Вирок № 119078055, 17.05.2024, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1734/20

провадження №1-кп/136/104/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2020020200000090 від 17.04.2020, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Тімірязєвське, Чабаркульського р-ну, Челябінської обл. Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020близько 21:00 год., на територіїсвого домогосподарства,що розташованев АДРЕСА_1 , під час спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у них виникла словесна суперечка з приводу доведення ОСОБА_3 до стану сильного алкогольного сп"яніння їхньої спільної знайомої ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 будучи обуренийвказаною ситуацією,що склалась,у тоймомент,коли ОСОБА_5 обернувся донього спиноюта попрямувавдо виходуіз йогоподвір"я,діючи зметою спричиненняйому тілеснихушкоджень, схопивіз землішматок цеглинита умиснонаніс неюодин ударв область потиличної ділянкиголови ОСОБА_5 ,внаслідок чогопотерпілий присів. ОСОБА_3 ,не даючи можливості ОСОБА_5 підвестись, розвернув останнього до себе обличчям та поклав на землю спиною, після чого задля подолання його опору сів йому на живіт.

Перебуваючи увказаному положенні ОСОБА_3 ,підібравши наземлі шматокцеглини,наніс неменше трьохударів вобласть голови потерпілого ОСОБА_5 .В тоймомент,коли ОСОБА_3 почув голос ОСОБА_8 ,яка являєтьсядружиною ОСОБА_5 , вінприпинив своїпротиправні діїта втікдо свогожитлового будинку.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді множинних забитих ран на волосяній частині голови та скальповану рану в лобній ділянці лобової кістки, яка в процесі загоєння ускладнилась формуванням остеонеонекрозу лобної кістки, що в подальшому вимагало оперативного втручання.

Наявність у ОСОБА_5 рубцево зміненої ділянки обличчя справа із залученням лобної кістки ( відсутність частини зовнішньої пластинки), як наслідок загоєння скальпованої рани лобної ділянки, що була отримана 16.04.2020 та для її усунення потребує хірургічного втручання, у зв"язку з чим являється невиправною та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, обставини вказані в обвинувальному акті розцінив, як брехню та показав, що 16.04.2020 ОСОБА_9 в нього двері за що він розрахувався і вона пішла. Потім годин в 9 вечора, прийшов ОСОБА_10 і питав нашо він таке накоїв. Він побачив, що ОСОБА_9 лежить під забором п"яна, її забрав ОСОБА_5 і повів до сусіда. Потім ОСОБА_5 повернувся і сказав, що буде його бити та намагався нанести удар, який він перехопив і відштовхнув ОСОБА_5 від себе. Від поштовху ОСОБА_5 впав на будівельне сміття, намагався встати, але знову падав пару раз. Бачачи, що ОСОБА_5 не заспокоюється, він, ОСОБА_3 повалив його та запропонував припинити бійку. Однак ОСОБА_5 не заспокоювався, намагався його вдарити, погрожував бандитами. З метою заспокоїти ОСОБА_5 він вдарив його декілька раз по голові цеглиною. Коли ОСОБА_5 сказав, що здається, він його відпустив і той пішов з подвір"я, а він пішов до хати. Під час бійки ОСОБА_5 вибив йому зуба.

Після зміни прокурором обвинувачення ОСОБА_3 став стверджувати, що був в стані сильного душевного хвилювання і думав, що ОСОБА_5 хоче його вбити. Свою винуватість категорично заперечував, просив замінити йому вирок і дати можливість піти мобілізуватись в ЗСУ, щоб мати можливість розрахуватись з потерпілим. Факт заволодіння телефоном ОСОБА_5 , ОСОБА_3 визнав та повідомив, що не мав наміру його привласнювати. В останньому слові звернувся до потерпілого з пропозицією помиритись, вказуючи, що він проти цього не заперечує.

Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що він в тітки з товаришем чіпляв 16.04.2020 ринви та заробили 100 грн. Коли вони з товаришем повечеряли та випили небагато спиртного, він пішов додому близько 21 години та побачив, що біля паркану ОСОБА_3 валяється ОСОБА_11 . Він підійшов до неї і зрозумів, що вона знаходиться в стані сильного алкогольного сп`ягніння. Тоді він вирішив зайти до ОСОБА_3 та з`ясувати чи не він її напоїв та якщо це так, то щоб вчинив по людяному і завів її додому. ОСОБА_12 вийшов з хати, між ними відбулась розмова на підвищених тонах, в ході якої він запропонував ОСОБА_13 , щоб той завів ОСОБА_14 додому, після чого розвернувся і став йти додому. Зробивши пару кроків, відчув сильний удар зі сторони спини в голову, від якого присів чи впав. Потім ОСОБА_15 , який наніс йому цей удар, перевернув його на спину, сам сів зверху і якимось уламком цеглини чи якоюсь тротуарною плиткою став наносити йому удари в голову. Він намагався захиститись, але це мало вдавалось і удари досягали мети. Після цього він почув голос своєї дружини, яка його кликала, ОСОБА_15 також напевно почув і встав з нього. Він, ОСОБА_5 був тоді при свідомості, але весь брудний і обличчя заливала кров. Він намагався взяти свого телефона, щоб зателефонувати в поліцію і можливо озвучив такі наміри. ОСОБА_15 вирвав в нього телефона і він помалу пішов до сусіда Звєнігородського де вмивався і там вже знайшла його дружина. Після чого була викликана швидка, його госпіталізували. В ході лікування прийшлось робити декілька операцій і в лікарні він пробув півтора місяці.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що являється дружиною потерпілого та що 16.04.2020 вона занепокоїлась ввечері, що його нема і телефонну слухавку він не бере. Вона його пішла шукати, йшла по вулиці і гукала. Знайшла чоловіка в ОСОБА_16 та побачила, що той побитий і вмиває кров. Після чого викликали швидку і чоловіка госпіталізували в лікарню, де йому робили операції. Самої бійки вона не бачила, а зі слів чоловіка знає, що його побив ОСОБА_15 .

Згідно рапорту чергового Липовецького ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 16.04.2020, 16.04.2020 о 22 год. 20 хв. до чергової частини надійшло повідомлення зі служби НОМЕР_1 , а саме звернення лікаря ОСОБА_17 про те, що 16.04.2020 о 22.20 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 доставляється ОСОБА_5 , житель с. Росоша з діагнозом : відкрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, скальпована великих розмірів рана, які він отримав внаслідок бійки за адресою : АДРЕСА_2 . На місце події направлено СОГ, проводиться перевірка. (а.с.п. 33).

Згідно протоколу прийняття заяви від 17.04.2020 потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що тілесні ушкодження наніс йому ОСОБА_3 в с. Росоша біля 21 години на території домогосподарства по вулиці Шевченка та силоміць забрав у нього телефон з метою перешкодити зателефонувати працівникам поліції.

Згідно висновку експертів № 9-к (а.с.п 171-179) згідно наданих медичних документів у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження: ушкодження у вигляді множинних забитих ран на волосяній частині голови та скальповану рану в лобній ділянці лобової кістки, яка в процесі загоєння ускладнилась формуванням остеонеонекрозу лобної кістки, що в подальшому вимагало оперативного втручання. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності могли бути спричинені -16.04.2020. При судово-медичному обстеженні ОСОБА_5 15.04.2021 встановлено наявність рубцево зміненої ділянки обличчя справа із залученням лобної кістки ( відсутність частини зовнішньої пластинки), як наслідок загоєння скальпованої рани лобної ділянки, що була отримана 16.04.2020. Дане ушкодження потребує для усунення потребує хірургічного втручання, тому являється невиправною та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя, оскільки відомості, які містяться в досліджених судом доказах беззаперечно доводять подію кримінального правопорушення, а саме, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що доводиться показаннями потерпілого, свідка, висновком експерта та частково показами обвинуваченого.

Суд виходить з того, що подію кримінального правопорушення, а саме, час, місце, спосіб нанесення тілесних ушкоджень ніхто зі сторін кримінального провадження не оспорював і їх можливо поза розумним сумнівом встановити з відомостей, які повідомили обвинувачений та потерпілий.

Суд відкидає показання обвинуваченого ОСОБА_3 , як неправдиві, щодо того, що він знаходився в стані необхідної оборони, оскільки захищався від нападу ОСОБА_5 , оскільки відомостей, які б об`єктивно підтверджували вказану обставину не встановлено, як і доказів того, що ОСОБА_5 вибив ОСОБА_3 зуб. Факт вибиття зуба ОСОБА_3 став повідомляти лише з перебігом значного проміжку часу, що унеможливлює перевірку вказаного факту, а антропологічні характеристики обвинуваченого та потерпілого, дії обвинуваченого щодо відбирання телефону в потерпілого з метою завадити йому повідомити про побиття поліцію, свідчать про умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_3 та їх спрямованість на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та намагання приховати подію від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності.

На думку суду, виходячи із загальноприйнятих уявлень про вигляд людини, наявність на обличчі потерпілого рубцево зміненоїділянки обличчясправа іззалученням лобноїкістки слід розцінити, як тяжке тілесне ушкодження, оскільки вона є страхітливою та такою, що відштовхує, надає обличчю потерпілого потворного вигляду. Вказана рубцево змінена ділянка обличчя справа із залученням лобної кістки є непоправним тілесним ушкодженням, з часом не стане менш помітним та потребує хірургічного втручання, тому це ушкодження розціненюється як тяжке, оскільки є таким, що знівечило обличчя, порушивши його симетричність, що негативно впливає не тільки на фізичний, а й на психологічний стан потерпілого та сприйняття його оточуючими.

Суд встановив, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.

Суд, призначаючи Д ОСОБА_18 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який не має офіційного місця роботи та доходу.

Обставинами, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення й запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набуття вироком суду законної сили слід залишити без змін тримання під вартою, оскільки ризики, які стали підставою для його обрання на даний час продовжують існувати.

Керуючись ч. 1 ст. 121 КК України, ст.ст. 368, 374, 394, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років шість місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Згідно ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув"язнення за день позбавлення волі, починаючи з його затримання 30.01.2024 до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Повернути у володіння КНП Іллінецької ЦРЛ медичну карту № 1123, а у володіння КНП Вінницької обласної клінічної лікарні ім.. М.І. Пирогова медичну карту 6684.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів із дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення, а учаснику провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_19