Рішення № 11906417, 21.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 9/202-10-3688 За позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"; в особі, якою є Одеська філія відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";

До відповідача: державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба";

про стягнення 530грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: Дубенко О.О. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 21.08.2010р. за вх. № 7081 Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба" (далі –Відповідач) 530 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позовних вимог заперечує частково, надав письмовий відзив на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

          08.07.2002 р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі ЦТП Одеської філії ВАТ „Укртелеком” та Державним підприємством "Морська аварійно-рятувальна служба" було укладено договір №003481 про надання послуг телефонного зв’язку.           

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Укртелеком” (протокол №3 від 16.04.2004 р.) та наказу ВАТ „Укртелеком” від 14.05.2004 р. №173 запроваджені нові назви філій ВАТ „Укртелеком”, в т.ч. Одеську дирекцію ВАТ „Укртелеком” перейменовано в Одеську філію ВАТ „Укртелеком” з правонаступництвом в частині основної діяльності.

          У відповідності до умов вищевказаного договору, Позивач взяв на себе зобов’язання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку (п.2.1.1. договору), усувати пошкодження телефонного зв’язку та радіомереж в контрольні технологічні терміни (п. 2.1.4), а Відповідач зобов’язаний щомісячно сплачувати послуги електрозв’язку по діючим тарифам, затвердженим наказом Державного Комітету зв’язку та інформатизації України від 19.07.2002р. №120 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.2002р. №595/6883.

          Відповідно до п.4.2. договору Відповідач повинен сплачувати послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Відповідно до п.4.6. договору про надання послуг електрозв’язку у разі застосування авансової системи оплати Відповідач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового) виходячи з фактично наданих послуг.

Так, за період з 01.12.2009р. по 01.02.2010р. Позивачем Відповідачу надані наступні телекомунікаційні послуги: міський телефонний зв’язок, міжміські та міжнародні телефонні розмови на загальну суму 503,67 грн.

Позивачем надсилалась Відповідачу претензія-попередження №1272 від 25.03.2010 р. Відповідач не вжив належних заходів реагування на претензію, як це обумовлено п.6 договору та чинним законодавством.

Через невиконання Відповідачем зобов’язань за договором в частині оплати отриманих послуг у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 503,67 грн. Відповідачем зазначену заборгованість не сплачено.

          За умовами п.5.8. договору від 08.07.2002 р. у зв’язку з несплатою за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), Відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

У відповідності до чинного законодавства та умов договору Позивачем було нараховано Відповідачу пеню в сумі 26,33 грн.

06.09.2010р за вх. №23145 до суду надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач заперечує проти позову. Державне підприємство "Морська аварійно-рятувальна служба" визнає факт укладення договору №003481 та не заперечує своє користування послугами телефонного зв’язку, які надавалися Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком”.

06.01.2010р. у будинку Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба", за адресою м. Одеса, вул. Приморська, 3А (місце за яким надавалися послуги телефонного зв’язку), сталася пожежа, що підтверджується Актом про пожежу від 06.01.2010р. Як зазначається у Акті, під час пожежі були зруйновані: оргтехніка, меблі, мережі тощо.

У зв’язку з тим, що був неспроможний користуватися послугами зв’язку, 1.01.2010р. на адресу Позивача було направлено лист проханням не надавати послуги телефонного зв’язку. Відповідач вважає, що заборгованість Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба" перед Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” має бути розрахована саме до дати пожежі, оскільки фактично послугами зв’язку Відповідач не користувався з 06.01.2010р.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у розрахунку пені, який доданий до позову зазначається, що борг Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба" становить 503,67 грн. за період з 01.11.2009р. по 01.07.2010р., а у позові зазначений інший період –з 01.12.2009р. по 01.02.2010р.

13.10.2010р. за вх. №27359 Відповідач надав суду відзив на позовну заяву. 12.10.2010р. Державне підприємство "Морська аварійно-рятувальна служба" отримало уточнення до позовної заяви Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” №569 від 06.10.2010р. Відповідно до уточнень, Позивач встановлює наступні вимоги: період заборгованості –з 01.11.2009р. по 01.01.2010р. , основний борг у сумі –503,67 грн., розмір пені – 26,33 грн.

Враховуючи вищенаведене, Відповідач не погоджується із періодом нарахування основного боргу. Оскільки рахунок Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” №3481 за листопад 2009р. був сплачений Відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №26 від 18.01.2010р., заборгованість, що має погасити Відповідач, нараховується тільки за грудень місяць.

Так як Позивач не надав суду окремо розрахунку заборгованості за грудень 2009р., відповідно до норм чинного законодавства, умовам Договору, укладеного між сторонами, вартість послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” у грудні 2009р. складає 124,96 грн., таким чином і пеня дорівнює 0,035 грн.

Позивач, в свою чергу, не звертаючи увагу на вимоги суду щодо надання розгорнутого розрахунку сум в частині стягнення пені, не надав жодних письмових уточнень а також доказів, що підтверджували б суму пені у розмірі 26,33 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” споживач телекомунікаційних послуг зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, в т.ч., своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За положеннями ч.1 ст.36 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (ч.2 ст.36 Закону України „Про телекомунікації”).

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Державного підприємства "Морська аварійно-рятувальна служба" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, р/р 26000223361 в АКБ МТБ м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЗКПО 01125643) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком” (65029 м. Одеса, вул. Садова, 10, р/р 26004258 в ООД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351, код ЗКПО 01186691) заборгованість в сумі 124,96 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.