Рішення № 119095644, 17.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року справа № 580/2975/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області з приводу відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що чинним законодавством не встановлено жодних обмежень щодо отримання працівником міліції допомоги навіть у разі зміни групи інвалідності понад 2 роки та відповідач не наділений повноваженнями на розгляд по суті звернення про виплату одноразової грошової допомоги, таке рішення уповноважене ухвалювати лише Міністерство внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 29.03.2024 з врахуванням вимог ст. 122 КАС України позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив проти позову, в якому вказує, що позивачу було встановлено другу групу інвалідності у 2021 році, у понад два роки після первинного встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого (15%) у 2002 році та отримання позивачем належних коштів за державним обов`язковим страхуванням 01.02.2022 в розмірі 975 грн за втрату працездатності 15%, тому відповідач вважає, що підстави для складання висновку та надсилання його до МВС України відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи позивача суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

При первинному огляді медико-соціальною експертною комісією позивачу 11.07.2002 було встановлено 15% втрати працездатності та ПАТ НАСК «Оранта» йому було виплачену страхове відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників МВС України.

У подальшому, відповідно до довідки до акта огляду серії 12 ААВ №350137 від 23.06.2021 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма так, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 01.02.2024 №33/44/1-У-2-о/п відповідач повідомив позивача, що підстави для складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки ІІ група інвалідності встановлена позивачу після спливу дворічного терміну з дати проведення первинного огляду та встановлення йому 40% ступеню втрати професійної працездатності.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1991 року №565-XII (далі - Закон №565-ХІІ) зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.

До набрання чинності Законом №580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 від 21.10.2015, відповідно.

Положеннями частини шостої статті 23 Закону №565-XII (в редакції на момент встановлення захворювання) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону України №565-XII Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року постановою №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку № 850).

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України.

Матеріалами справи підтверджено, що Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», повертаючи документи позивачу, фактично самостійно прийняла рішення щодо відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Аналіз наведених вище положень Порядку №850 дає підстави для висновку, що до повноважень відповідача належить саме прийом документів для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції та подання їх разом з висновком до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

При цьому, можливість повернення відповідачем документів про призначення одноразової грошової допомоги не передбачена Порядком №850.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що повернувши позивачу документи листом від 01.02.2024 №33/44/1-У-2-о/п, відповідачем допущені протиправні дії щодо неподання до МВС України документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку №850 та висновку щодо виплати грошової допомоги позивачу.

Посилання відповідача на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №2340/3024/18 суд до уваги не приймає, оскільки обставини у цій справі не є релевантними, так ній був предмет оскарження саме рішення Міністерства внутрішніх справ України, у той час як у цій справі №580/2975/24 відповідач не направив документи до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача подати до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області» щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області» (вул. Грузиненка, 1, м. Черкаси, 18009, код ЄДРПОУ 08734581) підготувати та направити надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи разом із висновком щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО