Вирок № 119064118, 15.05.2024, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с512/330/24

Провадження №1-кп/512/26/24

"15" травня 2024 р. смт Саврань

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2024 за № 12024162360000133, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вільшанка, Савранського району, Одеської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, на утриманні малолітніх дітей не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 близько о 16 годині 00 хвилин (точного часу в ході судового розгляду не встановлено) у період воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та переслідуючи протиправний умисел та корисливий мотив, спрямований на таємне викрадення чужого майна задля власного збагачення, прибула до домоволодіння, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому, як їй достовірно було відомо, ніхто не проживає. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-1Х від 24.02.2022 та продовженого відповідно до Указів Президента України №133/2022 від 14.03.2022 (затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), №259/2022 від 18.04.2022 (затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX), №341/2022 17.05.2022 (затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-1X), №573/2022 від 12.08.2022 (затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX), №757/2022 від 07.11.2022 (затвердженого Законом України від 16.11.2022 №2738-1X), №58/2023 від 06.02.2023 (затвердженого законом України від 07.02.2023 №2915-IX), №254/2023 від 01.05.2023 (затвердженого Законом України від 02.05.2023 №3057-IX), №451/2023 від 26.07.2023 (затвердженого Законом України від 27.07.2023 №3275-IX), №734/2023 від 06.11.2023 (затвердженого Законом України від 08.11.2023 №3429-1X), №49/2024 від 05.02.2024 (затвердженого Законом України від 06.02.2024 №3564-IX), шляхом розбиття віконного скла, через вікно проникла до приміщення житлового будинку, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи з урахуванням сприятливої для неї обстановки, яка на її переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрала належне ОСОБА_5 майно, а саме: телевізор марки «НІТАСНІ» вартістю 2220,00 гривень та мікрохвильову піч марки «GORENJE» вартістю 1941,00 гривень, після чого викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4161 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаній з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_4 . 16.04.2024.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, визнала повністю. Пояснила, що обставини викладені у її обвинуваченні та встановлені органами досудового розслідування, нею визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, розкаюється у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, про дату й час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, надала через канцелярію суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченою, тому просила суд визнати ОСОБА_4 винуватою та призначити покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але звільнити від покарання з випробувальним строком на 1 рік відповідно до положень статей 75, 76 КК України.

Обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленому їй обвинуваченні, а також враховуючи те, що вона та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та дослідженням письмових доказів.

Отже, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченої поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 4 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.

Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.

При призначенні міри покарання для обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує наступне:

- відношення обвинуваченої до вчиненого (щире каяття);

- ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке в силу частини 5 статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (корисливий мотив, мета - збагачення), стадію вчинення (закінчене кримінальне правопорушення), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (завдання матеріальної шкоди потерпілій);

- особу обвинуваченої, яка раніше не судима, визнала свою вину; щиро розкаялася; проживає за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до довідки-характеристики виданої виконавчим комітетом Савранської селищної ради Одеської області ОСОБА_4 за період проживання в с. Слюсареве зарекомендувала себе з різних сторін, як з нейтральної так і з негативної сторони, зі слів односельців інколи вживає спиртні напої, офіційно не працює; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра КНП "Савранської лікарні" не перебуває.

До обставини, яке пом`якшує покарання обвинуваченої згіднозі статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці нею свого діяння шляхом визнання вини.

До обставини, яке обтяжує покарання обвинуваченої згідно зі статтею 67 КК України суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, про що було зазначено у формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та що не заперечувалось самою обвинуваченою, зокрема, в її показаннях.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по вказаному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу частини 5 статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , яка повністю визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаялася, раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій частини 4 статті 185 КК України у виді п`яти (5) років позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частинами 1, 3 статті 76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування статті 69 КК Українипри призначенні покарання суд не вбачає.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду від 09.04.2024 на тимчасове вилучене майна скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судових товарознавчих експертиз від 11.04.2024 № СЕ-19/116-24/6710-ТВ та від 11.04.2024 № СЕ-19/116-24/6709-ТВ у загальній сумі 2271 грн 84 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтею 50, пунктом 1 частини 1 статті 66, пунктом 13 частини 1 статті 67, частиною 4 статті 185 КК України, частиною 3 статті 349, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Вільшанка, Савранського району, Одеської області, українку, громадянку України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючу, яка на утриманні малолітніх дітей не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не являється, раніше не судимої визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять (5) років.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два (2) роки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Вільшанка, Савранського району, Одеської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, на утриманні малолітніх дітей не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати на проведення судових товарознавчих експертиз від 11.04.2024 № СЕ-19/116-24/6710-ТВ та від 11.04.2024 № СЕ-19/116-24/6709-ТВ у загальній сумі 2271 грн (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню 84 копійки на користь держави (Савранська селищна ТГ Код ЄДРПОУ 37607526, одержувач: ГУК в Одеській області/смт.Саврань/24060300, Казначейство України (сл.адм.подат.) на рахунок НОМЕР_2 ).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду від 09.04.2024 на тимчасове вилучене майно скасувати.

Речові докази, а саме:

- телевізор марки «НІТАСНІ» модель 32LD8А20А та мікрохвильову піч марки «GORENJE» модель М017Е1S, які передані потерпілій ОСОБА_5 на тимчасове зберігання під зберігальну розписку, залишити останній за належністю, звільнивши від зобов`язань за зберігальною розпискою.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою або її захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченої, потерпілою або її представником - у частині, що стосується інтересів потерпілої, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подання апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку (п.п.1, 6, 7 ч.1 ст.393, п.1 ч.1 ст.395 КПК України).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1