Вирок № 119089851, 17.05.2024, Вишгородський районний суд Київської області

17.05.2024 Справа № 363/1814/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора Заді Нільди,

потерпілої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024110000000146, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Лютіж Вишгородського району Київської області, українець, громадянин України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, зі слів працює не офіційно, одружений, не має осіб, які потребують його піклування у встановленому законом порядку, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024, близько 18:48, ОСОБА_5 , керуючи належним йому технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїжджою частиною вулиці Визволителів в селі Лютіж Вишгородського району Київської області, поблизу будинку №19, в напрямку міста Вишгород, зі швидкістю 56,19 км/год, в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, та в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», маючи можливість виявити перешкоду для руху, яку йому становив пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ОСОБА_6 , який лежав поруч з велосипедом на проїжджій частині вулиці Визволителів в смузі руху водія ОСОБА_5 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: численних синців та саден обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; переломів кісток таза; крововиливів у м`які покрови голови з внутрішньої поверхні; крововиливів під м`яку оболонку півкуль головного мозку (субарахноїдальний крововилив); численних розривів та крововиливів брижі; гемотораксу (1.4л.) наявність крові в плевральній порожнині; гемоперитонеуму (300мл) наявність вільної в черевній порожнині; повного перелому хребтового стовпа на рівні між тілами 12 грудного хребця та 1-го поперекового з повним розривом спинного мозку та повного розриву хребтового стовпа між тілами 1 грудного хребця та 7 шийним, без розриву спинного мозку; розривів міжреберних м`язів; повного відриву аорти в грудному відділі; численних повних розривів стінки аорти в черевній частині; розривів легень, печінки та селезінки; численних переломів ребер зліва та справа по різним анатомічним лініям; повного перелому груднини; значних крововиливів у м`які тканини та м`язи малого тазу; повного розриву симфізу; повного розриву правого та лівого здухвинно-крижового зчленувань. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_6 є тяжкими тілесними ушкодженнями та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог пунктів 2.3 б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 .

Таким чином, своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною другою статті 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, фактичні обставини справи не оспорює.

Суд, враховуючи думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі частини третьої статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників процесу, судом вирішено допитати обвинуваченого та потерпілу, дослідити обліково-характеризуючи матеріали щодо обвинуваченого, дослідити матеріали щодо речових доказів та щодо витрат на залучення експертів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення за викладених вище обставин, розкаюючись у вчиненому, показав суду, що 23.02.2024, приблизно 19 години, керуючи автомобілем, рухався з аптеки додому, що по вулиці Шевченка в с. Лютіж. Під час руху по проїзній частині, він не помітив, що на дорозі лежить людина, при цьому водій зустрічного транспорту блимнув йому світлом фар, проте він не зорієнтувався, з яких причин він це зробив. Переїхавши щось на дорозі, він не усвідомив, що то може бути людина, тим більше будь-яких розпізнавальних знаків, які б звернули його увагу, не помітив. Коли вийшов із автомобіля, зрозумів, що наїхав на людину. Одразу почав телефонувати та викликати швидку допомогу, а також побачив, що по дорозі рухався патрульний автомобіль, вжив заходів для його зупинки. Обвинувачений також зазначив, що автомобілем користується з метою заробітку, оскільки більше 20 років працює водієм та заробляє на життя підвозячи людей, доставляючи ліки. За увесь водійський стаж, до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався. Потерпілого, який загинув, наглядно знав, оскільки проживали на одній вулиці. З потерпілою ОСОБА_3 дійшли згоди щодо суми матеріальної та моральної шкоди, яку він має намір відшкодувати протягом погодженого з нею строку. Обвинувачений просив суворо його не карати та не позбавляти його посвідчення водія, оскільки, керуючи транспортним засобом, таким чином заробляє на життя, а також, після смерті у квітні цього року матері, доглядає за молодшим братом, який має інвалідність, а тому наявність та керування автомобілем має важливе значення у їх житті.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що приймає щире каяття обвинуваченого, з яким погоджено суму матеріальної та моральної шкоди і порядок її відшкодування. Просила суд не позбавляти обвинуваченого волі та посвідчення водія, оскільки керування транспортом це його заробіток та знає обвинуваченого, зі слів сусідів, лише з позитивної сторони, злочин вчинено не навмисно, при цьому, не заперечує, що потерпілий був в стані алкогольного сп`яніння.

Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом, у порушенні правил безпеки дорожнього руху що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд з урахуванням положень статей 50, 65-67 КК України, роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», пункту 20 Пленуму Верховного Суду України в постанові № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, форму вини, характер та мотиви допущеного порушення, ставлення до цього порушення та поведінку після вчинення злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, суд враховує положення статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції частини другої статті 286 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який у відповідності до статті 12 КК України кваліфікуються як тяжкий злочин, вчинений з необережності при цьому, настали тяжкі наслідки смерть особи.

Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 : має середню спеціальну освіту, одружений, зі слів, доглядає за молодшим братом, який має інвалідність, сам є інвалідом ІІІ групи довічно, має позитивну характеристику за місцем проживання та від потерпілої, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, добровільно дійшов згоди з потерпілою щодо суми та порядку відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, згода на добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення, а саме, що потерпілий, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, лежав на проїзній частині в темну пору доби, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його поведінку після ДТП та добровільне надання органу досудового розслідування відео доказу із зафіксованим моментом ДТП, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, а також зважаючи на виступ у судових дебатах прокурора та позицію потерпілої, висловлену у судовому засіданні, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, без застосування додаткового порання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, із застосуванням положень статей 75, 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що відповідає загальним вимогам призначення покарання.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 761/12184/24 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний (нічний) час доби строком до 26.05.2024, що охоплюється строком набрання вироком законної сили, а тому цей запобіжний захід за клопотанням прокурора та за відсутності заперечень сторони захисту, залишається без змін.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 та з урахуванням положень частини четвертої статті 174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз від 12.03.2024 (висновок №СЕ-19/111-24/12993-ІТ) у розмірі 2271,84 грн, від 14.03.2024 (висновок №СЕ-19/111-24/12995-ІТ) у розмірі 4543,68 грн, від 14.03.2024 (висновок № СЕ-19/111-24/15248-ІТ) у розмірі 3029,12 грн, від 18.03.2024 (висновок № СЕ-19/111-24/16266-ФП) у розмірі 3029,12 грн, від 26.03.2024 (висновок № СЕ-19/111-24/18930-ІТ) у розмірі 3029,12 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого згідно із статтею 124 КПК України.

Керуючись статтями 100, 122, 124, 349, 368370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки, передбачені

пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК України, зокрема: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний (нічний) час доби, застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 761/12184/24, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 15902 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дві) гривні 88 копійок витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази у кримінальному провадженні:

флеш-накопичувач марки «Kingston» об?ємом 16 gb, серійний №97243-E04.A00LF, на якому містяться відеозаписи, які зафіксували момент ДТП, що відбулась 23.02.2024 по

вул. Визволителів в с. Лютіж, залишити при матеріалах кримінального провадження;

велосипед марки «ARDIS Либідь», який знаходиться на спеціальному майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів, за адресою: АДРЕСА_2 , повернути за належністю;

транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , та який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_2 , повернути власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 761/8424/24.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1