Рішення № 119064283, 15.05.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/1768/24

Провадження № 2/235/743/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Леонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трун О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі ТОВ «Краснолиманське») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 06.09.2019 по 23.09.2022, звільнена за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України.

При звільненні підприємство не провело з нею повного остаточного розрахунку по виплаті заробітної плати, як це передбачено ст.116 КЗпП України, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 листопада 2023 року (справа № 235/1501/23) з ТОВ «Краснолиманське» на її користь стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 124403,35 грн.

28 грудня 2023 року рішення суду в примусовому порядку виконано в повному обсязі.

Як вбачається з квитанції № 233962 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС відповідачу було доставлено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі 14.09.2023.

На підставі наведеного, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати сум, що належать їй при звільненні, з 15.09.2023 по 28.12.2023, що становить 75 робочих днів (а.с.2-4, 35).

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено строк для подання відповідачем відзиву на позов п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.23).

У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги не визнав, вважаючи їх такими, що порушують його права та законні інтереси, та зазначив, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем в період з 06.09.2019 по 23.09.2022.

У вересні 2023 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06.11.2023 з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 124403,35 грн без утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Судове рішення виконано в повному обсязі, що не заперечує сам позивач.

Відповідач також вказав, що з урахуванням обставин справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Крім того, просив звернути увагу суду на те, що ТОВ «Краснолиманське» протягом багатьох років є флагманом енергетичного комплексу України, а також є містоутворюючим та бюджетоутворюючим підприємством і знаходиться у м. Родинське Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

У цей складний час для України, а саме після початку війни російським агресором, вугледобувна галузь переживає глибоку кризу, виконуючи свою господарську діяльність, підприємство платить податки до бюджету України, виплачує заробітну плату працівникам, які кожен день, ризикуючи своїм життям, щодня роблять спуски під землю для того, щоб давати енергетичну стабільність для внутрішнього виробника електроенергії та постачання цієї електроенергії до осель українських сімей.

У зв`язку з тим, що копію позовної заяви отримано 20.02.2024, відповідач просив поновити йому строк для подання відзиву, позов задовольнити частково (а.с.26-28).

Проаналізувавши позовні вимоги і заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, оцінивши письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих сторонами письмових доказів, суд доходить наступних висновків.

Позивач перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське» з 6 вересня 2019 року по 23 вересня 2022 року, працюючи нормувальником гірничим на підземних роботах, звільнена за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання за ст.38 КЗпП України (а.с.9).

Конституцією України гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Частина 1 ст.47 КЗпП України зобов`язує роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (ч.2 ст.116 ЦПК України).

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч.1); при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника; якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За квитанцією № 233962 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - відповідача позовна заява з додатками була доставлена ТОВ «Краснолиманське» від представника позивача ОСОБА_2 14.09.2023 (а.с.12).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 листопада 2023 року стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 124403,35 грн без утримання всіх обов`язкових платежів (а.с.13-15).

Відповідно до платіжної інструкції № 2902 ОСОБА_1 сплачено борг, стягнутий з ТОВ «Краснолиманське» згідно з виконавчим листом № 235/1501/23, виданим Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 07.12.2023, в розмірі 124403,35 грн (а.с.16).

Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» № 207 від 21.03.2024 середньоденний заробіток ОСОБА_1 на дату звільнення склав 2528,23 грн (а.с.34).

Таким чином, позивач має право на відшкодування їй середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 15.09.2023 по 27.12.2023 в сумі 187089,02 грн (2528,23 грн х 74 дня), де 2528,23 грн - середньоденний заробіток позивача, 74 - кількість робочих днів затримки розрахунку. Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1496,76 грн (1516,94 грн х 98,67 грн : 100 х 0,8) (а.с.1, 38).

Відповідно до ст.ст.47, 94, 115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (м. Київ, вулиця Прорізна, будинок 12А, код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 вересня 2023 року по 27 грудня 2023 року в сумі 187 089 (ста вісімдесяти семи тисяч вісімдесяти дев`яти) гривень 02 копійок з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 1496 (одну тисячу чотириста дев`яносто шість) гривень 76 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції за правилами ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко