Ухвала суду № 119063526, 16.05.2024, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9008/20

н\п 2/490/2003/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романової К.Т.,

за участю представника позивача, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ),

представника відповідача, позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення сплаченої щомісячної комісійної винагороди за управління кредитом -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсяз позовомдо відповідачапро стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою від 26.04.2021 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, м. Київ) як правонаступника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк».

26.07.2022 року ухвалою суду прийнято до провадження зустрічнупозовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення сплаченої комісійної винагороди за управління кредитом .

Ухвалою суду від 19.09.2023 року відкладено судове засідання, витребувано від ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунок боргу з врахуванням відзиву, зустрічного позову з поданням даних бухгалтерського обліку

05.12.2023 року на електронну адресу суду від представника ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокатом Мальцевою А.В. надано заяву на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2023 року, а також надано клопотання про витребування доказів, в якому просила витребувати у АТ «ВТБ БАНК» детальний розрахунок заборгованості і виписку за період з 19.02.2014 по 27.03.2017 року за кредитним договором №R53700529975 від 19.02.2014 року, що було укладено між ПАт «ВТБ БАНК» та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 07.12.2023 року витребувано у АТ «ВТБ БАНК» детальний розрахунок заборгованості і виписку за період з 19.02.2014 по 27.03.2017 року за кредитним договором №R53700529975 від 19.02.2014, що було укладено між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_3 .

28.12.2023 року від представника АТ «ВТБ Банк», на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2023 року, надійшло повідомлення про неможливість надання витребуваних судом доказів, оскільки за даними ЄОІС АТ «ВТБ БАНК» відсутня будь-яка інформація про рахунки та кредитну заборгованість ОСОБА_3 в тому числі за кредитним договором від 19.02.2014 № R53700529975. Згідно даних архівів АТ «ВТБ БАНК», які знаходяться у володінні Фонду, рахунки з обліку кредитної заборгованості за кредитним договором від 19.02.2014 № R53700529975 були закриті 29.03.2017 в зв`язку з відступленням кредитного портфелю АТ «ВТБ БАНК» на користь АТ «ТАСКОМБАНК» згідно договору відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитами від 27.03.2017 № 270317АВ.

В судовому засіданні представник позивача, відповідача за зустрічним позовом - адвокат Морозова В.В. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечувала. При цьому просила слухання справи відкласти для надання можливості з ознайомленням з відзивом та наданням відповідних доказів.

Представник відповідача, позивача за зустрічним позовом - адвокат Пугаченко С.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково відповідно до відзиву, вимоги зустрічного позову підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Також, адвокат пояснив, що вказана у зустрічному позові сума сплаченої щомісячної комісійної винагороди за управління кредитом, яку просить стягнути позивач ОСОБА_3 , базується на розрахунку боргу, наданого з позовною заявою первісним позивачем - АТ «Таскомбанк». Пртои відкладення слухання справи не заперечував.

Відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідностідо ст.12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.

Суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість:

1)керує ходомсудового процесу;

2)сприяє врегулюваннюспору шляхомдосягнення угодиміж сторонами;

3)роз`яснює увипадку необхідностіучасникам судовогопроцесу їхніпроцесуальні правата обов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції то захист драв людини і основоположних, свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

За того,керуючись вищевказаним,суд вважає,що слідроз`яснити сторонам в порядку ст. 12 ЦПК України про наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій щодо надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Згідно ч. 9 ст. 223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала

Керуючись ст.12,81,84,223 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

З урахуванням надмірного навантаження відкласти судовий розгляд справи на 20.08.2024 року на 11.00 год.

Запропонувати ТОВ «Вердикт Капітал», на підтвердження позовних вимог, надати суду детальний розрахунок заборгованості і виписку за період з 19.02.2014 по 27.03.2017 року за кредитним договором №R53700529975 від 19.02.2014, що було укладено між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_3 .

Запропонувати ОСОБА_3 , на підтвердження позовних вимог за зустрічним позовом, надати дані щодо сплати щомісячної комісійної винагороди за управління кредитом №R53700529975 від 19.02.2014 року, з врахуванням наданих адвокатом Пугаченко С.Ю. в судовому засіданні пояснень.

Роз`яснити сторонам наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій щодо надання доказів в світі вимог ст. 12 ЦПК України, а також роз`яснити, що в разі неподання доказів, позов та зустрічний позов будуть розглянуті на підставі наявних матеріалів у справі.

Ухвала оскаржується в порядку, передбаченому ст.ст. 352-354 ЦПК України.

.

Суддя : Черенкова Н.П.