Рішення № 119070150, 16.05.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3197/23

Провадження №2/366/90/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2024 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участі секретаря судового засідання Іванової І.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Іванківського районного суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2023 року до Іванківського районного суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 березня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №524946876.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати-грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Відповідно до Реєстру боржників №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №524946876.

20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимоги по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022,ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19009,50 грн., з яких: 9500,0 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 9506,50 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

Відповідно доп.2.2.Договору факторингу,Сторони розуміютьта погоджуютьсяз тим,що відступленняПрав вимогиза цимДоговором проводитьсяне зметою забезпеченнявиконання зобов`язанняКлієнта передФактором.Фактор набуваєправа навсі суми,які вінодержить відБоржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

17 березня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2814114039/394178.

Як зазначено у позовній заяві, 8 грудня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08122021, у відповідності до якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимов Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 08 грудня 2021 до Договору факторингу № 08122021 від 08 грудня 2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги Відповідача в сумі 11100,0 грн., з яких:

- 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 8100 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. сума заборгованості за пенею.

14 березня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі Первісний кредитор, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_2 укладено Договір Позики № 1885896.

14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов як ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступи Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, су грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржник стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 14/06/21 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22022 грн., з яких:

- 6500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 15522 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. сума заборгованості за пенею.

Згідно з умовами Кредитних договорів та договору позики Позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

Після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 5 грудня 2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

5 січня 2024 року від відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами, що Кредитний договір № 524946876 від 12.03.2021 року в електронному вигляді з ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога», підписував, електронним підписом відповідач. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. З позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими просить відмовити у задоволенні позову.

Разом з відзивом представник відповідача 05 січня 2024 надав клопотання про витребування у позивача оригіналів всіх електронних доказів, копії яких долучені до матеріалів справи та просив витребувати оригінали наступних електронних доказів: кредитного договору № 524946876 від 12 березня 2021 року, №2814114039/394179 від 17 березня (в електронному вигляді) та оригінал договору позики №1885896 від 14 березня 2021 року (в електронному вигляді).

Аналогічне клопотання було подано представником позивача ро витребування доказів.

24 січня 2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої просить відзив залишити без розгляду та задоволення, оскільки його подано з порушенням строку, а також з підстав його необґрунтованості. До відзиву долучено ряд документів, які на переконання сторони позивача свідчать про отримання грошових коштів та містять детальний розрахунок суми заборгованості.

24 січня 2024 року до суду від представника позивача подано клопотання про витребування доказів.

30 січня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд клопотання про витребування оригіналів доказів та оголошення перерви.

30 січня 2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.

28 лютого 2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та заперечення на клопотання позивача про витребування доказів. Клопотання про витребування доказів в ході судового розгляду представником позивача було відкликано.

17 квітня 2024 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою від 17 квітня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів - залишено без задоволення.

В судовому засіданні явку представника позивача визнано явку представника позивача обов`язковою, для дачі особисто пояснень в судовому засіданні. По справі оголошено перерву до 16 травня 2024 року.

В судове засідання 16 травня 2024 року представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, дав пояснення аналогічні викладеним в відзиві.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в частині залишення відзиву без розгляду з підстав пропуску строку на його подання, оскільки відповідно до матеріалів цивільної справи позивач отримав ухвалу про відкриття провадження - 23 грудня 2023 року. Разом з тим, ухвалою було встановлено відповідачу строк для подання Відзиву на позовну заяву (ст. 178, 278 ЦПК України) і доказів 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто останній день подання відзиву 7 січня 2024 року. Відзив подано до суду 5 січня 2024 року, тобто в межах наданого строку. Таким чином відзив подано з дотримання процесуального строку його подачі.

Судом встановлено, що 12 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 524946876.

Як зазначено у позовній заяві 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати-грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором, проте даний договір до позовної заяви позивачем не долучено.

У позовній заяві позивач посилається на Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 31.12.2020 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Також у позові зазначено, що відповідно до Реєстру боржників №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №524946876.

Однак у додатках до позову не зазначено про долучення до позовної заяви Реєстру боржників №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №524946876. Дані обставини не підтверджено доказами.

20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимоги по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19009,50 грн., з яких: 9500,0 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 9509,50 грн. - сума заборгованості по відсоткам.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

Із змісту позовної заяви вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу № 28/1118-01, копія відповідного договору до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до п.п. 2.1. Додаткової угоди №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 31.12.2020 року укладеного між ТзОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), Згідно умов цього договору Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

У позовній заяві зазначено, що відповідно до Реєстру боржників №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №524946876.

Однак Реєстр боржників №136 від 01.06.2021 у матеріалах справи відсутній.

Тобто позивачем не доведено, що після укладення 12 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 кредитного договору № 524946876, право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та Додаткової угоди №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 31.12.2020 року укладеного між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 524946876, оскільки кредитний договір був укладений 12 березня 2021 року, а договір факторингу, за умовами якого фактору ТОВ «Таліон плюс» було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, додаткова угода до нього 31 грудня 2020 року, тобто до укладення кредитного договору.

Реєстр боржників №136 від 01.06.2021 на який міститься посилання у позові до справи не долучено.

Тобто відсутні докази на підтвердження того факту, що вимоги до відповідача перейшли до другого кредитора ТОВ «Таліон плюс», який, у свою чергу, передав їх вже позивачу, який щодо вказаного кредитного договору вже був третім кредитором.

За відсутності вказаних документів, зазначених у позові, вважати, що позивач набув вимоги до відповідача за кредитним договором № 524946876 від 12 березня 2021 року не можна, а відповідно в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити через відсутність доказів переходу права вимоги до позивача. Зазначення доказів переходу права вимоги до позивача у самій позовній заяві з посиланням на відповідні договори не можна вважати належним доказом, оскільки будь-які вимоги в кредитних договорах повинні бути підтверджені доказами на їх підтвердження.

Разом з тим, суду надано розрахунок заборгованості по кредитному договору №524946876 від 12 березня 2021 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 сплатив 9500,0 грн. та 9139,00 грн., що підтверджується даними в графі «сплачено».

Щодо кредитного договору №2814114039/394178.

Судом встановлено, що 17 березня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2814114039/394178.

Як зазначено у позовній заяві, 8 грудня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №08122021, у відповідності до якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимов Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 08 грудня 2021 до Договору факторингу № 08122021 від 08 грудня 2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги Відповідача в сумі 11100,0 грн., з яких:

- 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 8100 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. сума заборгованості за пенею.

Дослідивши договір факторингу №08122021 від 8 грудня 2021 року, акту прийому передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №08122021 від 8 грудня 2021 року, встановлено, що частина тексту заштрихована, що унеможливлює судом в повному обсязі дослідити надані докази.

Тобто позивачем не доведено, що після укладення 14 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_2 кредитного договору №2814114039/394178, право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу №08122021 від 8 грудня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 2814114039/394178, не можна, а відповідно в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити через відсутність доказів переходу права вимоги до позивача. Зазначення доказів переходу права вимоги до позивача у самій позовній заяві з посиланням на відповідні договори не можна вважати належним доказом, оскільки будь-які вимоги в кредитних договорах повинні бути підтверджені доказами на їх підтвердження.

Щодо договору позики №1885896.

14 березня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі Первісний кредитор, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_2 укладено Договір Позики № 1885896.

14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов як ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступи Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, су грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржник стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 14/06/21 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22022 грн., з яких:

- 6500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу,

- 15522 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 0.00 грн. сума заборгованості за пенею.

Дослідивши договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, акту прийому передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, встановлено, що частина тексту заштрихована, що унеможливлює судом в повному обсязі дослідити надані докази.

Тобто позивачем не доведено, що після укладення 14 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 договору позики №1885896, право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів», перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за договором позики №1885896, не можна, а відповідно в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити через відсутність доказів переходу права вимоги до позивача. Зазначення доказів переходу права вимоги до позивача у самій позовній заяві з посиланням на відповідні договори не можна вважати належним доказом, оскільки будь-які вимоги в кредитних договорах повинні бути підтверджені доказами на їх підтвердження.

На підставі ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.83ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.207Цивільного кодексуУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст.5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 1 ст.7Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги».

За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Згідно з частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів які б спростовували висновки суду в частині підтвердження того факту, що вимоги до відповідача перейшли до другого кредитора ТОВ «Таліон плюс», який, у свою чергу, передав їх вже позивачу, який щодо вказаного кредитного договору вже був третім кредитором.

Так само, матеріали справи містять неповні договори факторингу та акти.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію»,ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.525,526,527,1050 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 178, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч.5, 289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 16 травня 2024 року.

Позивач: ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032 м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий 05.08.2002, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.П. Гончарук