Ухвала суду № 119090046, 14.05.2024, Миронівський районний суд Київської області

14.05.2024 Єдиний унікальний № 375/929/16-ц

провадження № 2/371/50/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 375/929/16-ц

Провадження № 2/371/50/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Литвин С.С.,

представника позивача Божка М.І. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про відвід судді Капшук Любові Олексіївни у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області, про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Судове засідання у справі призначене на 11-30 годину 14 травня 2024 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявив відвід судді Капшук Л.О.

Короткий зміст підстав та обставин, що викликають у відповідача ОСОБА_2 сумнів у безсторонності та неупередженості судді Капшук Л.О.

Обґрунтовуючи підстави для відводу, відповідач ОСОБА_2 вказав, що на його думку суддя Капшук Л.О. упереджено ставиться до сторони відповідача ОСОБА_2 , системно порушує його законні права, поводиться неетично з показовою неповагою до його представника.

Вказав, що суддя Капшук Л.О. не постановила ухвалу про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за його клопотанням від 11 листопада 2021 року. Нерозгляд клопотань про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є систематичним явищем, навідміну від клопотань відповідача ОСОБА_3 . Вважає застереження з?явитися в судове засідання в охайному вигляді натяком на те, що вони з його представником вже з?являлися до суду неохайними.

Вказав, що суддею Капшук Л.О. допущено порушення на етапі підготовчого судового засідання 08 червня 2022 року, які полягають у несправедливому твердженні в ухвалі від 08 червня 2022 року про неявку його та представника в судове засідання. Також вказав на те, що вказаною ухвалою від 08 червня 2022 року відмовлено в задоволенні його заяви про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду та навів мотиви, з яких він не погоджується з таким рішенням суду.

Вважає, що суддею Капшук Л.О. в судовому засіданні від 15 серпня 2023 року були допущені порушення, оскільки вона не розглянула заяви відповідача ОСОБА_2 і його представника про визнання обов?язковою явку нотаріуса Скоробагатько В.Д. і третьої особи Рокитнянської сільської ради і не постановила ухвали про обов?язковість їх прибуття в судове засідання. Під час судового засідання суддя допустила порушення рівності сторін під час допиту відповідача ОСОБА_3 , оскільки уточнювала її відповіді, озвучувала відповіді, які та не вимовляла, відповідала за неї та підводила висновок таких відповідей. Натомість у попередньому судовому засіданні суддя переривала представника відповідача Бусол О.Ю. та не давала їй виступити. Не робила зауважень адвокату Божку М.І., який теж гучно протестував проти виступів Бусол О.Ю .

Також зазначив, що суддею Капшук Л.О. були допущені порушення в судовому засіданні 18 березня 2024 року. Ці порушення полягали у відсутності реакції судді на постійні зауваження відповідача ОСОБА_2 та його представника Бусол О.В. щодо організації процесу участі у судовому засіданні відповідача ОСОБА_3 та її свідків в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області. Суддя не з?ясувала думку відповідача ОСОБА_2 та його представника щодо пропозиції адвоката Божка М.І. здійснювати розгляд справи в приміщенні Миронівського районного суду з явкою всіх учасників справи.

Також вказав, що суддею допущені порушення в судовому засіданні від 10 квітня 2024 року, які виразилися у свавіллі, упередженості, неетичній поведінці, неповазі до представника позивача, порушенні порядку допиту свідків.

Також вказав, що суддя Капшук Л.О. не розглянула зустрічний позов відповідача, що, з урахуванням наведеного, під час здійснення правосуддя у справі № 375/929/16-ц свідчить про наявність у її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, зазначив, що суддя Капшук Л.О. не повідомила правоохоронні органи щодо заяв відповідача ОСОБА_2 з конкретними фактами, про те, що відповідач ОСОБА_3 може бути агентом ФСБ росїї, хоча, дізнавшись про можливе вчинення злочину, повинна була це зробити, згідно з Кримінальним Кодексом України. Суддя Капшук Л.О. лише порадила ОСОБА_2 самому зробити заяву до правоохоронних органів.

В зв?зку з цим він не довіряє судді Капшук Л.О. та не бажає її бачити головуючим «в такій доленосній для відповідача ОСОБА_2 справі, на кону якої стоїть справедливість». «На професійну думку відповідача, зважаючи на характер порушень і їх кількість, суддя вчиняє такі дії, що є предметом подання відводу, задля отримання неправомірної вигоди від позивача та її доньки з корупційними нахилами, яка чомусь теж виступає відповідачем по справі, а по суті - щонайменше - її свідком».

Детальне письмове викладення озвученої в судовому засіданні заяви про відвід судді відповідач ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи.

Розглянувши наведені відповідачем ОСОБА_2 підстави для відводу судді Капшук Л.О. суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами частин 2, 3, 5 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відвід судді заявлено відповідачем ОСОБА_2 безпосередньо в судовому засіданні, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідач ОСОБА_2 не дотримався строків подання заяви про відвід, визначених частиною 3 статті 39 ЦПК України.

В заяві про відвід судді відповідач ОСОБА_2 вказав, що 13 травня 2024 року він прослухав аудіозапис засідання, яке мало місце 10 квітня 2024 року без його участі за участю його представника. В заяві про відвід відповідач ОСОБА_2 вказав, що раніше він теж вважав, що суддя порушує його процесуальні права, проте не заявляв відвід судді для запобігання затягуванню розгляду справи та вірив у її справедливість.

Суд враховує, що відвід судді заявлений відповідачем ОСОБА_2 вперше, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, тому заява про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. підлягає розгляду.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2 - 4 даної статті визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В заяві про відвід судді Капшук Л.О. відповідач послався на приписи пунктів 3, 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, в силу яких суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і відводиться якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді.

Суд зазначає, що з врахуванням приписів пунктів 3, 5 частини 1 статті 36 та частини 3 статті 39 ЦПК України особа, яка звертається із заявою про відвід повинна вмотивувати наявність обставин, які об?єктивно свідчать про ймовірну упередженість або необ?єктивність судді або навести підстави для сумніву в неупередженості або об?єктивності судді при розгляді справи, у якій заявлено відвід, а також вказувати на можливу заінтересованість судді у розгляді справи.

Приписами частини 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Суддя зобов?язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства (частина 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді. Таке положення закріплене в статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ (черговим) з?їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

Відповідно до приписів пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню на підставі частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб?єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб?єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об?єктивного критерію, тобто з?ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Практика ЄСПЛ свідчить, що при об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»,).

В пункті 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб?єктивним та об?єктивним критеріями. Відповідно до суб?єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об?єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Посилання відповідача на упередженість судді Капшук Л.О. не є об?єктивно та легітимно обґрунтованими. Доводи відповідача ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на припущеннях та суб?єктивній оцінці відповідачем дій судді під час судового розгляду справи.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Відповідно до приписів частин 2,4 статті 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Частинами 3-4 статті 216 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

Частинами 8-11 статті 230 ЦПК України встановлено, що головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з`ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

Дії головуючого в судових засіданнях під час допиту свідків були спрямовані на забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямування судового розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усування із судового розгляду все, що не мало істотного значення для вирішення справи, вжиття необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, з`ясування суті відповідей свідків на питання учасників справи.

Твердження відповідача про не постановлення ухвал про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за його клопотаннями не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, закрема і ухвалою від 18 листопада 2021 року.

Твердження відповідача про відсутність реакції судді Капшук Л.О. на зауваження відповідача ОСОБА_2 та його представника про їх сумніви у забезпеченні належного проведення судових засідань та допиті свідків, підозри щодо несумлінної поведінки учасників справи, свідків під час судового розгляду через неможливість спостереження ним за ними під час проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв?язку є безпідставними.

Суд під час судового засідання 18 березня 2024 року здійснив всі необхідні заходи для уникнення спілкування свідків з відповідачем ОСОБА_3 . Зокрема, перед допитом свідків суд попередив розпорядника Рокитнянського районного суду Київської області та свідків про обов?язок перебування свідків, які ще не допитувалися, поза межами приміщення, з якого проводиться відеоконферецзв?язок. Розпорядкник підтвердив, що свідки перебувають поза межами такого приміщення.

На зауваження відповідача ОСОБА_2 та його представника Бусол О.Ю. щодо недопущення спілкування відповідача ОСОБА_3 та свідків під час їх допиту судом, суд здійснив всі заходи щодо забезпечення допиту свідків за умов відсутності спілкування чи будь-якого впливу на свідків.

Зокрема, перед допитом свідка ОСОБА_8 суд попередив відповідача ОСОБА_3 та зазначеного свідка про заборону в спілкуванні та будь-якого впливу на свідка під час допиту, зобов?язав відповідача ОСОБА_3 прибрати її записи з поля зору свідка. Розпорядник Рокитнянського районного суду Київської області повідомив суду, що у суді відсутня технічна можливість забезпечити відеоконференцзв?язок таким чином, щоб відповідач та свідок сиділи на значній відстані один від одного.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 категорично заперечував проти подальшого допиту свідків в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області, для забезпечення належного порядку в судовому засіданні ухвалою від 18 березня 2024 року суд постановив подальший розгляд справи здійснювати за участі учасників справи та свідків безпосередньо в приміщенні Миронівського районного суду Київської області, з викликом учасників справи та свідків у судове засідання щоб відповідач ОСОБА_2 та його представник могли наочно слідкувати за поведінкою ОСОБА_3 та свідків в судове засідання.

Щодо підстав відводу в зв?язку з діями судді в судовому засіданні 10 квітня 2024 року, то такі викладені відповідачем ОСОБА_2 підстави майже дослівно збігаються з запереченнями на дії судді його представника Бусол О.В. від 11 квітня 2024 року.

На вказані заперечення суд 12 квітня 2024 року постановив ухвалу, в якій обґрунтував відхилення заперечень, зазначивши таке: «Суд відхиляє заперечення представника відповідача на дії головуючого, які, на її думку, виразилися у не з?ясуванні причини нез?явлення відповідача ОСОБА_2 до Миронівського районного суду та її поважності, порушення головуючим правил статті 222 ЦПК України та не з?ясування думки учасників справи про можливість слухання справи за його відсутності з огляду на таке.

Стаття 222 ЦПК України, про яку зазначає представник відповідача, не регламентує порядок з?ясування думки учасників судового розгляду щодо можливості розгляду справи у відсутності учасника, який не з?явився в судове засідання.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Частиною 1 статті 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Наявні в матеріалах справи документи, надані представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бусол О.Ю. на підтвердження її представницьких повноважень, не містять застережень щодо обмеження її повноважень, як представника ОСОБА_2 , під час розгляду цієї цивільної справи.

З огляду на зазначені правила, з урахуванням факту присутності в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бусол О.В., головуючий не мала підстав з?ясування причин неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_2 чи відкладення розгляду справи.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача на дії головуючого, які, на її думку, виразилися у не забезпеченні головуючим відповідної якості зображення судового засідання в режимі відеоконференції з таких мотивів.

Для уникнення сумнівів щодо сумлінної поведінки учасників справи та свідків під час судового засідання, для забезпечення належного порядку проведення судового засідання суд ухвалою від 18 березня 2024 року постановив подальший розгляд справи здійснювати за участі учасників справи та свідків безпосередньо в приміщенні Миронівського районного суду Київської області.

Проте відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Бусол О.Ю. не з?явилися в судове засідання для можливості наочно спостерігати за учасниками справи та свідками. Право представника відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечене судом.

Відповідно до частини 5 статті 212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Перед початком судового засідання суд здійснив всі необхідні дії та вжив всі можливі заходи для забезпечення належного відеоконференцзв?язку. Зокрема під час судового засідання забезпечено належні якість відеозображення, звук та безперервність зв?язку. Для покращення якості зображення забезпечено належне освітлення залу судових засідань. При необхідності головуюча та учасники справи говорили гучніше.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції представнику відповідача Бусол О.Ю. в ухвалі суд роз?яснив необхідність використовувати ком`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення.

Тому можливість чи неможливість представником відповідача розгледіти осіб, які перебувають у залі, та періодичне переривання зв?язку з представником відповідача, не пов?язана із діями головуючого у судовому засіданні, а залежала виключно від технічних можливостей власних засобів зв?язку представника відповідача та її особистого фізіологічного сприйняття інформації органами чуття.

Під час судового засідання зв?язок з представником відповідача Бусол О.Ю. відеокамера представника відповідача періодично вимикалася, зв?язок переривався. В зв?язку з цим секретар судового засідання була змушена переприєднувати представника відповідача до відеоконференцзв?язку. Ці обставини були пов?язані зі станом зв?язку у представника відповідача, а не із технічним станом обладнання та зв?язку у Миронівському районному суді. Від дій головуючого чи секретаря судових засідань такі обставини не залежали.

Зазначене підтверджуються даними технічного відеозапису судового засідання та даними протоколу (журналу) судового засідання».

Відтак головуючий суддя Капшук Л.О. забезпечувала дотримання приписів статті 214 ЦПК України та керувала ходом судового засідання для забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об?єктивного з?ясування обставин справи, усування із судового розгляду всього, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суб?єктивне сприйняття відповідачем дій головуючого судді по керуванню ходом судового засідання як наявність особистої прихильності або упередження до сторін у справі, не підтверджується об?єктивними даними, а також спростовується даними технічних відеозаписів судових засідань та даними протоколів (журналів) судових засідань.

Судя не може враховувати для задоволення відводу виключно обставини бачення судового процесу відповідачем і при цьому не враховувати, що безпідставне задоволення відводу призведе до затягування розгляду справи.

Щодо мотивів заявленого відводу з підстав порушення суддею Капшук Л.О. під час постановлення нею ухвали суду від 08 червня 2022 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Належним способом захисту своїх прав, передбаченим для учасників справи у випадку незгоди із процесуальним рішенням судді, є оскарження судових рішень у визначеному законодавством порядку.

Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Щодо мотивів заявленого відводу з таких підстав, що суддя не розглянула зустрічний позов відповідача, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 3 статті 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою об?єднуються в одне провадження з первісним позовом. В матеріалах справи на а.с. 177-179 (том 4) наявна ухвала Таращанського районного суду Київської області від 01 березня 2019 року, якою постановлено прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності до розгляду з первісним позовом.

Розгляд справи триває, рішення у справі не ухвалене, тому твердження ОСОБА_2 про те, що суддя не розглянула його зустрічний позов не відповідають дійсності.

Щодо мотивів заявленого відводу з таких підстав, що суддя не повідомила правоохоронні органи щодо заяв відповідача ОСОБА_2 з конкретними фактами, про те, що відповідач ОСОБА_3 може бути агентом ФСБ росїї, то такі мотиви не можуть бути підставами для заявлення відводу судді з огляду на таке.

Будь-який громадянин України має законне право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об?єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов?язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, у тому числі й до Національної поліції та до її структурних підрозділів, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення.

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під підпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену статтею 383 КК України.

Інформація, яка повідомлялася відповідачем ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 з приводу її агентської діяльності на користь ФСБ не містила конкретних та достовірних даних та доказів вчинення такої діяльності.

З огляду на викладене, ОСОБА_2 не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, якщо йому відомі обставини вчинення будь - якого кримінального правопорушення.

Щодо мотивів заявленого відводу з тих підстав, що «на професійну думку відповідача, зважаючи на характер порушень і їх кількість, суддя вчиняє такі дії, що є предметом подання відводу, задля отримання неправомірної вигоди від позивача та її доньки з корупційними нахилами, яка чомусь теж виступає відповідачем по справі, а по суті - щонайменше - її свідком», то такі мотиви є безпідставними та необґрунтованими припущеннями відповідача, які не підтверджені фактичними даними, відповідними достовірними і належними доказами та містять ознаки наклепу, тобто помилкового або зловмисного твердження.

Тож, наведені відповідачем обставини, якими він обґрунтував заяву про відвід судді, не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктами 3,5 частини 1 статті 36 ЦПК України передумов для відводу судді Капшук Л.О.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої вказаної статті).

У судді Капшук Л.О. відсутні особиста прихильність або упередження до сторін, процесуальні рішення нею ухвалювалися відповідно до правил ЦПК України, тому задоволення заяви про відвід з підстав суб?єктивного бачення відповідачем ОСОБА_2 та/чи його представником порядку судового процесу, необґрунтованого «небажання бачити головуючим суддею Капшук Л.О. в такій доленосній для відповідача ОСОБА_2 справі» призведе до безпідставного фактичного самоусунунення судді від здійснення правосуддя у зазначеній справі та затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заявленого відповідачем ОСОБА_2 відводу судді Капшук Любові Олексіївні у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області, про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 17 травня 2024 року.

Суддя Л.О. Капшук