Ухвала суду № 119062113, 16.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21592/24-ц

пр. № 2-6338/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 15 травня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

І. Так, згідно з нормами частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

За приписами частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, саме останній є особою, яка є процесуальним суб`єктом, який на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушив його права та до якого позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношень, з приводу яких виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У відповідності до частини другої статті 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Отже, особа, визначена стороною у справі, має відповідати ознакам, властивим фізичним або юридичним особам, або бути державою.

Однак, заявник у позовній заяві вказує відповідачем Печерське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яке не володіє цивільною правоздатністю і дієздатністю, не зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно, позивачеві необхідно уточнити коло учасників справи та їхні процесуальні статуси, узгодивши з позовними вимогами до нього / них, вказати відомості, передбачені частиною третьою статті 175 ЦПК України.

ІІ. За приписами частини п`ятої статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує у тому числі постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року, постановленою у справі № 757/35791/22-п, належним чином засвідчена копія якої не долучена до позовної заяви. Міститься роздруківка з знеособленими учасниками.

Відтак, позивач зобов`язаний надати суду належним чином засвідчену копію судового рішення, на яке посилається, як на доказ, у справі.

Копії судових рішень підлягають засвідченню виключно судовою інстанцією-видавником, оскільки їхні оригінали зберігаються у матеріалах судових справ, згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказам ДСА України від 20 серпня 2019 року № 814 (пункт 9 Розділу ХІ «Засвідчення та видавання копій судових рішень і документів»).

При цьому, звертається увага, що, виходячи з положень нормативного акту, повноваження на засвідчення судових рішень має виключно відповідна судова інстанція.

Так, у разі, якщо паперові копії судових рішень не засвідчені належним чином, заявник повинен надати копії засвідчені судом, який їх постановлював.

ІІІ. Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Копії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.

З доданих до позовної заяви додатків вбачається, що подані документи не відповідають вимогам допустимої якості: рукописний текст у протоколі не читабельний, постанова суду містить знеособлені відомості, не засвідчена належним чином.

Відтак, позивачеві потрібно подати до суду додатки до позовної заяви належної якості з чітким текстом і належним чином засвідчену судовою інстанцією копію судового рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У відповідності до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, залишити без руху, надавши заявникові строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає спливати з дня отримання цього судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова