Рішення № 119092666, 03.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 рокуСправа №160/5243/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у врахуванні під час призначення пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 18.03.1983 по 22.09.1990 відповідно до архівних довідок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 01.02.2022, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період з 18.03.1983 по 22.09.1990 та виплатити утворену заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №160/11385/22 було зобов`язано зарахувати до стажу позивача певні періоди та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком. На виконання зазначеного рішення заявниці призначено пенсію за віком з 01.02.2022. ОСОБА_1 при першому зверненні 01.02.2022 з заявою до відповідача про призначення пенсії надала довідки про заробітну плату з 18.03.1983 по 22.09.1990 роки на копальні імені Берзіна Ягоднінського гірничо-збагачувального комбінату об`єднання «СЕВЕРОВОСТОКЗОЛОТО», розташованого на території Магаданської області, район Крайньої Півночі, СРСР, архівні довідки від 03.10.2019 №C-62/1543 та №C-62/1544, видані архівним відділом адміністрацією Ягодинського міського округу Магаданської області. Тобто при призначенні пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 №160/11385/22 відповідачем повинна була бути врахована довідка про заробітну плату за будь-які 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Отримавши першу пенсійну виплату ОСОБА_1 зрозуміла, що їй нарахована мінімальна пенсія без врахування вищезазначеної довідки. На адвокатський запит представника позивача щодо розміру пенсії позивача та врахування довідки про заробітну плату копальні імені Берзіна Ягоднінського гірничо-збагачувального комбінату об`єднання «СЕВЕРОВОСТОКЗОЛОТО», ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь, що для обчислення пенсії ОСОБА_1 враховано заробітну за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 та з 01.01.2012 по 30.09.2014 за даними системи персоніфікованого обліку. У відповіді на адвокатський запит відповідачем вказано, що довідки про заробітну плату неможливо перевірити. Позивач вважає, що при розгляді документів позивача відповідач не взяв до уваги відповідь архівного відділу адміністрації Ягоднинського міського округу Магаданської області, де зазначено, що довідки про заробітну плату ОСОБА_2 видані на підставі первинних документів. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

22.04.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник ОСОБА_1 підтримує доводи, викладені у позові.

23.04.2024 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами та доповненнями) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в країні введено воєнний стан. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 передбачено вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, що пов`язано з збройною агресією росії проти України Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка з 01.01.2023 припинила свою дію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць та членів їхніх сімей здійснювалося за законодавством держави, на території якої вони проживали. Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин у даній справі, між Україною та державою агресором - російською федерацією припинено будь - яку взаємодію в галузі пенсійного забезпечення, а отже здійснити перевірку довідок про розмір заробітної плати, що видані на території російської федерації не видається можливим.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 01.02.2022 їй призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-IV.

На відповідне звернення представника позивача, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 22.02.2024 №0400-010225-8/35574 повідомило позивачу наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-IV з 01.02.2022. Рішенням від 07.02.2022 №046450007994 заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Загальний страховий стаж заявниці становив 24 роки 10 місяців 25 днів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №160/11385/22 зобов?язано зарахувати до стажу ОСОБА_1 певні періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком. На виконання зазначеного рішення заявниці призначено пенсію за віком з 01.02.2022. Загальний страховий стаж заявниці становить 28 років 07 місяців 17 днів. Для обчислення пенсії ОСОБА_3 враховано заробітну за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 та з 01.01.2012 по 30.09.2014 за даними системи персоніфікованого обліку. Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 Nє 22-1 (із змінами), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об?єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягаю загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. В пенсійній справі заявниці наявні довідки про заробітну плату видані установами російської федерації. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. Враховуючи зазначене, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з російською федерацією зупинено. Направити запит на проведення перевірки достовірності даних зазначених у довідках та отримати відповідну інформацію не виявляється можливим.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1911 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону №1788-XII визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Такими первинними документами є: розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки по заробітній платі або ж платіжні відомості по заробітній платі.

Таким чином, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1).

У додатку №1 до Порядку №22-1 передбачено, що в довідці про заробітну плату повинно бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Отже, обов`язковою умовою для обчислення пенсії, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

До матеріалів справи долучено копії:

- архівної довідки адміністрації Ягоднинського міського округу Магаданської області від 03.10.2019 №С-60/1543 про те, що у архівних документах копальні імені Берзіна Ягоднінського гірничо-збагачувального комбінату об`єднання «СЕВЕРОВОСТОКЗОЛОТО» у особистих рахунках ОСОБА_1 у період з 18.03.1983 по 13.12.1987 міститься інформація про нараховану їй заробітну плату;

- архівної довідки адміністрації Ягоднинського міського округу Магаданської області від 03.10.2019 №С-60/1544 про те, що у архівних документах копальні імені Берзіна Ягоднінського гірничо-збагачувального комбінату об`єднання «СЕВЕРОВОСТОКЗОЛОТО» у особистих рахунках ОСОБА_1 у період з 01.01.1988 по 22.09.1990 міститься інформація про нараховану їй заробітну плату.

Вищевказані архівні довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, суму заробітку позивача з розшифруванням по місяцях за період з 18.03.1983 по 13.12.1987, з 01.01.1988 по 22.09.1990, підпис керівника архівного відділу та головного спеціалісту, а також відповідний відбиток печатки вказаного підприємства.

За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

При цьому суд зауважує, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не неможливість проведення перевірки, є підставою для неврахування довідки.

Будь-яких посилань на невідповідність довідок чинному законодавству (або їх недостовірності) відповідач не навів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №265/4170/17.

Також, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

13.03.1992 Україна стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (далі - Угода).

Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Отже дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.

Проте суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

За статтею 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.

Таким чином, положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022, а положення Постанови №1328 з 02.12.2022.

Отже, оскільки позивач працювала у СРСР в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача відсутні підстави не враховувати архівні довідки від 03.10.2019 №С-60/1543, №С-60/1544, видані адміністрацією Ягоднинського міського округу Магаданської області.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у врахуванні під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , заробітної плати за період з 18.03.1983 по 13.12.1987, з 01.01.1988 по 22.09.1990 відповідно до архівних довідок від 03.10.2019 №С-60/1543, №С-60/1544, виданих адміністрацією Ягоднинського міського округу Магаданської області.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок пенсії, з урахуванням архівних довідок від 03.10.2019 №С-60/1543, №С-60/1544, виданих адміністрацією Ягоднинського міського округу Магаданської області.

Щодо позовної вимоги про виплату позивачу утвореної заборгованості, суд зазначає, що така вимога спрямована на майбутнє, тоді як судовому захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення за судовим захистом. За таких обставин, зазначені вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №0037510004 від 23.02.2024.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у врахуванні під час обрахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 18.03.1983 по 13.12.1987, з 01.01.1988 по 22.09.1990 відповідно до архівних довідок від 03.10.2019 №С-60/1543, №С-60/1544, виданих адміністрацією Ягоднинського міського округу Магаданської області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 з 01.02.2022 перерахунок пенсії з урахуванням архівних довідок від 03.10.2019 №С-60/1543, №С-60/1544, виданих адміністрацією Ягоднинського міського округу Магаданської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар