Рішення № 119092545, 14.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 рокуСправа №160/5948/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/5948/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 181 грн. (двадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 00 копійок), сплаченого згідно квитанції №9252-5628-1916-7013 від 30.11.2021 р.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що придбав житло вперше, при цьому ним було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення сплачених коштів, на що відповідач повідомив, що підстави для складання подання на повернення збору з операції придбання нерухомого майна відсутні.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/5948/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5948/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

29 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що добровільно сплативши відповідний збір позивач підтвердив, що майно ним придбавалося не вперше.

14 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли матеріали заяви позивача про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.12.2021 року, зареєстрованому в реєстрі приватного нотаріуса Решетнікової С.І. за №2075, позивач придбав квартиру АДРЕСА_2 за 1 507 980 грн.

Згідно довідки виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради від 04.11.2021 року №5/30-3720 цей орган позивачу як орган приватизації з вересня 2011 року рішення про передачу у приватну власність житла за вказаною адресою не приймав, а тому розрахунки по використанню житлових чеків для приватизації не здійснював.

Згідно довідки виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті від 26.10.2021 року №7038 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 12.08.1993 року (дата народження).

Згідно інформаційної довідки від 03.02.2024 року №364378853 при пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про позивача (критеріЙ пошуку РНОКПП) позивачу на праві власності належить вищевказана квартира, інші об`єкти житлової нерухомості відсутні (в наявності нежитлове приміщення (комора).

03 лютого 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про формування подання на повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченої під час операційно з купівлі-продажу нерухомого майна. До заяви додано копії паспорта, довідки РНОКПП, квитанції про оплату, договору купівлі-продажу квартири, довідки про невикористання житлових чеків, довідки з місця проживання, а також інформаційної довідки з державних реєстрів.

Листом від 16.02.2024 року №2600-0603-8/33182 відповідач повідомив позивачу, що надані документи є неповними і не свідчать про придбання житла вперше.

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно ст. 2 Закону №400/97-ВР об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі Порядок №1740) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Підпунктом в) пункту 15-2 Порядку №1740 безпосередньо визначено яким чином встановлюється обставина придбання житла вперше - підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» від 23.09.2020 року №866 (набрала чинності 26.09.2020 року) змінено правове регулювання спірних правовідносин. Зокрема, доповнено п. 15-2 Порядку №1740 підпунктом в), а також доповнено Порядок №1740 пунктом 15-3, що вказано раніше, чим фактично визначено порядок підтвердження набуття особою нерухомого майна вперше.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20.

Подібне правозастосування здійснено і постановах Третього апеляційного адміністративного суду у постанові від 07.03.2024 року у справі №280/7573/23, від 08.02.2024 року у справі №280/2893/23, від 25.01.2023 року у справі №280/4811/22.

Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Особа може скористатися правом та механізмом реалізації відповідного права лише за законом, чинним на момент прояву реального бажання скористатися відповідним правом та механізмом.

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 22.12.2023 року у справі №280/4899/23.

Відповідно, позивач мав реалізувати своє право на звільнення від обов`язку сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у встановленому законодавством порядку (Порядок №1740).

В зв`язку з цим і обставини цієї справи розглядаються в аспекті цього нормативно-правового акту: чи виконав позивач вимоги Порядку №1740, а також чи діяв відповідач, отримавши документи від позивача достатню кількість належних документів, згідно вимог законодавства.

Суд констатує невиконання таких вимог позивачем в повній мірі.

Так, серед вимог п. 15-3 Порядку №1740 є обов`язок надати дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Позивач такі відомості підтверджував довідкою від 04.11.2021 року №5/30-3720, однак згідно її змісту відповідний орган (виконавчий комітет районної в місті ради) як орган приватизації діє з вересня 2011 року. Відповідно, хоча Порядок №1740 і визначає різновид документу, що підтверджує відповідну інформацію, безпідставним є висновок про те, що визначальним є не зміст довідки, а факт її існування та суб`єкт видачі. Первинним згідно Порядку №1740 є підтвердження саме інформації про невикористання житлових чеків, а тому відповідний документ повинен містити таку інформацію в цілому, а не частково.

Водночас, згідно норм Положення про порядок розрахунків за придбані об`єкти приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна та Національного банку України від 02.11.1992 року №467 відповідна інформація міститься у Ощадного банку як учасника процедури приватизації. Відповідно, в юридичній ситуації позивача додатково необхідно подати також довідку цієї установи.

Прикметно, що під час розгляду подібної справи 280/9714/20 Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року ця ж обставина підтверджувалася саме довідкою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Довідка саме цього суб`єкта визнана належним документом і Третім апеляційним адміністративним судом (постанови від 22.12.2023 року у справі №280/4899/23, від 07.03.2024 року у справі №280/7573/23).

У постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 року у справі №280/2893/23, від 07.03.2024 року у справі №280/7573/23, від 03.05.2023 року №280/2137/22 подібні позови задоволено на підставі саме такої довідки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Отже, в цій справі позивач не повністю підтвердив існування щодо нього обставин, існування яких є обов`язковою умовою для задоволення його заяви. Відповідно, відповідач правомірно відмовив у задоволенні такої заяви, оскільки достатніх підстав для її задоволення не було.

Отже, оскільки позивач не дотримався вимог Порядку №1740 під час звернення до відповідача, результати розгляду якого оцінюються в цій справі, його позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Суд зауважує, що цей висновок не змінює правову природу сплачених позивачем коштів та не позбавляє його права звернутися до відповідача повторно з відповідним обсягом належних доказів. В зв`язку з цим відхиляються доводи відповідача про те, що сплативши спірний збір позивач визнав придбання майна не вперше ця обставина підтверджується виключно згідно викладених вище положень законодавства і обставина сплати таких коштів не визначена як перешкода для їх повернення.

Слід враховувати, що згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Суд наголошує на тому, що підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нескладення подання до органу казначейського обслуговування щодо повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування може бути лише підтвердження позивачем факту надання ним відповідачу документів, визначених пп. в) п. 15-2 Порядку №1740. За обставин цієї справи обставина підтвердження позивачем перед відповідачем відповідності позивача умовам вказаної норми права не доведена. В ході судового розгляду ця обставина щодо себе позивачем не підтверджена.

Подібні правові позиції містяться у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 року у справі №160/20055/22, від 01.12.2022 року у справі №280/12475/21.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко