Рішення № 119101805, 14.05.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/4/24

Провадження № 2/201/1405/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.,

за участі

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 30 січня 2024 року з Амур Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, в якій позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21815,53 грн., інфляційні витрати 1846,66 грн., 3 % річних 796, 12 грн., а всього 24458, 31 грн. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 20 листопада 2021 року на вул. Журналістів у м. Дніпрі сталася ДТП за участі транспортного засобу ACURA RDX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , і який є власником цього транспортного засобу, та транспортного засобу VOLKSVAGEN POLO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ДТП оформлена водіями шляхом спільного заповнення повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду («Європротокол»). Винуватцем ДТП відповідно до «Європротоколу» визначено ОСОБА_2 .

На момент ДТП транспортний засіб ACURA RDX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «Юнівес» (поліс АР/2222599) та АТ «СК «АРКС» (поліс ЕР-206532716).

АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 50000 грн. після чого направила до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» заяву вих № 11-22/ЦВ від 19.01.2022 року з вимогою відшкодування частини виплаченого страхового відшкодування.

ПрАТ «СК Юнівес» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування, а також складено страховий акт № ГО-15063/ДП4.Р від 24.05.2022 року та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21815,53 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 258 від 25 травня 2022 року.

05 вересня 2022 року ПрАТ «СК «Юнівес» направило на адресу відповідача претензію № ГО-15063/ДП4.Р за вих. № 22/09/05-06 від 05 вересня 2022 року про відшкодування завданих збитків в розмірі 21815,53 грн. в досудовому порядку, яка повернулася 12.10.2022 року з відміткою за закінченням терміну зберігання. Отже прострочення зобов`язання відповідача розпочалося з 12.10.2022 року.

Позовні вимог ПрАТ «СК «Юнівес» ґрунтуються на застосуванні пункту «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що при заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди «Європротоколу» в розділі 9 не зазначено інформацію про реквізити посвідчення водія ОСОБА_2 , що є порушенням п. 4 та пп. 7.7. Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 1-5).

08квітня 2024року представником відповідача надано відзивна позов, в якому остання зазначила, що позовні вимог ПрАТ «СК «Юнівес» ґрунтуються виключно на застосуванні пункту «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що доводи, на яких вона ґрунтується зводяться до того, що при заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди «Європротоколу» в розділі 9 не зазначено інформацію про реквізити посвідчення водія ОСОБА_2 , що є порушенням п. 4 та пп. 7.7. Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Порушення саме приписів Інструкції не може мати наслідком притягнення особи в порядку регресу до матеріальної відповідальності з підстав, передбачених пунктом «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Означена норма передбачає, що у особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу не має посвідчення водія взагалі, що страховою компанією, яка пред`являє регресний позов, повинно бути підтверджено, а не те, що у «Європротоколі», який заповнювався учасниками ДТП (чоловіком 70-ти років та жінкою, які перебували в стресовому стані) не зазначено інформації про таке посвідчення.

Так, право ПрАТ «СК «Юнівес» на звернення до суду не заперечується. Але таке звернення повинно мати за собою доказове підґрунтя. Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. При цьому, ПАТ «СК «Юнівес» не подає до суду «неналежно» заповнене Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке б могло підтвердити підставу для звернення до суду.

Також ПАТ «СК «Юнівес» не надає доказів того, що ОСОБА_4 дійсно не має права керувати транспортним засобом, оскільки не має посвідчення водія відповідної категорії взагалі.

Пункт «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо говорить, що право регресу настає виключно у разі відсутності права на керування. Тобто особа, яка керувала транспортним засобом, не має посвідчення водія відповідної категорії взагалі, або ж позбавлена таких водійських прав у встановленому законодавством порядку.

При цьому, ПАТ «СК «Юнівес», на спростування своєї ж позиції, надає до суду підтвердження того, що ОСОБА_2 має в наявності посвідчення водія з відкритою відповідною категорією.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 має право на керування транспортними засобами категорії «В», згідно з водійським посвідченням серії НОМЕР_3 , яке видано ДАЇ МВС-УВС Дніпропетровській 23.08.1995 року.

Доказів того, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності в рамках ст. 126 КУпАП позивач також не надає. На спростування позиції позивача слід також звернути увагу, що безпосередню виплату здійснено не позивачем, а АТ «СК «АРКС». А вже АТ «СК «АРКС» вимагало від позивача виплати саме частини страхового відшкодування. При цьому АТ «СК «АРКС» не мало та до цього часу не має жодних претензій до ОСОБА_2 (а.с. 76-83).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Руденко В.В. (а.с.36).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.38).

До суду 08 січня 2024 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.38).

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 січня 2024 року справу направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. (а.с.39).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.45).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. До суду 31 січня 2024 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.46-47).

Ухвалою судді від 31 січня 2024 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування. (а.с.48-49).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подання позовної заяви просив суд слухати справу за їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними.

Фактичні обставини встановленні судом

20 листопада 2021 на вул. Журналістів у м. Дніпрі сталася ДТП за участі транспортного засобу ACURA RDX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , і який є власником цього транспортного засобу, та транспортного засобу VOLKSVAGEN POLO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ДТП оформлена водіями шляхом спільного заповнення повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду («Європротокол»). Винуватцем ДТП відповідно до «Європротоколу» визначено ОСОБА_2 . (а.с.31).

На момент ДТП транспортний засіб ACURA RDX, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «Юнівес» (поліс АР/2222599) та АТ «СК «АРКС» (поліс ЕР-206532716). (а.с.14-15).

Відповідно до заяви про подію та на виплату за договором ОСЦПВВНТЗ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована АТ «СК «АРКС». (а.с.23).

Ремонтною калькуляцією №1.102.21.0 від 01 грудня 2021 року встановлено розмір вартості ремонту, а саме 117090, 14 грн. (а.с.26-29).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 про страхове відшкодування, розмір страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи складає 50000 грн. (а.с.29-30).

АТ «СК «АРКС» в повному обсязі здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. (а.с.32).

Після здійснення виплат АТ «СК «АРКС», керуючись ст. 5 Порядку виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 03 червня 2021 № 500/2021 (а.с.20-21), направило до ПрАТ «СК «Юнівес» заяву від 19 січня 2022 № 11-22/ЦВ з вимогою відшкодування частини виплаченого страхового відшкодування. (а.с.22)

Як підтверджено матеріалами справи ПрАТ «СК «Юнівес» здійснено таке відшкодування у розмірі 21 815,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 травня 2022 № 258. (а.с.12).

В подальшому ПрАТ «СК «Юнівес» звернулося до ОСОБА_2 з претензією від 06 лютого 2023 № ГО-15063/ДП4.Р, у якій викладено вимогу сплатити борг у розмірі 21 815,53 грн. (а.с.13).

У відповідь на цю претензію представником ОСОБА_4 на адресу ПрАТ «СК «Юнівес» надані відповідні пояснення із підтвердженням того, що на момент ДТП ОСОБА_2 мав відповідне посвідчення водія, яка надавало йому право на керування транспортним засобом. (а.с.8).

В матеріалах справи міститься копія посвідчення водія ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 . (а.с.8-9).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача та відповідачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульованіЗаконом України № 1961-IV від 01.07.2004 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі - Закон № 1961-IV), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно дост.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно дост.8 Закону України "Про страхування"страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно дост. 993 Цивільного кодексу Українитаст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За нормоюст. 1191 Цивільного кодексу Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно положень пункту «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що при заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди «Європротоколу» в розділі 9 не зазначено інформацію про реквізити посвідчення водія ОСОБА_2 , що є порушенням п. 4 та пп. 7.7. Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно не уважно заповнено «Європротокол» в розділі 9 не зазначено інформацію про реквізити посвідчення водія, а лише вказано відповідну категорію, чим порушено п. 4 та пп. 7.7. Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Проте суд звертає увагу, що підставою звернення до суду з регресною вимогою є саме відсутність права на керування транспортним засобом відповідної категорії, і саме з цих підстав позивач просить стягнути з відповідача суму відшкодування та штрафні санкції.

Матеріалами справи та безпосередньо позивачем підтверджується факт існування у ОСОБА_2 . водійського посвідчення, оскільки позивач самостійно долучає копію такого документу по справі, а отже, з огляду на вказане не можливо застосувати диспозицію пункту «б» підпункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відповідач мав право на керування транспортним засобом відповідної категорії, не був позбавлений такого права та отримав таке право відповідно до норм чинного законодавства.

Суд вважає, що відповідачем дійсно було порушено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, проте дане не є підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення відшкодування в порядку регресу.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає, що відповідачем не порушено пункт «б» під. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже вимоги позивача про стягнення відшкодування в порядку регресу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, є непоґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенніпозовних вимогПриватного акціонерноготовариства «СтраховаКомпанія «Юнівес»до ОСОБА_2 про стягненнясуми страховоговідшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 травня 2024 року.

Суддя С.О. Демидова