Рішення № 119099255, 24.04.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/242/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача Білковської І.В. за дорученням, відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьпиво до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Уманьпиво звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром (далі - відповідач), у якому просив:

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром виконати гарантійні зобов`язання відповідно до п. 6.4. договору поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року щодо безоплатного усунення недоліків обладнання котла прямоточного парового КПТ 5.0 за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, 29, шляхом заміни теплоізоляційної кладки топки та високооборотного радіального вентилятора СовПлим FAK (FUA, FS)-1800/2100/4700/6000;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року щодо безоплатного усунення недоліків обладнання котла прямоточного парового КПТ 5.0 за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, 29, шляхом заміни теплоізоляційної кладки топки та високооборотного радіального вентилятора СовПлим FAK (FUA, FS)-1800/2100/4700/6000 виготовленого та встановленого відповідачем, з урахуванням умов договору про надання послуг від 01.12.2022 року, однак, у період експлуатації виявлено недоліки, які на вимоги позивача, відповідачем не усунуто.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 11.03.2024 року, 28.03.2024 року, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 29.02.2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/242/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті, який в подальшому відкладено на 24.04.2024 року.

Відповідач явку представника в судове засідання 24.04.2024 року не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.03.2024 року адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, повернена до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, відповідно до даних Укрпошти поштове відправлення за № 0600259084510 - ухвала суду від 28.03.2024 року, вручено представнику відповідача за довіреністю.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: 02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58, прим. 3.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.04.2024 року представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримала і просила задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 24.04.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

20.06.2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво», як покупець, і відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бент-Айрон", який в подальшому змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоушен Сінема Пром", як виробник, уклали договір поставки № 1-20-06/22(далі Договір-1, а.с. 10-12), відповідно до п. 1.1. якого виробник зобов`язався виготовити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити обладнання, а саме: котел прямоточний паровий мод. КПТ - 5.0, відповідно до наданого ескізу та/або технічного завдання (додаток №1 до договору).

Сторони Договору-1 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема домовились про таке:

п. 1.3. виробник гарантує, що на виготовлене обладнання, що є предметом договору гарантійний строк становить 12 місяців з моменту запуску обладнання працівниками виробника, але не більше 18 місяців з моменту передачі обладнання (п.3.7. договору) в порядку та на умовах передбачених договором;

п. 2.1. загальна сума договору становить 5462000 грн., в тому числі ПДВ;

п. 3.2. виробник зобов`язується виготовити обладнання протягом 90 робочих днів, з моменту отримання від покупця попередньої оплати в розмірі визначеному сторонами в п.п.2.2.1., п. 2.2. договору;

п. 3.4. після отримання письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження, покупець зобов`язується протягом 3 робочих днів, з дня отримання повідомлення направити своїх представників для огляду та приймання обладнання на складі виробника. За результатами огляду складається акт огляду та прийняття обладнання по якості та комплектності, у якому покупець зазначає про готовність/відмову від прийняття обладнання до відвантаження. Підписання сторонами договору (представниками сторін акту огляду та прийняття обладнання по якості та комплектності є підтвердженням виконання виробником зобов`язань з виготовлення обладнання належної якості та комплектності. Покупець зобов`язаний надати транспортний засіб для завантаження обладнання на територію виробника. Пакування обладнання та завантаження обладнання у транспортний засіб покупця здійснюється силами виробниками. Повідомлення про готовність обладнання до відвантаження виробник надсилає покупцю після підписання сторонами договору акту огляду та прийняття обладнання по якості та комплектності;

п. 3.6. оформлення приймання-передачі обладнання відбувається шляхом підписання представниками сторін видаткової накладної . Сторони погодили, що підписання видаткової накладної є належним та достатнім доказом підтвердження поставки обладнання за договором і виконання зобов`язань виробника з виготовлення і поставки обладнання покупцю;

п. 6.1. якість обладнання повинна відповідати умовам виробництва та стандартам виробника, а також чинним технічним умовам та державним стандартам України, якщо такі стандарти (умови) чітко та однозначно регулюють виробництво ідентичних зразків обладнання. В ескізі та/або технічному завданні сторони можуть зазначити додаткові вимоги щодо якості обладнання;

п. 6.3. гарантія (гарантійний строк обслуговування) є чинним та зберігається за умови дотримання покупцем правил та вимог (умов) зберігання обладнання, транспортування (переміщення) та експлуатації обладнання, дотримання вимог якості води, що встановлені для експлуатації прямоточних парових котлів, відповідного виду. Перебіг гарантійного строку відповідно до п.1.3. договору. Гарантія є чинною, а виробник відповідає за гарантійними зобов`язаннями тільки при умові проведенні монтажу та пуско-наладки (монтування) обладнання ТОВ «Бент-Айрон», як виробником обладнання;

п. 6.4. наданням гарантії виробник зобов`язується безоплатно усувати недоліки обладнання, виявлені покупцем у межах гарантійного строку, або замінити обладнання на аналогічний. Рішення про спосіб виконання гарантійних зобов`язань (усунення недоліків або заміна обладнання) приймається сторонами у момент складання акту про виявлені недоліки та вказується у такому акті. Відсутність в акті визначення способу виконання гарантійних зобов`язань, надає можливість виробнику самостійно та на власний розсуд визначати такий спосіб;

п. 7.1. договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє протягом 1 року. Закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків, які виникли під час дії договору або у зв`язку з його виконанням.

Договір-1 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яких вони представляють.

До Договору-1 сторонами підписано зокрема додаток № 1 Специфікація та технічне завдання на виготовлення обладнання. Технічні характеристики (а.с. 13).

Із видаткової накладної № РН-0000050 від 29.09.2022 року на суму 5462000 грн. (а.с. 16), товарно-транспортних накладних № 290922-1 від 29.09.2022 року, № 300922-1 від 30.09.2022 року (а.с. 14-15) вбачається, що за замовленнями позивача, відповідач виготовив, передав обладнання котел прямоточний паровий мод. КПТ - 5.0 на загальну суму в т.ч. з ПДВ 5462000 грн., який позивач отримав без зауважень.

01.12.2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво», як замовник, і відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бент-Айрон", який в подальшому змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоушен Сінема Пром", як виконавець, уклали договір про надання послуг (далі Договір -2, а.с. 17), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався виконати на замовлення замовника, а замовник відповідно до умов договору прийняти і оплатити належним чином надані послуги, згідно актів приймання-передачі наданих послуг.

Сторони Договору-2 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема домовились про таке:

п. 2.1. загальна вартість послуг по договору складається з загальної суми актів приймання-передачі наданих послуг; цього договору, зокрема домовились про таке:

п. 3.2. після надання послуг, що є предметом договору, між сторонами складається акт приймання-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору;

п. 6.1. договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання договірних зобов`язань;

п. 6.2. у разі ліквідації,реорганізації або зміни назви однієї із сторін цього договору сторонами його виконання виступають їх правонаступники з переходом до них усіх прав і обов`язків, передбачених договором.

Договір-2 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб, яких вони представляють.

На виконання Договору-2 сторонами складено 21.02.2023 року акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000010 (а.с. 18), в якому погоджено, що виконавцем проведено роботи по рахунках № СФ-0000127 від 06.10.2022 року, № СФ-0000004 від 31.01.2023 року з монтування обладнання одного прямоточного парового котла типу КПТ - 5.0 на суму 455166 грн. 67 коп., з ПДВ 546200 грн.

За твердженням позивача з часу запуску котла здійснювалась його експлуатація, в якості палива використовувалась брикети із показниками, які відповідали технічним характеристикам котла (визначених в Додатку 1 Договору), що підтверджується протоколом випробувань від 02.09.2022 року, посвідченнями якості від 06.05.2023 року, 13.06.2021 року, 26.07.2023 року, сертифікатом якості від 19.07.2023 року (а.с. 41-46).

В період експлуатації котла почали виявлятись поломки, які зафіксовані в службових записках представника позивача - головного енергетика ТОВ «Уманьпиво» Струковського Євгена від 31.07.2023 року, 19.08.2023 року, 01.09.2023 року, 26.10.2023 року (а.с. 37-40), в яких установлено, що котел прямоточний паровий мод. КПТ - 5.0 виходив з ладу димосмок (5 разів); порушення механізму золовидалення економайзера: забивання тракту димових газів у зв`язку з чим чистка котла відбувається щотижня; заклинювання пневмоциліндру золовидалення; ущільнення різьбових з`єднань датчику протоку, які постійно підтікають, охрупчування кладки топки, часткове осипання бетону, поломка дуттьового вентилятора FUA 4700, у зв`язку з чим наголошено, що котел потребує уваги та виступає, як ненадійний вузол пивоварні, потребує звернення до виробника із запитом на гарантійну заміну вентилятора, поновлення цілісності кладки топки парогенератора, усунення встановлених дефектів.

01.09.2023 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 8627, в якій повідомив наявні дефекти обладнання виготовленого та встановленого останнім, просив невідкладно усунути вказані недоліки в межах гарантійного безоплатного обслуговування котла передбаченого п.6.4. Договору-1 (а.с. 19-20, докази направлення а.с. 20 на звороті).

Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання.

26.10.2023 року позивач повно звернувся до відповідача з претензією № 9199, в якій повідомив про порушення теплоізоляційної кладки топки у верхній частині (в дані й зоні засоби для чищення не торкаються кладки), що супроводжується вигоранням частини металевої конструкції котла, поломки вентилятора нагнітання повітря у топку котла та появу діаметральної тріщини на ступиці утримання робочого колеса, у зв`язку з чим просив негайно розглянути претензію та усунути вказані недоліки. До претензії додано відповідні фотодокази (а.с. 21-24, докази направлення а.с. 25 на звороті).

Відповідач у відповіді № 112 від 13.11.2023 року (а.с. 26 ) на претензію позивача від 26.10.2023 року, повідомив, що керуючись ДСТУ Б В 2.6-2:2009 він, як виробник, надає гарантію на виготовлену і встановлену бетонну футеровку топки та виконані роботи (на технологічну сушку, прокалку та виведення бетонної футеровки до експлуатаційних характеристик для забезпечення експлуатації бетонної футеровки топки) терміном на 12 місяців з моменту підписання Акту виконаних робіт. Зауважив на які умови гарантія виконавця не розповсюджується (не дотримання умов щодо якості палива, умов чистки котла,температури нагрівання бетонної футеровки топки). Додатково зазначив що гарантійними випадками не являється: наявність тріщин та дрібних сколів, механічних ушкоджень на бетонній футеровій;наявність налипань розплавів, шлаку та агломератів на поверхні футеровки; пошкодження окремих елементів бетонної футеровки при транспортуванні, переміщення, тощо.

До гарантійних випадків вказав належність: вивітрювання та осипання поверхні бетону (свідчить про неякісний матеріал та порушення технології виготовлення); миттєве витіснення вологи при виведенні топки на робочий режим, що супроводжується вивільненням у вигляді енергії (вибухом) та призводить до одномоментного руйнування всієї футеровки (порушення технології виведення до експлуатаційних характеристик).

Також вказав, що вихід з ладу вентилятора не може розглядатись в межах гарантійного ремонту, так як позивачем порушено правила експлуатації відповідного обладнання, а саме періодичне технічне обслуговування згідно паспорта на високооборотні вентилятори СовПлим FAK (FUA, FS)-1800/2100/4700/6000. Для мінімізації аварійних виходів вузлів/ механізмів обладнання з ладу запропонував можливість укладення договору на сервісне обслуговування із заводом виробником обладнання.

Позивач у претензії №9618 від 04.12.2023 року заперечив твердження відповідача щодо безпідставності здійснення ним гарантійного обслуговування, вказав обов`язок відповідача обумовлений п. 6.4. Договору-1, який вимагав виконати, повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом у разі невиконання відповідачем вказаної претензії (а.с. 27-28, докази направлення а.с. 30).

28.12.2023 року позивач листом №7 додатково повідомив відповідача, що у ніч з 25.12.2023 року на 26.12.2023 року на парогенераторі КТП 5.0 зав. №104 відбувся перегрів теплообмінної частини із зміною кольору змійовика у зв`язку з чим котел зупинено до встановлення причин і оцінки наслідків з боку заводу виробника, до листа додав відповідні докази (а.с. 31-35, докази направлення а.с. 36).

Позивач вказав, що лише 18.01.2024 року після чергової поломки вузлів котла та його аварійної зупинки 25.12.2023 року, за участю представників ТОВ «Торговий дім Бснд-Айрон», які діяли по дорученню виробника обладнання ТОВ «Бент-Айрон» та на підставі Специфікації №2 до Договору №П 10/05-23 про надання послуг від 17.05.2023 року, комісійно здійснено огляд спірного котла, складено акт виявлених недоліків твердопаливного парогенератора КПТ-5.0 (а.с. 48), в якому зафіксовано наступні дефекти:

1 . Систематичний перегрів підшипників електричного двигуна димосмоку;

2.У датчиків протоку живильної води які встановлені на обладнанні максимальна допустима температура 80 °С при температурі живильної води 97°С;

3.Кронштейн бетону топки дверей не забезпечує щільне закриття;

4.Руйнування (осипання поверхні бетону) стінок топки парогенератора;

5.Вихід з ладу дуттьових вентиляторів;

6.Внаслідок малих розмірів поворотних камер у газоході парогенератора виникає систематичне забиття продуктами горіння палива що спричиняє зниження здатності парогенератора пропускати димові гази через газохідний тракт;

7.Наявні сліди перегріву внутрішнього змійовика (часткова зміна кольору на синій).

Сторонами зафіксовано, що дефекти та несправності вказують на потенційні проблеми з безпекою експлуатації парогенератора та можуть призвести до зниження ефективності його роботи.

Коментарі при складанні акту представники виробника не надали.

Із специфікації №2 до Договору №П 10/05-23 про надання послуг від 17.05.2023 року (а.с. 47) вбачається, що відповідачем за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, 29 здійснено замінено лічильника води на ультразвуковий витратомір BELIMO FM040; коригування програми керування котлоагрегатом (змінено лічильник води, налаштовано відображення аварій загально-інформаційних датчиків, внесено корекцію в роботі димотягу в режимі «очкування», додано графічне відображення продуктивності котлоагрегату та режиму роботи димотягу, додано історію подій режимів роботи); проведено налаштування робочих парометрів котлоагрегату; проведено огляд стану топки, теплообмінника, контроль якості виконання технологічної чистки. Інші недоліки котла не усунуто.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 40630199 (а.с. 49-56) - Товариство з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром є новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю Бент-Айрон, щодо якого 13.12.2023 року здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема щодо зміни інформації для здійснення зв`язку, зміни видів економічної діяльності, зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни керівника і відомостей про нього, зміни місцезнаходження юридичної особи та зміни її найменування.

Враховуючи викладене, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром є належним відповідачем у даній справі.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, послуг, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про послуги визначені главою 63,загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, забезпечення виконання зобов`язання у виді поруки параграфом 3 глави 49, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ч.ч. 1, 2 ст. 570);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 604);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.ч. 1, 3 ст. 612);

особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);

у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст. 615).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.ч. 1, 2 ст. 638);

пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641);

відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:

за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901);

якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання (ч. 6 ст. 193 ГК України).

Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Під гарантією якості товару слід розуміти запевнення продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості в момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема частиною другою статті 678 ЦК України, при реалізації продавцем неякісного товару настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних властивостей товару і не пов`язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.

Згідно статті 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі - продажу.

За умовами частини 3 та 5 статті 269 Господарського кодексу України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.

У відповідності до частини 2 статті 269 Господарського кодексу України стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами (у разі наявності).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає наступне.

20.06.2022 року сторонами укладено договір поставки №1-20-06/22. Предметом цього договору сторони визначили зобов`язання відповідача, як виробника, виготовити та передати у власність позивача обладнання, а саме: котла прямоточного парового мод. КПТ - 5.0. відповідно до наданого ескізу та/або технічного завдання

Згідно з п.п.1.3., 6.1. цього договору сторони домовились, що виробник гарантує, що на виготовлене обладнання, що є предметом договору гарантійний строк становить 12 місяців з моменту запуску обладнання працівниками виробника, але не більше 18 місяців з моменту передачі обладнання (п.3.7. договору) в порядку та на умовах передбачених договором; якість обладнання повинна відповідати умовам виробництва та стандартам виробника, а також чинним технічним умовам та державним стандартам України, якщо такі стандарти (умови) чітко та однозначно регулюють виробництво ідентичних зразків обладнання. В ескізі та/або технічному завданні сторони можуть зазначити додаткові вимоги щодо якості обладнання.

Також п.п. 6.3., 6.4. Договору-1 сторони визначили, що гарантія (гарантійний строк обслуговування) є чинним та зберігається за умови дотримання покупцем правил та вимог (умов) зберігання обладнання, транспортування (переміщення) та експлуатації обладнання, дотримання вимог якості води, що встановлені для експлуатації прямоточних парових котлів, відповідного виду. Перебіг гарантійного строку відповідно до п.1.3. договору. Гарантія є чинною, а виробник відповідає за гарантійними зобов`язаннями тільки при умові проведенні монтажу та пуско-наладки (монтування) обладнання ТОВ «Бент-Айрон», ек виробником обладнання; наданням гарантії виробник зобов`язується безоплатно усувати недоліки обладнання, виявлені покупцем у межах гарантійного строку, або замінити обладнання на аналогічний. Рішення про спосіб виконання гарантійних зобов`язань (усунення недоліків або заміна обладнання) приймається сторонами у момент складання акту про виявлені недоліки та вказується у такому акті. Відсутність в акті визначення способу виконання гарантійних зобов`язань, надає можливість виробнику самостійно та на власний розсуд визначати такий спосіб.

На виконання Договору-1 відповідачем виготовлено обумовлене обладнання - котел прямоточний паровий мод. КПТ - 5.0, який 29.09.2022 року, 30.09.2022 року поставлено позивачу за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, 29 та 21.02.2023 року, з урахування договору про надання послуг від 01.12.2022 року, відповідачем здійснено монтування обладнання вказаного котла.

В період експлуатації позивачем котла почали виявлятись поломки, які зафіксовані в службових записках представника позивача - головного енергетика ТОВ «Уманьпиво» Струковського Євгена від 31.07.2023 року, 19.08.2023 року, 01.09.2023 року, 26.10.2023 року, та претензіях позивача від 01.09.2023 року, 26.10.2023 року,04.12.2023 року, 28.12.2023 року.

Разом з тим, відповідач у відповіді № 112 від 13.11.2023 року вказав на безпідставність звернень позивача, невідповідність вказаних ним недоліків, що підлягають усуненню в межах гарантійного строку за умовами Договору -1, натомість запропонував можливість укладення договору на сервісне обслуговування із заводом виробником обладнання.

Лише 18.01.2024 року, після чергової поломки вузлів котла та його аварійної зупинки 25.12.2023 року, за участю представників ТОВ «Торговий дім Бснд-Айрон», які діяли по дорученню виробника обладнання ТОВ «Бент-Айрон» та на підставі Специфікації №2 до Договору №П 10/05-23 про надання послуг від 17.05.2023 року, комісійно здійснено огляд спірного котла, складено акт виявлених недоліків твердопаливного парогенератора КПТ-5.0 з переліком встановлених дефектів та які частково усунені відповідачем в межах виконання договору №П 10/05-23 про надання послуг від 17.05.2023 року.

З урахуванням викладеного суд критично ставиться до заперечень відповідача від виконання п. 6.4. Договору-1. Відповідач є виробником спірного обладнання, яке фактично доставлено позивачу 29.029.2022 року, 30.09.2022 року, ним же 21.02.2023 року встановлено в межах виконання Договору-2. В межах гарантійного строку позивачем виявлено недоліки котла про які повідомлено відповідача, однак відповідачем частково усунені виявлені недоліки в межах виконання Договору №П 10/05-23 про надання послуг від 17.05.2023 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Також як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19) добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, укладаючи договір поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року сторони погодили п. 6.4., в якому відповідач зобов`язався безоплатно усувати недоліки обладнання, виявлені покупцем у межах гарантійного строку, або замінити обладнання на аналогічний, вказані позивачем недоліки котла є гарантійними випадками виявлені в межах гарантійного строку тому підлягають усуненню за рахунок відповідача, однак, враховуючи вищевикладене відповідач відмовляється на безоплатній основі усувати недоліки виробленого та встановленого ним обладнання на виконання Договору-1, а в межах нових оплатних правочинів укладених з позивачем вирішує питання щодо обслуговування спірного котла та його ремонту, відтак вимогу позивача про зобов`язання відповідача виконати гарантійні зобов`язання відповідно до п. 6.4. договору поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту статей 13, 15, 16 ЦК України слідує, що право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Суд вправі застосувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром, ідентифікаційний код юридичної особи 40630199, місцезнаходження: 02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58, прим. 3 - виконати гарантійні зобов`язання відповідно до п. 6.4. договору поставки №01-20-06/22 від 20.06.2022 року щодо безоплатного усунення недоліків обладнання котла прямоточного парового КПТ 5.0 за адресою: Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, 29, шляхом заміни теплоізоляційної кладки топки та високооборотного радіального вентилятора СовПлим FAK (FUA, FS)-1800/2100/4700/6000.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лоушен Сінема Пром, ідентифікаційний код юридичної особи 40630199, місцезнаходження: 02097, м. Київ, вул. Милославська, буд. 58, прим. 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьпиво, ідентифікаційний код юридичної особи 05380243, місцезнаходження: 20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Успенська, буд. 29 3028 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.05.2024 року.

Суддя В.М. Грачов