 не відповідає вимогам чинного законодавства й було законно та обгрунто вано визнано судом першої інстанції нечинним.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2007 року у справі № 2-5/670-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 1191092, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 03.12.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5/670-2006а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: