Рішення № 119095612, 17.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року справа № 580/2735/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/2735/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» (вул. Юрія Іллєнка 27, м. Черкаси, 18006, ЄДРПОУ 39457891) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (просп. Перемоги 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845/вул.Хрещатик 223, м.Черкаси, 18007) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

19.03.2024 вх. № 14109/24 ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» (представник - адвокат Чорноіваненко Денис Олександрович згідно ордеру АБ «Чорноіваненко і партнери» серії СА № 1080421), звернувшись до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, просить: визнати протиправною та скасувати постанову від 06.02.2024 №070890 про застосування адміністративно-господарського штрафу відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті в особі начальника відділу Олега Лучина.

21.03.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначає, що за наслідками проведення перевірки на підставі індивідуального акта до позивача застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за здійснення перевезення вантажу без наявних на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344): у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим допущено порушення вимог наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385. Позивач зазначає, про відсутність виду економічної діяльності перевезення вантажів, що згідно з пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахограафів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 передбачено, що Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). На думку позивача, наявність ТТН не вказує на факт надання послуг з вантажного перевезення, позаяк товарно-транспортна накладна засвідчує факт перевезення вантажу, шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, призначення для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, проте не є доказом, що вантажовідправник чи водій надають (здійснюють) послуги з перевезення вантажів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 16.04.2024 вх. 19271/24 подав до суду відзив на позов, де просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши: за результатами здійснення 19.12.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Герасимчуком Д.О рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 14:11 на автодорозі М-30 252 км Хмельницької області ТОВ «Група Венето» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Mercedes - Benz д/н НОМЕР_1 , що обладнаний аналоговим тахографом, здійснювало перевезення вантажу згідно ТТН від 19.12.2023 №19/12 за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону №2344, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу МТЗУ від 24.06.2010 № 385, про що складений акт проведення перевірки від 16.12.2023 № 052074. Водій з актом ознайомився та отримав копію, про що свідчить особистий підпис, заперечень до суті порушення не надав. 06.02.2024 розгляд справи відбувся за участі представника позивача. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 06.02.2024 стосовно позивача винесено постанову №070890 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344 у сумі 17000 грн. У відзиві представник відповідача зазначає, що Положення №340 не містять розмежувань щодо поширення дії на автомобільних перевізників, які надають послуги з перевезення вантажів, чи автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажів для власних потреб. Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Маса транспортного засобу позивача становить більше 3,5 т, тому транспортний засіб позивача повинен бути обладнаний діючим і повіреним тахографом.

ІІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що згідно направлення на рейдову перевірку від 15.12.2023 № 001023 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок проводена рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників щодо дотримання вимог Закону № 2344 та інших вимог нормативно-правових актів.

19.12.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області ОСОБА_2 під час рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом виявлено на автодорозі М-30 252 км Хмельницької області, що ТОВ «Група Венето» (водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Mercedes - Benz д/н НОМЕР_1 , що обладнаний аналоговим тахографом) здійснював перевезення вантажу згідно ТТН №19/12 від 19.12.2023, проте за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону №2344: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу МТЗУ від 24.06.2010 № 385, про що складений акт проведення перевірки від 16.12.2023 № 052074. У графі акта від 26.06.2023 «пояснення водія про причини порушень» зазначено: копію отримав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» зареєстроване 27.10.2017, номер запису: 10261020000015191. Згідно інформації з реєстру основним видом економічної діяльності позивача є, зокрема: 31.03 виробництво матраців (основний).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes - Benz д/н НОМЕР_1 маса транспортного засобу позивача становить більше 3,5 т - 4740.

02.01.2024 Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області листом №123/41/24-24 повідомив позивача (повідомлення про розгляд справи на 06.02.2024 (з 09-30 до 12.00) згідно поштового відправлення (0600074442878) отримане завчасно - 05.01.2024), розгляд справи (сторони визнають) відбувся за участі представника позивача.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області 06.02.2024 стосовно позивача винесено постанову №070890 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000 грн.

