Рішення № 119065336, 07.05.2024, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1038/24

Провадження № 2-о/456/99/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В.

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Турчин Ю.І. просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог представник заявниці покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявниці ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно. За життя померла заповіту не склала. ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом до майна померлої ОСОБА_2 . Заявниця на час смерті матері постійно проживала разом з нею, здійснювала догляд, забезпечувала її лікуванням, а після смерті здійснила її поховання. ОСОБА_1 разом з матір`ю вели спільне господарство і були пов`язані спільним побутом. Заяву про відмову від прийняття спадщини нотаріусу заявниця не подавала. Отже, спадщину, яка відкрилася після смерті матері, ОСОБА_1 прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем. З метою оформлення спадкових прав заявниця 15 січня 2024 року звернулася до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на майно, яке складається з 1/4 частки квартири в АДРЕСА_1 . Однак нотаріусом було відмовлено у видачі такого та роз`яснено, що нею пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини, а тому їй необхідно в судовому порядку встановити факт проживання з померлою мамою на час відкриття спадщини.

Заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалася.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19 лютого 2024 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 19/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.02.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.03.2024. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 20/.

Ухвалою від 10.04.2024 справу розглядом відкладено на 07.05.2024 /а.с. 30/.

Розгляд справи по суті відбувся 07.05.2024 без участі сторін.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Турчин Ю.І. подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст.211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були батьками заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.05.1963 /а.с. 8/.

Також судом встановлено, що 30.10.1982 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 , актовий запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.03.2022 /а.с. 9/.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , про що 06.10.1988 складено відповідний актовий запис № 392 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиціїЛьвівської області та повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 01.02.2024 /а.с. 11/.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що 05.08.2008 складено відповідний актовий запис № 491 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 05.08.2008 /а.с. 10/.

Спадщина відкрилася в цей же день відповідно до вимог ч. 2 ст.1220ЦК України та складається з 1/4 частки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 12/.

Відповідно до експертного висновку № 056/184-m від 06.02.2024 особові імена ОСОБА_8 (свідоцтво про смерть, свідоцтво про право власності на квартиру, записи ОСОБА_2 ) та ОСОБА_9 (свідоцтво про народження ОСОБА_5 ) попри розбіжності у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними /а.с. 16/.

Факт реєстрації та проживання ОСОБА_2 на момент смерті в АДРЕСА_1 підтверджується довідкою, наданою КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», від 04.01.2024 за № 027 /а.с. 13/.

Відповідно до ч. 1 ст.1221ЦК України місцем відкриттяспадщини єостаннє місцепроживання спадкодавця.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 на випадок смерті не складала, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами спадкової справи № 31/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Стрийською ДНК листом від 15.01.2024 № 37/02-14 відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину нерухомого майна, що розташоване у м. Стрию Львівської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском передбаченого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутності підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини /а.с. 15/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки пропущено строк для прийняття спадщини та відсутнє підтвердження постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.1221ЦК України місцем відкриттяспадщини єостаннє місцепроживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст.1223ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявниці за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Надані заявницею докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета заявлених вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність прав на спадкове майно.

Так, судом встановлено та підтверджується копіями паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, матеріалами спадкової справи №31/2024 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що остання заповіту на випадок смерті не складала, заявниця ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , відтак відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом, яка звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інші спадкоємці вказаної черги відсутні /а.с. 4-15/.

Стрийською ДНК листом від 15.01.2024 № 37/02-14 відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину нерухомого майна, що розташоване у м. Стрию Львівської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском передбаченого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутності підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини /а.с. 15/.

Факт проживання ОСОБА_1 без реєстрації спільно з ОСОБА_2 на момент смерті останньої в АДРЕСА_1 підтверджується довідкою, наданою КП «Управляюча компанія «Комфортний Стрий», від 04.01.2024 за № 027 та актом № 004 від 04.01.2024 /а.с. 13-14/.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Беручи до уваги, що заявниця позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявниці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.05.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 07.05.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 16.05.2024.

Керуючись ст. 293, 294, 315, 319,354ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.05.2024.

Суддя Л.В.Гула