Постанова № 119058, 04.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 304

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.09.2006

Справа №2-11/12934-2006А

За позовом – Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51/52-10а)

До відповідача – Спеціалізованого підприємства №1205, (95014, м. Сімферополь, вул. Москалева, 9/2)

Про стягнення 3 600, 00 грн.

Суддя А.С. Цикуренко

При секретарі Дмитрієвой О.Д.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Плочкова Г.К. дов. у справі; Глазкова В.М., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення 3 600,00 грн. штрафних санкцій, а також про стягнення судових витрат.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В ході підготовчого провадження судом було з’ясоване, що позивач не відмовляється від адміністративного позову, визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору, були з’ясовані.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзива або заперечень на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.

Ухвалою ГС АРК від 22.08.2006 р. закінчено підготовче провадження. Призначений судовий розгляд справи на 04.09.2006 р. в 10 г. 35 хв.

Судове засідання слуханням відкладалося, в судовому засідання оголошувалась перерва в порядку ст..150,160,165 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2005 рік відповідач не виконав встановлений норматив по працевлаштуванню інвалідів і не створив 2 робочих місця для інваліда. Середньорічна зарплата штатного працівника в 2005 р. склала 1800,16 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти на підставах, у межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією й законами України.

Відповідно до п.п.1 й 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.02р. Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного керування, що діє в складі Мінпраці й підпорядковується йому.

Фонд у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України й Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці та цим Положенням.

У чинність п.3 цього Положення однієї із завдань Фонду є здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності й господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні обґрунтовується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У чинність ч.1 ст.68 Конституції України кожний зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України й законів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності й господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 у кількості 1 робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники підприємств у випадку не забезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 20 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, де кількість працюючих інвалідів менше, чим установлено нормативом, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідач не виконав норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що підтверджується його розрахунком (а.с.5).

Відповідно до статистичної звітності відповідача за 2005 р. фонд оплати праці склав 68405,76 грн. (а.с. 6), кількість робочих місць - 38, середньорічна заробітна плата - 1800,16 грн.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів 2, фактично інваліди не були працевлаштовани.

Крім того, зі змісту статей 19 й 20 Закону вбачається, що штраф має компенсаційну форму за невиконання нормативу, оскільки згідно з ч.5 ст.20 Закону суми штрафних санкцій використаються Фондом для фінансування соціальних витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, видачу підприємствам цільових кредитів на створення робочих місць для інвалідів, надання фінансової допомоги на здійснення мер по соціальній, трудовій, фізкультурно-оздоровчій і професійній реабілітації інвалідів і т.п., і у суб'єкта підприємницької діяльності є альтернативний обов'язок або виконання нормативу шляхом працевлаштування інвалідів або оплата штрафних санкцій.

Також необхідно відзначити, що згідно п.20 ст.10 Закону України «Про державний бюджет України на 2004рік» надходження у Фонд України соціального захисту інвалідів є джерелами формування спеціального фонду Держбюджету України на 2004р. Аналогічне положення зазначене в п.п. 1 п.1 ст.29 Бюджетного кодексу України, яким визначено, що до складу доходів Державного бюджету України включаються доходи, що надходять відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів».

За кількість робочих місць, незайнятих інвалідами, згідно представленого розрахунка, штраф становить 3600 грн.

Таким чином, сума боргу підтверджена матеріалами справи і складає 3600 грн., вона підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід державного бюджету у розмірі 3 грн. 40 коп. на підставі ч.2 ст.94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.94, ст..ст. 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спеціалізованого автотранспортного підприємства №1205, (95014, м. Сімферополь, вул. Москалева, 9/2), (р/р 26006311802 філії ВАТ МТБ, МФО 384748, ЄДРПОУ 00910133) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (95017, м. Сімферополь, пр.Кірова, 51-52/10а), (р/р 31218230600002 банк одержувача : Управління Держказначейства в АРК м.Сімферополь, одержувач : Держбюджет м.Сімферополь 50070000, МФО 824026, ЄДРПОУ 22301854) 3600 грн.

3. Стягнути з Спеціалізованого автотранспортного підприємства №1205, (95014, м. Сімферополь, вул. Москалева, 9/2), (р/р 26006311802 філії ВАТ МТБ, МФО 384748, ЄДРПОУ 00910133) в дохід державного бюджету України (п/р 31118095600002 в банке отримувача Управління Держказначейства в АРК, МФО 824026 отримувач : Держбюджет м.Сімферополь, код ОКПО 22301854) держмито в сумі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.