Рішення № 119057837, 19.04.2024, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/356/24

Провадження № 2/456/468/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 квітня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач АТ «Страхова компанія «ІНГО» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь грошові кошти в розмірі 49107,03 грн, поклавши судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 14.04.2023 на АДРЕСА_1 сталася ДТП за участю автомобілів «Опель Мовано», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП в АТ «СК «Інго» на підставі договору добровільного страхування № 640562059.22, термін дії якого від 09.07.2022 до 08.07.2023 та франшизою 8384,93 грн.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору добровільного страхування страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди; пожежі; стихійного лиха; падіння предметів; попадання каміння; протиправних дій третіх осіб; угону. Виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу.

Внаслідок ДТП застрахований у позивача транспортний засіб марки «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , отримав значні механічні ушкодження. Відповідно до рахунків на ремонт СПД ОСОБА_3 № М000019265 від 19.04.2023, ТОВ «Алекс со» № А000035381 від 19.04.2023 та №А000036848 від 09.06.2023 загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , складає 187590,96 грн.

Позивач відшкодував власнику застрахованого автомобіля завдану шкоду в розмірі 179107,03 грн шляхом оплати рахунків на ремонт (за мінусом франшизи, передбаченої Договором добровільного страхування) та набув право зворотної вимоги до особи, винної у завданні шкоди та її страховика в розмірі сплачених коштів.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2023 по справі № 456/2148/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Опель Мовано», р.н. НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Княжа ВІГ» згідно з полісом № ЕР 208945532 з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілих (третіх) осіб, у розмірі 130000,00 грн та франшизою 0,00 грн.

Відповідно до Звіту визначення вартості матеріального збитку № 53263 від 26.09.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , складає 208357,38 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , станом на 14.04.2023 складає 208357,38 грн.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Опель Мовано», р.н. НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахованою у ПрАТ «СК «Княжа ВІГ», позивач звернувся до даної страхової компанії із заявою про компенсацію суми страхової виплати за Договором добровільного страхування в розмірі 130000,00 грн в межах визначеного Законом та полісом обов`язкового страхування ліміту.

Разом з тим, враховуючи набуття права зворотної вимоги в межах фактично сплачених грошових коштів за Договором добровільного страхування у розмірі 179107,03 грн, а також ліміт майнової відповідальності страховика відповідача в розмірі 130000,00 грн, позивач вважає, що решта завданої майнової шкоди у розмірі 49107,03 грн (179107,03 грн 130000,00 грн) підлягає до стягнення з відповідача як особи, відповідальної за заподіяння завданої шкоди (винуватця ДТП) та володільця джерела підвищеної небезпеки на підставі положень ч. 2 ст. 1187 та ч. 1 ст. 1194 ЦК України. Враховуючи небажання відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, позивач змушений звертатися до суду з даним позовом.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 70/

На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 22 січня 2024 року отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру /а.с. 71/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справ постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.02.2024. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 73/.

Ухвалою суду від 28.02.2024 судове засідання відкладено на 22.03.2024 /а.с. 86/.

Ухвалою суду від 22.03.2024 судове засідання відкладено на 19.04.2024 /а.с. 91/.

Розгляд справи по суті відбувся 19.04.2024 без участі сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ст.280ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.04.2023 о 14 год. 30 хв. в м. Стрию Львівської області по вул. Успенська, 52 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Opel Movano», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 /а.с. 8-9/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 транспортний засіб «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_2 /а.с. 19/.

06 липня 2022 року між АТ «Страхова компанія «ІНГО» та ОСОБА_4 укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640562059.22, предметом якого є страхування транспортного засобу «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , з терміном дії від 09.07.2022 до 08.07.2023 та франшизою 8384,93 грн /а.с. 11-18/.

Судом встановлено, що повідомленням про випадок (№ справи 5637828) ОСОБА_4 повідомив страховика про вищезгадану подію 14.04.2023 /а.с. 10/.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2023, яка набрала законної сили 05.06.2023, винуватцем вищевказаної ДТП, яка мала місце 14.04.2023, визнано ОСОБА_1 /а.с. 8-9/

За змістом ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року в справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року в справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так як обставини події встановлені і викладені в постанові Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2023, яка набрала законної сили, то така є обов`язковою та враховується судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена та в порядку ст.82ЦПК України доказуванню не підлягає.

04.05.2023 ОСОБА_4 звернувся до АТ «Страхова компанія «ІНГО» із заявою про виплату страхового відшкодування стосовно страхового випадку, що відбувся 14.04.2023 о 14:30 за участі належного йому автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 /а.с. 20/.

Відповідно до рахунків на ремонт СПД ОСОБА_3 № М000019265 від 19.04.2023 (20201,76 грн); ТОВ «Алекс со» № А000035381 від 19.04.2023 (165329,10 грн) та № А000036848 від 09.06.2023 (2060,10 грн) загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , складає 187590,96 грн /а.с. 21-23/.

АТ «Страхова компанія «ІНГО» на підставі рахунків на ремонт СПД ОСОБА_3 №М000019265 від 19.04.2023 (20201,76 грн); ТОВ «Алекс со» № А000035381 від 19.04.2023 (165329,10 грн) та № А000036848 від 09.06.2023 (2060,10 грн) складено страхові акти: № 5730743 від 18.05.2023, № 5731033 від 18.05.2023 та № 5944878 від 20.07.2023, проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати ОСОБА_4 , відповідно до яких розмір страхового відшкодування склав 156845,17 грн, 20201,76 грн та 2060,10 грн відповідно та видано відповідні розпорядження на виплату по страховій події /а.с. 21-32/.

02.06.2023 відповідно до платіжної інструкції № 11382 АТ «Страхова компанія «ІНГО» перерахувало на рахунок ТОВ «Алекс со» 156845,17 грн відповідно до складеного страхового акту № 5730743 від 18.05.2023 та рахунку № А000035381 від 19.04.2023 за ремонт автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 /а.с. 33/.

02.06.2023 відповідно до платіжної інструкції № 11384 АТ «Страхова компанія «ІНГО» перерахувало на рахунок СПД ОСОБА_3 20201,76 грн відповідно до складеного страхового акту № 5731033 від 18.05.2023 та рахунку № М000019265 від 19.04.2023 за ремонт автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 /а.с. 34/.

24.07.2023 відповідно до платіжної інструкції № 15283 АТ «Страхова компанія «ІНГО» перерахувало на рахунок ТОВ «Алекс со» 2060,10 грн відповідно до складеного страхового акту № 5944878 від 20.07.2023 та рахунку № А000036848 від 09.06.2023 за ремонт автомобіля «Ауді А4» р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 /а.с. 35/.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 53263 від 26.09.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , складає 208357,38 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Ауді А4», р.н. НОМЕР_2 , станом на 14.04.2023 складає 208357,38 грн /а.с. 36-63/.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником згідно з умовами договору страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ««Opel Movano», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР208945532. Розмір франшизи становить 0,00 гривень. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 130000 гривень. А тому на ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» покладається відшкодування понесених витрат у межах ліміту страхової відповідальності за шкоду майну за відповідним полісом, що становить 130000 грн /а.с. 64-65/.

ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» відшкодувало АТ «Страхова компанія «ІНГО» 130000 грн, що підтверджується платіжним документом від 02.11.2023 /а.с. 66-68/.

Враховуючи вищезазначене, невідшкодованою позивачу залишається сума коштів у розмірі 49107,03 грн (179107,03-130000,00), де 179107,03 грн сума страхового відшкодування, 130000,00 грн розмір відшкодування, виплачений ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ».

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відшкодуванням позивачем шкоди, завданої відповідачем, та набуттям права зворотної вимоги (суброгації) до винної особи (відповідача) - відшкодування відповідачем шкоди, а саме: різниці між фактичним розміром виплаченого потерпілому страхового відшкодування і страховою виплатою, отриманою від страховика винуватця ДТП (відповідача).

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 993ЦК України та статті 27Закону України«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), відповідно до яких стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України«Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи як до страховика потерпілої особи перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу в межах ліміту відповідальності за шкоду майну.

Згідно зі статтею 1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993ЦК України в системному зв`язку зі статтею 27Закону України«Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

З урахуванням вищенаведених норм права, суд дійшов переконання, що в результаті виконання умов договору добровільного страхування та проведення АТ «Страхова компанія «ІНГО» виплати ОСОБА_4 страхового відшкодування у деліктному зобов`язанні, яке виникло між відповідачем та потерпілим, відбулась заміна кредитора, а саме: до страховика потерпілого ОСОБА_4 АТ «Страхова компанія «ІНГО» перейшло право вимоги до винної особи у розмірі 49107,03 грн, яка є різницею між фактичним розміром шкоди і здійсненим ПрАТ «УСК «СК «Княжа ВІГ» страховим відшкодуванням згідно з полісом цивільно-правової відповідальності.

Відповідач у добровільному порядку вказані кошти не відшкодував.

Зважаючи на викладене, повністю, всебічно та об`єктивно проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 49107,03 грн.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19.04.2024, є та дату, на яку було призначено розгляд справи, 19.04.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 29.04.2024.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» (01054, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33; ЄДРПОУ 16285602; МФО 300528; р/р НОМЕР_5 ) грошові кошти в розмірі 49107,03 грн (сорок дев`ять тисяч сто сім грн 03 коп.) та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 року.

Суддя Л.В.Гула