Рішення № 119071963, 14.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/37837/23

Провадження № 2-др/761/216/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

14 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва, у складі:

головуючого судді Юзькової Л.В.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала дана цивільна справа.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення. Зазначає, що 01.05.2024 даний позов було задоволено. За таких обставин, є необхідність вирішити питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5 840,00 грн. Так, в позові було вказано орієнтовну вартість витрат та зроблено заяву про надання відповідних доказів в строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Дана заява подана в строк, передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому, зазначає представник ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, що визначено ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Враховуючи положення вищенаведених норм процесуального права, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, відповідно до ст. 270 ЦПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04070, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 5 228 грн. 34 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

При поданні позовної заяви представником ОСОБА_1 наводив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 6 000,00 грн., отже стороною позивача дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПУК України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником ОСОБА_1 , як свідчить текст позову, було зроблено заяву про подачу доказів здійснення таких витрат в строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПУК України, заяву про ухвалення додаткового рішення сформовано в системі "Електронний суд" 13.05.2024.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.

Суд зауважує, що клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.

Як свідчать матеріали справи, 07 квітня 2020 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги № 05/20.

Відповідно до додатку № 1 від 07.04.2020 до договору про надання правової допомоги №05/20 від 07.04.2020 розмір гонорару (винагороди) адвоката становить фіксовану суму - 5 840,00 грн.

Також представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення долучено копію Акту № 7 приймання - передачі наданих послуг від 30.04.2024, за яким вартість наданих послуг у межах даного спору склала 5 840,00 грн. та наведено перелік наданих послуг.

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 р. у справі № 638/7748/18 вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона, як зазначено Великою Палатою Верховного Суду, може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Так, як свідчать матеріали справи, станом на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення докази сплати позивачем представнику ОСОБА_2 визначеної договором суми гонорару відповідно до рахунку № 01/05 від 01.05.2024 р. відсутні.

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 03.10.2019 р. (справа № 922/445/19) зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже сплачено строною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За таких обставин, зважаючи на дотримання представником позивача положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, зважаючи на укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням договір про надання правової допомоги та його умови, з огляду на підтвердження обсягу виконаних робіт та їх вартості, заява представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 137,141,270,353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04070, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 5 840 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 15 травня 2024 року.

Суддя: