Ухвала суду № 119070116, 14.05.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"14" травня 2024 р. Справа № 363/2296/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Онопрієнка І.О.,

розглянувши подання Головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко Марини Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

Головний державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко М.М. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання зазначила, що у неї на виконанні знаходиться виконавче провадження №49859470 по виконанню виконавчого листа №2-106/07, виданого 18.08.2008 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 471 861,50 грн. компенсації різниці у частках.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.

19.01.2016 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується конвертом, що повернувся до відділу з відміткою про невручення за закінченням терміну зберігання. Згідно з ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень.

Відповідно до інформації наданої державному виконавцю органами ДМС в електронному документообігу, боржник станом на 12.04.2024 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконавцем на адресу боржника неодноразово надсилалися виклики(№10001 від 26.09.2023, №18601 від 01.12.2023, №683 від 02.01.2024, №6108 від 31.01.2024) про явку до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, проте боржник ОСОБА_1 на виклики не з`явився та не повідомив причини неявки, про що, державним виконавцем складено відповідні акти.

31.01.2024 року боржник ОСОБА_1 з`явився та повідомив про неможливість виконання рішення суду, в зв`язку з відсутністю постійного місця роботи та скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до відповіді ПФУ, боржник отримував дохід за 1 та 4 квартали 2023 року.

Виконавцем під час виконання встановлено, що боржнику належать на праві власності: будинок АДРЕСА_2 , частка в статутному капіталі ТОВ «Саветек Декор» у розмірі 40%,

земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221810100:38:038:0117, 3221810100:38:038:0114.

Однак, маючи можливість виконати рішення суду, отримав доходи ОСОБА_1 рішення вчиняє умисні дії щодо його невиконання. Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, залишається єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення та впливу на боржника для виконання ним законних обов`язків встановлених частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Рішення до цього часу не виконано у повному обсязі, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Головний державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко М.М. на розгляд справи не з`явилася, 15.05.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила подання задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом міста Києва 18.08.2008 з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 стягнуто 471861,50 грн. компенсації різниці у частках. Рішення суду набрало законної сили 08.07.2008. (а.с. 5-6)

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2016 на підставі виконавчого листа №2-106/07 від 18.08.2008 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва, було відкрито виконавче провадження №49859470 відносно ОСОБА_1 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 471861,50 грн. компенсації різниці у частках. (а.с. 7)

Згідно повідомлення виконавця боржнику направлена постанова про відкриття виконавчого провадження №49859470 та пропозиція щодо сплати боргу в семиденний термін з моменту отримання постанови. Поштове відправлення рекомендованим повідомленням, повернулося без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 8)

Як вбачається з відповіді Державної міграційної служби місцем реєстрації проживання боржника ОСОБА_1 зазначена адреса: АДРЕСА_3 . (а.с. 9)

Відповідно до інформації щодо джерела отримання доходів боржником отримано дохід у 1 та 4 кварталах 2023 року у вигляді дивідендів від ТОВ «Саветек Декор» у сумі 96000 грн. (а.с. 10-15)

Згідно листа головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.03.2018 за фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 3221810100:38:038:0117 та 3221810100:38:038:0114. (а.с. 27-28)

Відповідно до інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Саветек Декор», тип бенефіціарного володіння: прямий вплив, відсоток частки статутного капіталу: 40. (а.с. 29)

Згідно інформаційної довідки №378518218 ОСОБА_1 має у власності садовий будинок за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку під вказаним садовим будинком площею 0,075 га. (а.с. 30-33)

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 88447875 від 09.01.2024 до державного реєстру обтяжень рухомого внесено реєстраційний запис про публічне обтяження, а саме арешт рухомого майна ОСОБА_1 із забороною відчужувати, термін дії якого до 09.01.2029. (а.с. 34)

Згідно виклику державного виконавця №10001 від 26.09.2023 боржник викликався з`явитися особисто до відділу державної виконавчої служби 06.10.2023 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та подання інших необхідних достовірних відомостей. (а.с. 25-26)

Відповідно до виклику державного виконавця №18601 від 01.12.2023 боржник викликався з`явитися особисто до відділу державної виконавчої служби 13.12.2023 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та подання інших необхідних достовірних відомостей. (а.с. 22-23)

Згідно акту державного виконавця від 13.12.2023 боржник на виклик державного виконавця не з`явився, причини неявки не повідомив. (а.с. 24)

Відповідно до виклику державного виконавця №683 від 02.01.2024 боржник викликався з`явитися особисто до відділу державної виконавчої служби 11.01.2024 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та подання інших необхідних достовірних відомостей. (а.с. 19-20)

Згідно акту державного виконавця від 11.01.2024 боржник на виклик державного виконавця не з`явився, причини неявки не повідомив. (а.с. 21)

Згідно виклику державного виконавця № 6108 від 31.01.2024 боржник викликався з`явитися особисто до відділу державної виконавчої служби 08.02.2024 для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та подання інших необхідних достовірних відомостей. (а.с. 16-17)

Відповідно до акту державного виконавця від 12.02.2024 боржник з`явився за викликом до державного виконавця, надав пояснення по суті несплати боргу, отримав наручно постанову про відкриття виконавчого провадження №49859470, однак підписатись в отриманні вказаної постанови відмовився. (а.с. 18)

Згідно заяви боржника ОСОБА_1 від 12.02.2024встановлено, що йому відомо що в провадженні Вишгородського відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №49859470 від 19.01.2016 про стягнення боргу перед ОСОБА_2 у сумі 471861,5 грн. Він підтверджує, що постійної роботи немає, проживає в будинку разом із жінкою та двома дітьми віком 10 та 16 років, особистого транспорту не має, карткових рахунків та інших заощаджень не має. Також має частку в статутному капіталі ТОВ «Саветек Декор» у розмірі 40%, яку буде пропонувати викупити своїм партнерам та закрити борг. Також планує зустріч зі стягувачем ОСОБА_2 щодо передачі частини у статутному капіталі для погашення боргу. (а.с. 35)

Відповідно до інформації з листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 має з 22.02.2007 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , терміном дії до 24.04.2025, орган видачі 8089. (а.с. 36)

Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов наступного.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права позивача (стягувача) на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ч. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення ст. 6 Конвенції, зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін, а тому виконання рішення, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" ("Горнсбі проти Греції").

Окрім того, існування боргу, який підтверджений остаточним судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення постановлено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату цього боргу і становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, ухваленого на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, передбачене ст. 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: "Агрокомплекс проти України", "Іванов проти України").

Водночас свобода пересування особи гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до положень ч. 2 якої кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Разом з тим, ч. 3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії" (рішення від 26 листопада 2009 року) ЄСПЛ підсумував принципи, з урахуванням яких має відбуватися оцінка правомірності вжиття заходів щодо обмеження свободи пересування особи у зв`язку з неоплаченими боргами, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, бути пропорційним меті його застосування, тобто знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 760/1293/17 (провадження № 61-11718св19).

У відповідності до вимог ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому у п. 49 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів. Аналогічні висновки викладені у рішенні ЄСПЛ від 13 листопада 2003 року у справі "Напияло проти Хорватії" п. п. 78-82).

Стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції дозволяє втручатися у здійснення особою права на свободу вільного пересування лише у відповідності із законом і в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке втручання було пропорційним.

Тобто, для втручання у право боржника на свободу вільного пересування необхідно дотриматися розумного балансу (пропорційності) між правами боржника щодо вільного пересування та правами стягувача на остаточне виконання судового рішення і його правами на борг як на його майно.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (ч. 5ст. 441 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов`язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов`язків боржника, яка визначені Законом України Про виконавче провадження, а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду.

Судом встановлено, що державним виконавцем були здійснені всі заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання виконавчого листа та додані докази про ухилення боржника від виконання зобов`язань. Здійснені заходи державного виконавця не надали, необхідного, позитивного результату. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон є ухилення громадянина від зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Судом встановлено, що вказане виконавче провадження триває з 2016 року і до цього часу боржник не здійснив жодних дій, спрямованих на повне або часткове виконання зобов`язання, а тому невиконання рішення відбувалося протягом тривалого часу внаслідок свідомої поведінки боржника.

Враховуючи обставини, що боржник обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження відносно нього, має у своїй власності нерухоме майно у вигляді садового будинку та земельної ділянки під ним, дохід у вигляді отримання дивідендів від ТОВ «Саветек Декор» тривало, умисно ухиляється від виконання судового рішення щодо стягнення суми грошових коштів у якості погашення заборгованості, маючи можливість, не вчинюючи жодних дій щодо виконання рішення суду, суд вважає підтвердженою обставину ухилення боржника від виконання рішення суду., враховуючи усе вище перераховане, не здійснив жодних активних дій, спрямованих на часткове або повне виконання наявного у нього зобов`язання зі сплати боргу, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258,259-261, 353, 441 ЦПК України, суд

постановив:

Подання Головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко Марини Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : на строк до повного виконання зобов`язань у виконавчому провадженні №49859470 за виконавчим листом №2-106/07 від 18.08.2008 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 471861,50 грн. компенсації різниці у частках.

Виконання ухвали доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 20).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.В. Олійник