Постанова № 11905837, 20.10.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р.

15 год.40 хв.Справа № 2-а-1539/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - Фоміна В.Ю., Южбабенка І.В.,

представника відповідача - Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Нік Агро"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Нік Агро» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.03.2010р. № 0000882301/0 про заниження податку на прибуток в сумі 18064,5 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 9032,25 грн. та податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010р. № 0000892301/0 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 14451,0 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 7225,5 грн.

Позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, посилаючись на те, що відповідач при проведенні перевірки невірно кваліфікував обставини ведення господарської діяльності позивача в частині взаємовідносин з ПП «Інвестюгагротранс».

Позивач вважає безпідставними висновки відповідача про непричетність послуг, наданих ПП «Інвестюгагротранс» до його господарської діяльності. Посилаючись на первинні документи, надані суду, позивач стверджує, що транспортні послуги, які надавав ПП «Інвестюгагротранс», повязанні з веденням його господарської діяльності та використовувались для здійснення оподатковуваних операцій.

Відповідач проти позову заперечує і, посилаючись на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.1999р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV), вважає документи, які підтверджують надання послуг ПП «Інвестюгагротранс» таким, що не дозволяють встановити приналежність цих витрат до господарської діяльності позивача. Тому вартість зазначених послуг не повинна включатись до валових витрат, а сплачений при цьому податок на додану вартість до складу податкового кредиту позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач просить частково скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.03.2010р. № 0000882301/0 та від 02.03.2010р. № 0000892301/0. Зазначені податкові повідомлення рішення складено на підставі висновків акту планової, виїзної перевірки позивача від 19.02.2010р. №736/23-5/35568240.

За спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачеві збільшено зобовязання з податку на прибуток на 28987,5 грн. у тому числі за основним платежем на 19325 грн. та за штрафними санкціями на 9662,5 грн. та з податку на додану вартість на 27096,75 грн., у тому числі за основним платежем на 18064,5 грн. та за штрафними санкціями на 9032,25 грн.

На розмір донарахованих при проведені перевірки зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість вплинули декілька порушень податкового законодавства, але позивач оскаржує лише висновок відповідача щодо неправомірного включення до валових витрат та податкового кредиту операцій з ПП «Інвестюгагротранс».

Відповідач свій висновок щодо неправомірного відображення у податковій звітності операцій з ПП «Інвестюгагротранс» пояснює тим, що позивач у порушення Закону України №996-ХІV до валових витрат включив суми, на підставі актів виконаних робіт зазначеного підприємства, які не містять обсяг господарської операції, так як не вказано кількість вантажу і в якому напрямку та відповідно якого договору проводились перевезення. Не виконання зазначених вимог до оформлення бухгалтерських документів не дозволяє позивачеві віднести вартість послуг у сумі 72258,34 грн., наданих ПП «Інвестюгагротранс», до валових витрат, оскільки наявні документи не визначають звязок даних робіт з господарською та виробничою діяльністю платника податку. Не встановлення приналежності витрат на сплату послуг ПП «Інвестюгагротранс» до господарської діяльності, на думку відповідача, позбавляє позивача права віднести сплачений по цих операціях податок на додану вартість у сумі 14451,00 до податкового кредиту при складанні декларації з податку на додану вартість.

Відобразивши у податковій звітності операції з ПП «Інвестагропівдень» позивач, на думу відповідача, порушив вимоги п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Відповідно до законів України з питань обчислення і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, головними умовами для віднесення витрачених коштів до складу валових витрат, а сплаченого при цьому податку на додану вартість до складу податкового кредиту є звязок понесених витрат з господарською діяльністю платника податків, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в межах оподатковуваних операцій, а також належне документальне оформлення проведених операцій.

Законом України № 334/94-ВР не передбачено вимог до порядку оформлення первинного документа, який давав би підставу для віднесення витрат платника податків до складу валових витрат, тому суд вважає, що позивач при складені бухгалтерського документу, зобовязаний був керуватись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За нормами Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із специфіки застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд приходить до висновку, що бухгалтерські документи, які підтверджують валові витрати, повинні бути складені за змістом і у спосіб які давали б достатню інформацію про звязок цих витрат з господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Надані суду товарно-транспортні накладні, які засвідчують факт перевезення ПП «Інвестюгагротранс» вантажу є додатками до актів виконаних робіт і містять інформацію, яка розкриває суть наданих послуг і дає підстави для визначення приналежності цих послуг до господарської діяльності позивача.

Під час розгляду справи відповідач не довів факт відсутності товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу ПП «Інвестюгагротранс» на момент перевірки та відсутність у актах виконаних робіт інформації про обсяг господарських операцій, кількість вантажу, напрямок здійснення перевезень. Якість складення матеріалів перевірки не дає змогу дослідити дані обставини на підставі акту перевірки.

Так акт перевірки містить висновки про заниження зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, але не містить чіткого опису порушень, які вплинули на розмір донарахованих податкових зобовязань позивача.

Ревізор, яка проводила перевірку, підтвердила у судовому засіданні, що у неї немає зауважень до актів виконаних робіт, наданих в якості доказів позивачем до суду, вони дійсно містять усю необхідну інформацію для віднесення позивачем до валових витрат, сум витрат, що підтверджують дані акти.

Ревізор не змогла довести позицію ДПІ у м. Херсоні, що акти виконаних робіт, досліджені під час перевірки, не містили інформацію про обсяг господарських операцій, кількість вантажу, напрямок здійснення перевезень, оскільки сам акт перевірки не містить детального опису зазначеного порушення та не підкріплений копіями відповідних документів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по донарахуванню позивачу податку на прибуток підприємств, ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Надані суду документи дозоляють дослідити звязок послуг, наданих ПП «Інвестюгагротранс» з господарською діяльністю позивача, правомірність віднесення даних витрат до валових та підтвердження сплаченого при цьому ПДВ у сумі 14451,0 грн. належним чином оформленими податковими накладними тому суд вважає що позивач правомірно відніс сплачений цьому контрагенту ПДВ до складу податкового кредиту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Нік Агро" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02.03.2010р. № 0000882301/0 повністю та № 0000892301/0 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 14451,0 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 7225,5 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 жовтня 2010 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 2.11.3