Ухвала суду № 119084691, 29.02.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28658/20

Провадження № 6/761/8/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог заявник зазначає, що 11.12.2012 Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 2-13072/10 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказує, що21 квітня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» було укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів. Відповідно до Договору ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло право Кредитора за кредитним договором № 169/ЖР/62/2008-840 від 29.07.2008, укладеного з ОСОБА_1 .

Заявник вважає, що у зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття особи з виконавчого провадження, припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у томі числі й права бути стороною виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, заявник просив постановити ухвалу, якою замінити сторону виконавчого провадження, а саме, первісного стягувача за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра», його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» за рішенням, яке ухвалив Шевченківський районний суд м. Киева у справі № 2-13072/10 від 12.11.2012.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 прийнято заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому у судове засідання, яке призначене на 29.02.2024, представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. У заяві про заміну стягувача заявник просив провести розгляд справи без участі представника.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 169/ЖР/62/2008-840. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 169/ЖР/62/2008-840 між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 29.07.2008.

09 вересня 2010 заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-13072/10 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 2 0225 088,68 грн, витраті по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн, витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

Ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2010 по справі № 2-13072/10 заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2010 залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19.04.2011 у задоволенні заяв про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено.

20.12.2012 представник позивача, ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» отримав виконавчий лист по справі.

21 квітня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» було укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. зареєстрований в реєстрі за № 615, згідно якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів. Відповідно до умов Договору ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуває право Кредитора за кредитним договором № 169/ЖР/62/2008-840 від 29.07.2008, укладеного з ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні дані про пред`явлення до виконання виконавчого листа, наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду по справі № 2-13072/10, звернення попереднього стягувача із заявою поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для заміни стягувача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За умовами ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно положень ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25.09.2015, при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв`язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з`ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва.

Тому належним та допустимим доказом переходу права вимоги до нового кредитора є договір відступлення права вимоги, зокрема той, що набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Крім цього, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим, для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього (постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Як вже встановлено судом, 21 квітня 2020 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» було укладено Договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги.

Заявник вказує, що за умовами даного договору, право вимоги за кредитним договором № 169/ЖР/62/2008-840 від 29.07.2008 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Проте, згідно п. 4 Договору № GL3N415722 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 10 805 440,82 грн - ціна договору.

Натомість, до заяви не надано належних доказів, платіжних доручень, на підтвердження сплати коштів у визначеному розмірі на виконання умов договору № GL3N415722.

А відтак, доказів переходу (відступлення) прав вимоги, як підтвердження виконання умов договору, оплати вартості права вимоги, матеріали заяви про заміну сторони не містять.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявник, всупереч ст. 77-80 ЦПК України, не довів суду факт переходу права вимоги, а відтак, відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: