Рішення № 11906548, 07.10.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2010 Справа № 2/150-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м.Херсон

про стягнення 42158,88 грн.

за участю прокурора: Гриник А.О., посвідчення № 065 від 15.07.2009 р.

представників сторін:

від позивача: Мамчак С.М., довіреність № 1 від 22.06.2010 року

від відповідача: Вєткова О.В., довіреність № 01-8/1072 від 01.09.2010 р.

в с т а н о в и в:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону діючи в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу - військової частини А 2506, звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення 42158,88 грн. заборгованості за користування місцем для стоянки у військовому містечку несамохідної баржи - площадці НС - 1911 на підставі договірних відносин сторін.

В судовому засіданні представник військової частини та прокурор підтримали заявлені вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про це як у письмовому відзиві на позов так і через свого представника в судовому засіданні, не погоджуючись із розрахунком вартості наданих послуг, відсутністю обґрунтування та доказів застосування положень ст. 231 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши сторони, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36і Закону України «Про прокуратуру»на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № З-рп/99 визначено, що „інтереси держави" є оціночним поняттям і тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6,7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України.

Так, згідно ст. 10 Закону України «Про оборону України», ст. 10 Закону Украйни «Про Збройні Сили України» і „Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Указом Президента України від 21 серпня 1997 року № 888/97, Міністерство оборони України, що здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України, є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Збройні Сили України будуються на принципах централізованого управління, тобто підпорядкованості зверху до низу відповідно до їхньої організаційної структури (з'єднання, об'єднання, військові частини, установи і т.п.).

Таким чином, структурними підрозділами Міністерства оборони України є військові частини та установи, в тому числі і військова частина А2506, в оперативному управлінні якої перебувають об'єкти державної власності.

Під час проведення перевірки у військовій частині А2506 військовою прокуратурою Євпаторійського гарнізон) виявлено порушення матеріальних інтересів держави з боку Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі - ДП «Херсонський річковий порт»), що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань.

Так, 01 грудня 2008 року між військовою частиною А2506 та ДП «Херсонський річковий порт»укладено договір про надання портових послуг №34.

Відповідно до п.2.1. Договору власник (військова частина А2506) бере на себе зобов'язання надавати місце для стоянки в військовому містечку №6 несамохідній баржі-площадці НС-1911, яка належить замовнику ДП «Херсонський річковий порт», а замовник у свою чергу (п.2.2.6), зобов'язується сплачувати військовій частині А2506 вартість наданих послуг у розмірі 5357 гривень в місяць (без ПДВ), з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Згідно п.4.1. Договору замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно з проведеним власником розрахунком.

Згідно виставлених в/ч А2506 рахунків №12 та №22 від 12 січня 2009 року, №42 від 12 лютого 2009 року, №148 від 13 липня 2009 року, №179 від 10 серпня 2009 року, №251 від 10 листопада 2009 року, №280 від 10 грудня 2009 року та №3 від 11 січня 2009 року та актів виконаних робіт до зазначених рахунків ДП «Херсонський річковий порт»надано послуг та нараховано пені за неналежне виконання зобов'язань по договору на загальну суму 45042 гривні ЗО копійок, з яких оплачено 2883 гривень 42 копійки.

Згідно розрахунку, наданого бухгалтерією в/ч А2506, борг ДП «Херсонський річковий порт»перед в/ч А2506 з оплати наданих послуг по зазначеній вище угоді складає 42158 гривень 88 копійок.

Діючи відповідно до умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.

Разом з тим, проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що відповідачем не зважаючи на неодноразові претензійні листи (останній - від 17 листопада 2009 року вих. №154/55/1/1704-4), в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України та вимог укладеного договору зобов'язання належним чином та у встановлений строк не виконано.

Крім того, відповідно до пункту 4.2. вищезазначеної угоди сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором кожна з них несе відповідальність у відповідності до статті 231 Господарського кодексу України. В той же час, статтею 231 ГК України визначено, що у разі порушення господарського зобов'язання до суб'єкта господарювання можуть бути застосовані штрафні санкції, якими у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до су ми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного бан ку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно наданих доказів (рахунки, акти виконаних робіт), розрахунків ціни позову, перевірки здійснених нарахувань судом, встановлено, що згідно п. 2.2.6. договору № 34 вартість неоплачених послуг з боку відповідача - ДП "Херсонський річковий порт, з урахуванням індексу інфляції, складає:

- грудень 2008 року - 5357,00х1,021 (індекс інфляції)=5469,50 грн. (рахунок № 12 від 12.01.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 28-29);

- січень 2009 року - 5469,50х1,029 (індекс інфляції)=5628,12 грн. (рахунок № 22 від 12.02.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 30-32);

- червень 2009 року - 5873,87х1,011 (індекс інфляції)=5938,48 грн. (рахунок № 148 від 13.07.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 26-27);

- липень 2009 року - 5938,48х0,999 (індекс інфляції)=5932,54 грн. (рахунок № 179 від 10.08.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 24-25, з яких оплачено 2883,42 грн., залишок боргу 3049,12 грн.);

- жовтень 2009 року - 5968,04х1,009 (індекс інфляції)=6021,75 грн. (рахунок № 251 від 10.11.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 22-23);

- листопад 2009 року - 6021,75х1,011 (індекс інфляції)=6087,99 грн. (рахунок № 280 від 10.12.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с33-34);

- грудень 2009 року - 6087,99х1,009 (індекс інфляції)=6142,78 грн. (рахунок № 3 від 11.01.2010 р., акт приймання - передачі виконаних робіт т. 1 а/с 12).

Таким чином, загальна сума основного боргу ДП "ХРП" за договором № 34 від 01.12.2008 року, з урахуванням часткової оплати послуг складає 38337,74 грн. Вимоги про стягнення вищезазначеної суми боргу підлягають задоволенню, оскільки вони перевірені судом, а з боку відповідача акти виконаних робіт підписані ним без зауважень. До того ж, він сплатив частину вартості наданих послуг.

Що стосується вимог про стягнення 3821,14 грн. пені, то вони задоволенню не підлягають, оскільки у пункті 4.2. сторони фактично не узгодили та не визначили розмір пені, яка підлягає стягненню у випадку, передбаченому статтею 231 ГК України, з якою саме суми боргу, з якого часу та за який час.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог від ціни позову у процентному відношені.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує положення ст. ст. 901-903 ЦК України, оскільки ними передбачена оплата наданих послуг в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому, як зазначено у статті 901 цього Кодексу, положення Глави 63 "Послуги. Загальні положення" можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", 73000, м. Херсон, Одеська площа, 6, код ЄДРПОУ 03150208, р/р 26009870052802 МФО 352015 в АКБ "Укрсоцбанк" на користь військової частини А2506, 97491, АР Крим, смт. Новоозерне, код ВГРПОУ 22997264, р/р 35229039002089 УГК в АРК м. Сімферополь МФО 824026, 38337,74 (тридцять вісім тисяч триста тридцять сім грн. 74 коп.) заборгованості за договірними зобов'язаннями щодо послуг з надання місця для стоянки плавучого засобу

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з військової частини А2506, 97491, АР Крим, смт. Новоозерне, код ВГРПОУ 22997264, р/р 35229039002089 УГК в АРК м. Сімферополь МФО 824026:

б) в доход державного бюджету (р/р 31119095700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 095) державного мита.

в) в доход державного бюджету (р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264) - 214,62 (двісті чотирнадцять грн. 62 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 15.10.2010 року