Ухвала суду № 119055842, 15.05.2024, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 643/13519/23

Номер провадження 2/404/1116/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання технічними засобами, в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2/4082005 від 27.08.2021 року в загальній сумі 163143,05 грн., яка станом на 15.09.2023 року складається з: строкової заборгованості за кредитом в сумі 67505,71 грн., простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 25707,57 грн., нараховані відсотки в сумі 737,94 грн., прострочені відсотки в сумі 22191,83 грн., комісії в сумі 2350,00 грн., простроченої комісії в сумі 44650,00 грн.

Ухвалою судді Московського районного суду міста Харкова Тимош О.М. від 09 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове судове засідання (а.с.70-71).

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 28 березня 2024 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України позовні матеріали направлені до Кіровського районного суду міста Кіровограда.

Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 643/13519/23, номер провадження 2/404/1116/24 між суддями для її розгляду визначено суддю Кулінка Л.Д.

Воднчас, Кіровський районний суд міста Кіровограда вважає за необхідне зазначити, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 125 Конституції України закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, Суд наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі частиною першою статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає підсудність за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_1 зареєстрований з 02.08.2006 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.57).

Московський районний суду міста Харкова в ухвалі від 28 березня 2024 року обґрунтовуючи передачу вищевказаних матеріалів справи за підсудністю зазначає, що відповідач на період воєнного стану в Україні був змушений покинути місто Харків і на сьогоднішній день перебуває в місті Кропивницькому та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як доказ вищевказаних обставин, в матеріалах справи міститься договір оренди житлового приміщення від 14 липня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 орендує квартиру АДРЕСА_3 (а.с.111-114).

Однак, механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (надалі - Порядок).

У відповідності до частини першої статті 4 і частини першої статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та пунктом 4 і пунктом 5 вищевказаного Порядку, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

Відповідно до пункту 2 і пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.

З дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи, але не пізніше 1 березня 2022 року, інформація про місце проживання (перебування) особи підтверджується також із зазначеної відомчої інформаційної системи.

Отже, чинним законодавством чітко передбачено вимоги до декларування/реєстрації особою місця свого проживання чи перебування та передбачено документи, які це підтверджують.

Таким чином, пред`явлення позову можливе в суд за зареєстрованим/задекларованим у встановленому законом порядку місцем проживання або місцем перебування, в даному випадку, враховуючи положення частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, відповідача.

Отже, в розумінні вищевказних правових норм договір оренди житлового приміщення не є документом який підтверджує зареєстроване/задеклароване у встановленому законом порядку місце проживання або місцем перебування відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що Московським районним судом міста Харкова помилково, безпідставно передано матеріали вищевказаної цивільної справи за підсудністю до Кіровського районного суду міста Кіровограда.

Крім того, у відповідності до частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Також, варто зауважити, що в даному випадку відсутній спір між судами про підсудність, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача знаходиться в місті Харкові, що територіально відноситься до Московського районного суду міста Харкова і є юрисдикцією цього суду.

А відповідно до частини першої статті 378 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, з метою дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, а також уникнення застосування наслідків частини першої статті 378 Цивільного процесуального кодексу України, суд повертає цивільну справу на розгляд Московському районному суду міста Харкова, як суду якому підсудний розгляд вищевказаної цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись статями 10, 31, 187, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, передати на розгляд Московського районного суду міста Харкова (місцезнаходження: 61153, місто Харків, проспект Ювілейний, будинок № 38Є).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 15.05.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка