Рішення № 119059975, 15.05.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19127/23

Провадження № 2/161/491/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

01.11.2023 року позивач ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивує тим, що 06.09.2021 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 787122785. 28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого, з урахуванням Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року та Реєстру боржників № 159 від 09.11.2021 року, право вимоги за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс». У свою чергу, 20.10.2022 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого та з урахуванням Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року, до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року, розмір заборгованості позичальника за яким становить 79780,86 грн. Всупереч умовам вказаного правочину відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року в загальному розмірі 79780,86 грн., з яких: 18790 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 60990,86 грн. заборгованість по відсотках; а також понесені судові витрати по справі.

28.02.2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву.

01.03.2024 року представником позивача було подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.04.2024 року в ТзОВ «ФК «ЄАПБ» було витребувано належним чином засвідчену копію реєстру боржників № 159 від 09.11.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс», який стосується переходу права вимоги за Кредитним договором № 787122785, укладеним 06.09.2021 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, до його початку подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити за його відсутності.

До початку судового засідання представником відповідача було подано до суду заяву, в якій він також просить судовий розгляд здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає частково, вважає обгрунтованою суму заборгованості, яка підлягає стягненню з його довірителя 48984,16 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.09.2021 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 787122785, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов`язання.

28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого, з урахуванням Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року та Реєстру боржників № 159 від 09.11.2021 року, право вимоги за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс».

Згідно вищевказаного Реєстру боржників № 159 від 09.11.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року становить 48984,16 грн. та складається із: 18790 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 30194,16 грн. заборгованість по відсотках.

20.10.2022 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20102022, на підставі якого, з урахування Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до нього, право вимоги за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року перейшло до ТзОВ «ФК «ЄАПБ».

Із вищевказаного Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року слідує, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року становить 79780,86 грн. та складається із: 18790 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 60990,86 грн. заборгованість по відсотках.

Судом також встановлено, що всупереч умовам кредитного договору № 787122785 від 06.09.2021 року відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є /мови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз 'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Також, приписами ст. 12 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ПК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов 'язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВС № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає наступне: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв 'язку. вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та ії прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа...».

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

Таким чином, суд вважає доведеним, що сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення кредитного договору № 787122785 від 06.09.2021 року на відповідних умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Однак, стороною позивача в ході розгляду справи не було доведено обгрунтованості суми заборгованості за вищевказаним правочином, внаслідок відступлення права вимоги за ним на підставі Договору факторингу № 20102022, укладеного 20.10.2022 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ».

ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують відповідність нарахування відсотків після 09.11.2021 року умовам кредитного договору № 787122785 від 06.09.2021 року.

На переконання суду, сума заборгованості за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ», становить 48984,16 грн., а її обгрунтованість підтверджується Реєстром боржників № 159 від 09.11.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені ТзОВ «ФК «ЄАПБ» позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають до часткового задоволення.

При вирішення заявлених позовних вимог, суд, з огляду на положення ст. 206 ЦПК України, приймає до уваги визнання стороною відповідача відповідної частини позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 1647,93 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України,керуючись ст.ст. 12,77,81,141,247, 259,263-268, 280,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 787122785 від 06.09.2021 року в загальному розмірі 48984 (сорок вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 16 коп., з яких: 18790 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 30194 грн. 16 коп. заборгованість за відсотками,

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, а саме: 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн. 93 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений 15 травня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук