Ухвала суду № 119098517, 15.05.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2024Справа № 910/1801/24За позовом Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Харківобленерго»

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Єсипенко О.В.;

від третьої особи: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробниче управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача у визначені обсягу електричної енергії, спожитої позивачем у травні та червні 2022 року і зобов`язати відповідача здійснити коригування обсягів електричної енергії, які були виставлені до оплати позивачу відповідно до фактично спожитих обсягів позивачем за період з 01.05.2022 по 30.06.2022 включно;

- визнати дії відповідача з направлення електронного попередження від 18.04.2024 №44/11-009327/П про припинення постачання електричної енергії позивачу такими, що вчинені з порушенням п.7.5 ПРРЕЕ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

21.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/1801/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2024.

06.03.2024 від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Харківобленерго» та відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

У підготовче засідання 20.03.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача та заяву відповідача про залучення до участі в справі третьої особи та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Харківобленерго» (надалі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 відкладено підготовче засідання на 17.04.2024, витребувано в порядку ст.74 ГПК України в позивача докази та пояснення.

01.04.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 17.04.2024 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 15.05.2024 та повторно витребувано в порядку ст.74 ГПК України в позивача докази і пояснення.

14.05.2024 від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 15.05.2024 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд зазначає, що за положеннями частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче чи судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Так, ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 та 17.04.2024, зокрема, в порядку ст. 74 Господарського процесуального кодексу України витребувано в позивача: виписку банку про рух коштів між позивачем та відповідачем починаючи з травня 2022 року та на даний час; письмові пояснення відносно того чи наявна на даний час заборгованість за електричну енергію перед постачальником «останньої надії». Встановлено строк подання документів та пояснень, зокрема, ухвалою від 17.04.2024 до 01.05.2024.

Позивач отримав ухвалу суду від 20.03.2024 - 25.03.2024 та від 17.04.2024 - 19.04.2024, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи наявними в матеріалах справи.

Однак, у строк встановлений судом, ні до 05.04.2024, ні до 01.05.2024, позивачем не було надано ні витребуваних судом документів ні письмових пояснень.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 липня 1989 року в справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 4 жовтня 2001 року в справі "Тойшлер проти Германії".

Тягар доказування за позовом процесуальним Законом покладено на позивача. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд наголошує, що вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи.

Також суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена в постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення в позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Водночас п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися в підготовче чи судове засідання саме в зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

При цьому суд наголошує, що позивач ухвалами суду від 20.03.2024 та 17.04.2024 неодноразово повідомлявся судом про те, що в разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у підготовче засідання чи у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.

Отже, оскільки представник Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області не з`явився в підготовчі засідання 20.03.2024, 17.04.2024 та 15.05.2024, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення не подав, а також не виконав у строк вимог ухвал суду від 20.03.2024 та 17.04.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Харківобленерго» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.

Повний текст складено та підписано 16.05.2024.

Суддя Я.А.Карабань