Ухвала суду № 119085796, 17.05.2024, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/1166/24

Провадження № 1-кс/945/215/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ; прокурора ОСОБА_3 ; слідчого ОСОБА_4 ; підозрюваного ОСОБА_5 ; захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Гражданка Єланецького району Миколаївської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить службу на посаді гранатометника, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.03.2022 ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про мобілізацію» ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано у Збройні сили України та направлено для подальшого проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_2 на посаді стрільця.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 345 від 30.11.2023 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , постановлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду гранатометника військової частини НОМЕР_1 .

У невстановлені в ході досудового розслідування дату, місце та час, ОСОБА_5 , але не пізніше 15.05.2024, не маючи передбаченого законом дозволу, знайшов (придбав) боєприпаси: гранату типу «Ф-1» з маркувальнимипозначеннями «10738-88» укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2 з маркуванням «101-85 УЗРГМ-2 583» та гранату типу РГН з маркувальними позначеннями «РГН 254-121-88» укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2 з маркуванням «101-85 УЗРГМ-2 583».

Після цього, реалізуючи свій умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, ОСОБА_5 , не маючи на меті, відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України, видачі органам влади знайдених ним вибухових пристроїв, з метою подальшого незаконного зберігання, переніс їх до свого місця мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де помістив їх до тумбочки в одній із кімнат дачного будинку, що на території вказаної дачної ділянки та став їх незаконно зберігати.

15.05.2024 під час проведення працівниками поліції огляду вказаного домоволодіння виявлено та вилучено наступні боєприпаси: гранату типу «Ф-1» з маркувальними позначеннями «107 38-88» укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2 з маркуванням «101-85 УЗРГМ-2 583» та гранату типу РГН з маркувальними позначеннями «РГН 254-121-88» укомплектовану підривачем типу УЗРГМ-2 з маркуванням «101-85 УЗРГМ-2 583».

15.05.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

16.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

У ході досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків визначених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в клопотанні, і доведеність їх існування відповідними доказами, а також особу підозрюваного.

Заслухавши в судовому засіданні слідчого та прокурора, які підтримали клопотання; підозрюваного ОСОБА_5 , який заперечував проти клопотання, вказував на те, що у нього є троє неповнолітніх дітей, які наразі проживають у Лондоні разом з матір`ю, він проживає за рахунок грошей, які він отримав в армії, при цьому, він добре заробляв; захисника ОСОБА_6 , яка заперечувала проти клопотання та вказувала на необґрунтованість підозри, оскільки підозра ґрунтується на показаннях тільки одного свідка, і беззаперечних доказів на підтвердження того, що знайдені гранати та патрони є боєприпасами на досудовому розслідуванні не встановлено, слідчий суддя дійшов такого.

Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з пунктами 126-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кавала проти Туреччини від 10 грудня 2019 року для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий відповідно до пункту 1 (с) статті 5 не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою (див. Броган та інші проти Сполученого Королівства, 29 листопада 1988 р., § 53, серія A № 145-B). Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед суду. Об`єктом затримання для допиту є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (див. Мюррей проти Сполученого Королівства, 28 жовтня 1994, § 55, серія A № 300-A). 127. Однак "обґрунтованість" підозри, на якій повинен ґрунтуватися арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Того факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежатиме від усіх обставин (див. Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства, 30 серпня 1990 р., § 32, серія A № 182; див. також Ільгар Мамедов проти Азербайджану, № 15172/13, § 88, 22 травня 2014 року та Расул Джафаров проти Азербайджану, № 69981/14, п. 117-118, 17 березня 2016 року). Відповідно, оцінюючи «обґрунтованість» підозри, Суду необхідно дати можливість встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, уряд відповідач повинен надати хоча б деякі факти чи відомості, здатні задовольнити Суд, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину (там само, п. 34). 128. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень. Як правило, проблеми в цій галузі виникають на рівні фактів. Тоді питання полягає в тому, чи арешт та затримання ґрунтувалися на достатньо об`єктивних елементах, щоб повідомити про "обгрунтовану підозру" засновану на фактах справи справді відбулися (див. Влох проти Польщі, № 27785/95, §§ 108-09, ЄСПЛ 2000-XI). Окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні пункту 1 (с) статті 5 вимагає, щоб факти, на які посилаються, можна було вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку у Кримінальному кодексі. Таким чином, явно не могло бути «обґрунтованої підозри», якби діяння чи факти, які висунуто проти затриманої особи, не були злочином на момент їх вчинення (див. Канджов проти Болгарії, № 68294/01, § 57, 6 листопада 2008 р.; Маммадлі проти Азербайджану, № 47145/14, § 52, 19 квітня 2018 р., та ОСОБА_9 , цитоване вище, § 152).

Так, матеріалами кримінального провадження підтверджена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 15.05.2024, з таблицею зображень до протоколу, та копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , що дає слідчому судді можливість стверджувати про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як:до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Звертаючись до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, то суд враховує, особу підозрюваного, щодо якого у судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_5 є повнолітнім,зі слівмає задовільнийстан здоров`я,має зареєстрованемісце проживання,де наразіне проживає,а проживаєсам увласно придбаномусадовому будинку,а такожтяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному ОСОБА_5 у разівизнання його винуватим у вчиненні злочину, за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає вказаний ризик є неконкретним, не деталізованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Так, слідчим та прокурором не доведено факт існування інших свідків, на показання яких може впливати ОСОБА_5 . Також, ніщо не вказує на те, що ОСОБА_5 має намір впливати на свідків, які вже допитані, а отже і достатніх доказів поза розумним сумнівом на підтвердження того, що вказаний ризик взагалі існує у підозрюваного ОСОБА_5 , не подано.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя враховує те, що зі слів підозрюваного ОСОБА_5 та клопотання слідчого та прокурора слідує, що ОСОБА_5 раніше не судимий і доводи щодо цього ризику є безпідставними, оскільки фактично обґрунтовують ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик є неконкретним, не деталізованим та таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Сторона обвинувачення та сторона захисту правом подання слідчому судді доказів не скористалася.

З оглядуна викладене,слідчий суддявважає,що збоку підозрюваного ОСОБА_5 існує ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначений ризик є суттєвим і йому неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , відносно останнього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак на менший строк ніж слідчий та прокурор просить слідчого суддю, а саме строком на 30 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Згідно зположеннями п.3ч.5ст.182КПК Українирозмір заставивизначається утаких межах:щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні нетяжкогозлочину,-від одногодо двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб; 2)щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням підозри ОСОБА_5 , а також майнового стану підозрюваного, відсутності доказів на підтвердження родини і утриманців, даних про особу підозрюваного, суд вважає за можливе призначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже, необхідно визначити можливість внесення застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, замість обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), що складає 60560 грн., з покладенням таких обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися у будь-який спосіб зі свідками та понятими у кримінальному провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , - задовольнити частково.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на тридцять днів.

Строк дії ухвали закінчується 13 червня 2024 року о 18 годині 20 хвилин.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., після внесення якої підозрюваний звільняється з під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якого він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26299835; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA688201720355229002000016294).

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з під варти, в зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави у поєднанні з такими обов`язками строком до 13 червня 2024 року (включно):

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не спілкуватися у будь-який спосіб зі свідками та понятими у кримінальному провадженні, які були присутні під час проведення слідчих дій;

- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

17.05.2024