Вважаючи індивідуальний акт - оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні в матеріалах справи доводи та аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Конвенцією про основні цілі та норми соціальної політики № 117 (набрання чинності для України 10.12.2016) у статті 1 Розділу I (Загальні принципи) передбачено, що частина 1 - уся політика повинна, передусім, спрямовуватися на досягнення добробуту й розвитку населення, а також на заохочення його прагнення до соціального прогресу; частина 2 - уся політика більш загального застосування визначається з належним урахуванням її впливу на добробут населення. Конституція України (стаття 45) визнaчає, що кожен, хто прaцює, має право на відпочинок.

Конвенцією Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті термін «тривалість робочого часу» означає час, витрачений працюючими найманими водіями на: а) водіння та інші види робіт під час пересування транспортного засобу; b) допоміжну роботу, пов`язану з транспортним засобом, його пасажирами або його вантажем. Жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви більше чотирьох годин (ч.1 статті 5). Тривалість перерви, про яку йдеться в цій статті, та, у разі потреби, її дроблення визначаються компетентними властями чи органами в кожній країні (ч.2 статті 5). Компетентні органи в кожній країні: а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб заповнення водіями; b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції та умов, що їх обґрунтовують (частина 1 статті 9).

Законом №2344) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень (стаття 2); рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1). Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах (стаття 5). Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов`язкові до виконання на території України (стаття 6).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом № 2344. Відповідно до статті 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 2344 державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Згідно зі статтею 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством. Відповідно до статті 34 Закону № 2344 автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху. Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 2344 визначені документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, а саме: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567): державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Згідно з п. 2 Порядку №1567 державному контролю належать усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку №1567). Згідно з пунктом 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно із пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення № 340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Згідно з пунктом 1.2,1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) передбачено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Згідно із ст. 60 Закону №2344 непред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, та є наслідком для застосування санкцій.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Суд враховує, що наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 зі змінами до Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті є чинний та не скасований - зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241, тому вимоги Інструкції є обов`язковими до виконання, що розроблена відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 прийнятої за наслідком ухвалення ряду пропозицій стосовно тривалості робочого часу та періодів відпочинку на дорожньому транспорті (відповідно до преамбули) та покликана встановити такі нормативи роботи, що забезпечили би безпеку під час застосування автомобільного транспорту не лише водія перевізника, але й інших учасників дорожнього руху, що можуть постраждати від невиконання водієм вимог режиму роботи та відпочинку.

На момент перевірки посадовою особою перевірені наявність визначених статтею 48 Закону №2344 документів, на підставі яких здійснювалося вантажне перевезення автомобільним транспортом, проте водій позивача не надав державному інспектору протокол перевірки та адаптації тахографа, що підпадає під перелік інших документів, передбачених законодавством (оскільки наявність передбачена п.2.7, п. 3.3 Інструкції №385), та який відповідно до статті 48 Закону №2234 повинен мати водій для здійснення перевезень, і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті, чим допустив порушення статті 48 Закону №2234, відповідальність передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344. Факт відсутності на момент перевірки у водія (позивача) протоколу перевірки та адаптації тахографа не заперечується (на спростування виявленого в ході рейдової перевірки порушення водій заперечень щодо суті порушення не надав).

Оцінюючи доводи позивача, що згідно пункту 1.4. Положення № 340 не поширюється (щодо зобов`язання мати діючий та повірений/перевірений тахограф), позаяк лише на перевезення пасажирів чи/та вантажів, суд зазначає таке.

Зі змісту наданої водієм на момент перевірки товарно-транспортної накладної від 19.12.2023 №19/12 встановлено: позивач у день проведення перевірки був автомобільним перевізником, який доставляв вантаж із с. Волиця Хмельницької області до м. Черкаси. Положення №340 не містять виключень щодо звільнення позивача (водія) від обов`язку обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом у контексті поширення дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та/або осіб, які здійснюють перевезення вантажів для власних потреб, позаяк саме Інструкцією № 385 визначений порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах, зокрема, порядок здійснення повірки тахографів та виконання їх перевірки та адаптації, за результатами яких оформлюється протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є підтвердженням, зокрема, його придатності/не придатності до експлуатації.

Інших нормативно-правових актів чи присів як спірні, що би по різному визначали порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) сторони не зазначили, тому обов`язок суб`єкта господарювання щодо обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн, що використовується для перевезення вантажу, діючим та повіреним тахографом, що визначений Положенням № 340, кореспондується з обов`язком передбаченим Інструкцією № 385 для водія мати відповідні документи залежно від виду тахографа.

Суд відхиляє як необгрунтоване покликання позивача щодо відсутності у позивача такого виду економічної діяльності, як перевезення вантажів, позаяк відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач є автомобільним перевізником, незалежно від того, чи здійснював він перевезення товару за власний кошт для власних потреб у межах господарської діяльності, чи в межах надання послуг з перевезення, а тому на останнього поширюється Положення №340.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22 зазначив: «посилання суду апеляційної інстанції на неправомірність застосування до позивача відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344- III з огляду на те, що у особи відсутній такий вид економічної діяльності як здійснення вантажних перевезень є помилковими, позаяк сама по собі відсутність реєстрації суб`єктом підприємництва певного виду господарської діяльності не є безумовним свідченням того, що така діяльність ним не здійснюється».

У справі № 140/632/22 суд апеляційної інстанції зазначив (ЄДРСР 107955836): статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 .

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні із змінами та доповненнями (далі - Правила №363). Згідно із абз.18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. Правилами № 363 врегульовано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

На момент перевірки водій не надав державному інспектору протоколу перевірки та адаптації тахографа, що підпадає під перелік інших документів, передбачених законодавством, та відповідно до статті 48 Закону №2234, що повинен мати водій під час здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті. Факт відсутності на момент перевірки у позивача чинного протоколу перевірки та адаптації до аналогового тахографа, яким оснащений транспортний засіб, у позивача на момент перевірки відсутній та у позовній заяві не заперечується.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону №2344 застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача.

Позивачем не спростоване встановлене порушення вимог нормативно-правових актів про автомобільний транспорт; у позові не зазначено про захист/відновлення якого саме права/інтересу позивача йдеться у контексті протиправності (на думку позивача, представника позивача) індивідуального акта, не окреслений зміст і характер незаконного втручання у яке саме право позивача.

VІІ. ВИСНОВКИ

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Беручи до уваги, що під час перевірки посадовими особами відповідача встановлено відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є обов`язковим під час перевезення вантажу у спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що оскаржуваний індивідуальний акт - постанова від 06.02.2024 №070890 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000 грн (на підставі акта проведення перевірки від від 06.02.2024 №070890) прийнята відповідачем у контексті оцінених критеріїв ч.2 ст.2 КАС України у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені нормативно-правовими актами, з урахуванням усіх обставин. Суд на підставі оцінених доказів і зважених аргументів учасників сукупно, системного аналізу законодавства, урахуванням права водія на відпочинок згідно Конвенції МОП, що ратифікувала Україна у сфері соціальної політики і безпеки на транспорті та інших нормативно-правових актів дійшов висновку, що порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт є доведеним відповідачем на підставі правомірно зафіксовних порушень згідно з актом проведення перевірки від 16.12.2023 №052074, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним індивідуального акта у формі постанови від 06.02.2024 №070890 є необгрунтованими, відтак у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» (вул. Юрія Іллєнка 27, м. Черкаси, 18006, ЄДРПОУ 39457891);

відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області (просп. Перемоги 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845/вул.Хрещатик 223, м.Черкаси, 18007).

Рішення суду складене 17.05.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА