Ухвала суду № 11907264, 13.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/12 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..

У Х В А Л А

Іменем України

"13" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Цвіркуна Ю.І.;

суддів Зайця В.С.,

Сауляка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МаксБет»(далі ТОВ «МаксБет», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2008 року позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києві від 21 грудня 2006 року № 0002474507/0.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2008 року, ДПІ у Оболонському районі міста Києва звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ “МаксБет” за період з 01 січня 2005 по 23 грудня 2005 року щодо сплати за торгові патенти у звязку з введенням в дію ст. 47 Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-ІV “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

За результатами перевірки складено акт № 5767/15/7/31865429 від 11 грудня 2006 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.3, 5 ст. 5 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зі змінами та доповненнями.

На підставі вказаного акту відповідач податковим повідомленням-рішенням №0002471507/0 від 21.12.2006р. визначив позивачу суму податкового зобовязання основний платіж (плата за торговий патент) в розмірі 46 550 грн.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі Закон № 98/96-ВР) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Частиною 3 статті 5 Закону № 98/96-ВР встановлюється у фіксованому розмірі вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону № 98/96-ВР оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 47 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” збільшено на 2005 рік вартість торгового патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною 3 статті 5 Закону № 98/96-ВР розміри вартості торгового патенту на здійснення операцій у сфері грального бізнесу змінено, цифри “1400”, “64000”, “48000”, “2000”, “600”, “2400” змінено відповідно цифрами “4200”, “192400”, “144000”, “6000”, “1800”, “7200”.

Закон України від 23.12.2004 № 2285-ІV “Про Державний бюджет України на 2005 рік” набрав чинності з 01.01.2005р.

Встановлено, що позивачем 14.12.2004р. платіжним дорученням № 407 здійснено оплата вартості торгових патентів за І квартал 2005 р., відповідно до наведених норм, на суму 93100 грн. за ставкою, дійсною на час оплати.

Згідно з положенням абз. 3 ч.5 ст. 5 Закону № 98/96-ВР попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін його дії торгового патенту звільняє від обовязків додаткового внесення вартості патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.

Крім того, суд враховує, що у відповідності до частини 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В силу статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи фактичні обставин справи та норми зазначені вище, суд першої інстанцій дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що розмір щоквартальної плати за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг сфері грального бізнесу на наступний період визначається законом, який є чинним на момент виникнення строку такої сплати.

Отже, зі сплатою позивачем у грудні 2004 року вартості торгових патентів за І квартал 2005 року у розмірі, встановленому чинним на той час законодавством, його обовязок по сплаті даного платежу було припинено і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаним платежем було безпідставним.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовязання за платежем плата за торговий патент є безпідставним.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний субєкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є субєктом владних повноважень, не надав суду доказів, які свідчили б про правомірність його вимог до ТОВ «МаксБет»та необґрунтованість даного позову.

Враховуючи встановлене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. А саме береться до уваги ухвала Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2009 року у справі №16/2207 за позовом Державної податкової інспекції у місті Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богунія-А»про стягнення суми боргу по платі за придбання торгового патенту.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий: Ю.І. Цвіркун

Суддя: В.С. Заяць

Суддя: Ю.В. Сауляк

Складено у повному обсязі 15.10.2010р.