Рішення № 119083941, 27.10.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/10782/23

провадження № 2-а/753/100/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - ЦМУ ДПС, відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою заступника начальника ЦМУ ДПС Чернова Павла №270/31-00-07-01-03-31 від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення п. 2 ст. 6, п. 1 ст. 7, п.2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях не доведений склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Положеннями ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) закріплено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заява по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до стст. 159, 163 КАС України, відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 12 червня 2023 року заступником начальника ЦМУ ДПС ОСОБА_2 винесено постанову №270/31-00-07-01-03-31, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з частиною 1 статті 165-1 КУпАП за порушення п. 2 ст. 6, п. 1 ст. 7, п.2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме заниження єдиного внеску у розмірі 14 835,30 грн., у тому числі за травень 2019 року - 5 189,53 грн., червень 2019 року - 9 645,76 грн., та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови вона винесена на підставі акту документальної позапланової перевірки ІП «Ретал Україна», генеральним директором якого є позивач, №683/Ж5/31-00-07-01-01-20/30729718 від 18.04.2023 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення п. 2 ст. 6, п. 1 ст. 7, п.2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме заниження єдиного внеску у розмірі 14 835,30 грн., у тому числі за травень 2019 року - 5 189,53 грн., червень 2019 року - 9 645,76 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.05.2023 року №Ю-952/Ж10/31-00-07-01-03-25 та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.05.2023 року №Ю-954/Ж10/31-00-07-01-03-25.

Водночас, рішенням Державної податкової служби України від 04.08.2023 року, за наслідком оскарження вищенаведених рішень, скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.05.2023 року №Ю-952/Ж10/31-00-07-01-03-25 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.05.2023 року №Ю-954/Ж10/31-00-07-01-03-25, які і стали підставою для винесення відносно позивача постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У відповідності з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У Рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(II)/2021 Конституційний Суд України зазначив, що при обмеженні права власності в інтересах суспільства необхідними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а ті з них, які здатні досягти легітимної мети на тому самому якісному рівні. Тобто законодавець зобов`язаний обирати той вид адміністративного стягнення, який менш обтяжливий для прав і свобод особи у конкретному випадку, і насамперед має визначити адекватну міру адміністративної відповідальності для досягнення її мети, тоді як суди забезпечують індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Імері проти Хорватії» від 24 червня 2021 року зазначено, що для того щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності (пропорційності) має бути дотриманий не лише при визначенні норм, які стосуються суворості санкції, а й при оцінці тих факторів, що їх має бути взято до уваги при визначенні санкції.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1. вказаного Рішення).

Також, у цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини 2 статті 77 КАС України).

Отже, виходячи з наведеного, а також врахувавши те, що вказані в акті документальної позапланової перевірки ІП «Ретал Україна», генеральним директором якого є позивач, №683/Ж5/31-00-07-01-01-20/30729718 від 18.04.2023 року порушення, та прийняті в подальшому на підставі нього рішення, а також які стали підставою для прийняття оскарженої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, скасовані рішенням Державної податкової служби України, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, а відтак винесена 12 червня 2023 року заступником начальника ЦМУ ДПС ОСОБА_2 постанова №270/31-00-07-01-03-31 підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись стст. 73, 77, 243, 244, 286 КАС України та стст. 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №270/31-00-07-01-03-31 від 12.06.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 12 червня 2023 року - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його оголошення.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 27.12.2023 року.