Рішення № 119050186, 15.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 рокусправа № 380/21384/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (вул. Тадеуша Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 10 березня 2023 року №UA209000/2023/800022/2 про коригування митної вартості товару «Меблі...», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA209160002700U2 від 09.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 10 березня 2023 року №UA209000/2023/800021/2 про коригування митної вартості товару «Меблі...», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №23UA209160002699U8 від 09.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились на митну територію України, а також усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості останніх. Вважає, що оскаржувані рішення та картка відмови є неправомірними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. З наданих до митного оформлення документів слідує, що ціна товару не узгоджена сторонами (відповідно до поданих до митного оформлення документів) і, відповідно, при визначенні митної вартості товару не міг бути застосований метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) коли ця ціна не є узгоджена. В обставинах справи посадовими особами було виявлено ряд розбіжностей, які не були спростовані декларантом, тому витребування додаткових документів та відмова у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту за результатами виявлених розбіжностей є правомірною та відповідає чинному законодавству. Просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на умовах зовнішньоекономічного Контракту №1/02 від 19.02.2021 з доповненням Додаток 1 від 28.11.2022 та Додаток 2 від 20.12.2022 купує у компанії «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.» (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща) меблі з метою подальшого експорту в Україну.

Згідно з умовами Контракту, який за своїм видом є договором з періодичними поставками, кожна окрема партія товару відвантажується покупцю на підставі замовлення. Товар постачається на умовах FCA (Ostrowiec Swietokrzyski, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2000, або на інших, окремо визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець. Оплата за товар здійснюється впродовж 7 днів з моменту відвантаження. Валюта розрахунків «польські злоті».

На виконання умов Контракту компанія «Signal Meble...» 07.03.2023 відвантажила в адресу позивача (у наданий позивачем транспортний засіб) замовлену партію товару на загальну суму 102464,05 польських злотих та передала перевізнику фактуру (інвойс) №VAT F/KEX/23/030002 від 07.03.2023, специфікацію та товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 07.03.2023. Перевізник здійснив транспортування товару в Україну та 09.03.2023 доставив товар до відділу митного оформлення митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.

Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 09.03.2023 подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA209160002700U2. Згідно з МД задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі.» по 9 товарних позиціях загальною фактурною вартість 11979,78 польських злотих, що складає 98796,04 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 102464,05 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (митний пост «Угринів») в сумі 3668,01 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення, декларантом було подано до митного органу наступні документи: контракт №1/02 від 19.02.2021; додаток 1 від 28.11.2022; додаток 2 від 20.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) №VAT F/KEX/23/030002 від 07.03.2023; автомобільна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 07.03.2023; договір-заявка міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 07.03.2023; рахунок перевізника №01/03-1 від 07.03.2023 на оплату транспортних послуг; експортну декларацію країни відправлення товару від 07.03.2023.

У відповідь на запит митного органу, декларант проінформував, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів, 10.03.2023 року Львівською митницею ухвалено рішення №UA209000/2023/800022/2 про коригування митної вартості товарів, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатом митного контролю по ВМД системою згенеровано ризик щодо можливого заниження митної вартості товарів 1,5,6,9, та необхідність проведення відповідних форм митного контролю. Згідно з умовами наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 19.02.2021 № 1/02 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-фактурі Проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у рахунку-фактурі підпис Покупця відсутній, проформу не надано, що є порушенням умов даного контракту. Відповідно до п.2.2 Контракту Поставка товару відбувається на основі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту підтвердження замовлення. Сторони складають рахунок-проформу на кожну партію товару, що підлягає поставці, проте таких документів (замовлення, проформа) не надано. В наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 07.03.2023 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов оплати перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA-РL не підтверджено. У графі 23 даної CMR відсутній підпис перевізника, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУПро приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V. В наданому рахунку про транспортні послуги від 07.03.2023 № 01/03 зазначено, що товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості, а саме -належним чином розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Виявлено розбіжності значень вартості товару, в експортній декларації країни відправлення MRN 23PL341010E0065460 задекларовано товар загальною вартістю 12440 пол. злотих. Вартість товар відповідно до рахунку фактури від 07.03.2023 № F/КЕХ/23/030002 становить 11979,78 пол.злотих. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р„ та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій -четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: Відповідно до статті 53 Митного кодексу України прошу Вас надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; рахунок-проформу (Інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надано пакувальний лист та специфікацію. Документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інші додаткові документи не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості товарів Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г, та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, та обрано метод 26 (от.60 МКУ) митна вартість подібних товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: товар №1 - МД № UA205140/2023/009868 від 08.02.2023-4,5631 дол. США за кг;№5 - МД № UA500020/2023/000685 від 16.01.2023 - 4,0203 ДОЛ. США за кг;№6 - МД № UA209160/2023/001365 від 13.02.2023-4,65 дол. США за кг;№9 - МД № UA209160/2023/000410 від 13.01.2023 - 4,2395 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

2. ФОП ОСОБА_1 тим же транспортним перевезенням, що й попопердня поставка ввіз в Україну меблеві вироби від іншого постачальника компанії «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща), які він придбав на умовах зовнішньоекономічного Контракту №1/11/2022 від 28.11.2022.

Відповідно до істотних умов Контракту, що за своїм видом також є договором з періодичними поставками, - конкретні найменування, кількість, вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у рахунку-проформі. Оплата здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-проформи. Валюта розрахунків сторонами визначена «польські злоті». Товар постачається на умовах FCA (Stalowa Wola, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2010, або на інших,

визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець.

Згідно виставленого продавцем рахунку-проформи FSEP-80/23/FEP/PS від 07.03.2023 на погоджений сторонами контракту асортимент і кількість товару (меблевих виробів) ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №8 від 12.03.2023 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 46989,05 польських злотих на банківський рахунок продавця.

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 08.03.2023 відвантажила товар на суму 46989,05 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) № (S)FSE-52/23/EX від 08.03.2022 на вказану партію товару на зазначену суму в польських злотих, специфікацію на товар та автомобільну товарно-транспортну накладну (CMR) б/н від 08.03.2023. Перевізник транспортував товар в Україну та 09.03.2023 доставив товар до відділу митного оформлення митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.

Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 09.03.2023 подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA209160002699U8 від 09.03.2023, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі...» по 18 товарних позиціях загальною фактурною вартість 46989,05 польських злотих, що складає 400096,00 грн згідно курсу НБУ на дату декларування.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 400096,00 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 12582,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс і не додавав до фактурної ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: контракт №1/11/2022 від 28.11.2022; рахунок-проформа FSEP-80/23/FEP/PS від 07.03.2023; платіжне доручення №8 від 08.03.2023 про проведення SWIFT-платежу в іноземній валюті; фактура (інвойс) № (S)FSE-52/23/EX від 08.03.2023; автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) б/н від 08.03.2023; договір-заявка міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 07.03.2023; рахунок перевізника на оплату транспортних послуг; експортну декларацію країни відправлення товару від 08.03.2022.

У відповідь на запит митного органу, декларант проінформував, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

10.03.2023 року Львівською митницею ухвалено рішення №UA209000/2023/800021/2 про коригування митної вартості товарів, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п,1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 W4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатом митного контролю по ВМД системою згенеровано ризик щодо можливого заниження митної вартості товарів 8,9,10,11,13,15,17,18 та проведення відповідних форм митного контролю. Згідно з умовами наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 28.11.2022 № 1/11/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту. Відповідно до п.2.2 Контракту Поставка товару відбувається на основі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту підтвердження замовлення. Сторони складають рахунок-проформу на кожну партію товару, що підлягає поставці, проте таких документів до митного оформлення не надходило. В наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 08.03.2023 № Б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов оплати перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL- не підтверджено. Також у графі 23 даної CMR відсутній підпис перевізника, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-7. В наданому рахунку про транспортні послуги від 07.03.2023 № 01/03 вказано, що вантаж переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості, а саме - належним чином розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Банківський платіжний документ від 08.03.2023 № 12 не містить жодних відміток банку, що дає підстави для сумнівів у достовірності даного документу. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій -четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: Відповідно до статті 53 Митного кодексу України прошу Вас надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; рахунок-проформу (Інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом додаткових документів надіслано не було. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. З метою обрання методу для визначення митної вартості товарів Львівською митницею було послідовно розглянуто можливість застосування методів 2а - 2г, та встановлено відсутність можливості застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, та обрано метод 26 (ст.60 МКУ) митна вартість подібних товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували товар №8 - МД № UA100100/2023/422112 від 30.01.2023 - 4,12 дол. США за кг;№9 - МД № UA209160/2023/000065 від 02.01.2023 - 4,0406 дол. США за кг;№10 - МД № UA209230/2023/014937 від 15.02.2023 - 4,82 дол. США за кг;№13 - МД № UA400040/2023/002470 від 24.01.2023 - 6,39 дол. США за кг;№15 - МД № UA209160/2023/001611 від 13.02.2023 - 4,81 дол. США за кг;№17 - МД № UA100320/2022/393783 від 16.12.2022 - 4,064 дол. США за кг;№18 - МД № UA209230/2023/014730 від 15.02.2023 - 4,74 дол. США за кг; для визначення митної вартості товару №11 було обрано резервний метод: відсутність можливості застосування методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про подібні товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №11 - МД № UA100230/2023/003992 від 22.02.2023 - 4,82 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, внаслідок чого звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Аналізуючи наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару підстави їх винесення, суд зазначає наступне.

У спірних рішеннях №UA209000/2023/800022/2 від 10.03.2023 митний орган вказав, що «…згідно з умовами наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 19.02.2021 № 1/02 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-фактурі Проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у рахунку-фактурі підпис Покупця відсутній, проформу не надано, що є порушенням умов даного контракту.».

Суд встановив, що відповідно до п. 1.3. Контракту (зовнішньоекономічного договору) від 19.02.2021 № 1/02 згоду про ціну визнають досягнутою, якщо її засвідчено підписами уповноважених представників Постачальника і Покупця в рахунку-фактурі проформа.

Водночас, відповідно до Додатку №1 від 28.11.2022 до Контракту №1/02 від 19.02.2021 Сторони погоджуються з тим, що Покупець зобов`язується оплатити за товар на розрахунковий рахунок Продавця з відстрочкою платежу 7 днів з моменту відгрузки товару, якщо сторони не домовляться про інше, що буде вказано в рахунку-фактурі.

До митної декларації позивачем було долучено, зокрема, Додаток №1 від 28.11.2022 до Контракту та рахунок-фактура (інвойс) №VAT F/KEX/23/030002 від 07.03.2023.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом надано рахунок-фактуру на придбаний та оплачений товар, який є предметом купівлі-продажу. Саме зазначений документ відповідно до вказаних вимог підтверджує заявлену митну вартість. При цьому, як стверджує позивач, рахунок-проформа не оформлявся, та відповідно не міг бути наданий позивачем разом із митною декларацією.

Щодо відсутності підпису покупця в рахунку-фактурі, суд бере до уваги пояснення позивача про те, що обмін документами між продавцем і покупцем (позивачем) здійснюється шляхом надіслання їх електронних копій, а надіслані позивачу компаніями-продавцями рахунки-проформи були акцептовані покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій здійсненням платежів за товар шляхом проведення передоплати.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що розбіжностей позивачем не було допущено, оскільки конкретна ціна товару визначилася сторонами та була обумовлена відповідним рахунком-фактурою.

У спірних рішеннях митний орган стверджував, що «Відповідно до п.2.2 Контракту Поставка товару відбувається на основі замовлення покупця в термін 14 робочих днів від моменту підтвердження замовлення. Сторони складають рахунок-проформу на кожну партію товару, що підлягає поставці, проте таких документів (замовлення, проформа) не надано».

Суд критично оцінює вказані висновки митного органу, з огляду на те, що наявність певних формальних недоліків супроводжуючих документів не може вважатися обставиною, яка впливає на корегування митної вартості товару.

Щодо висновків митного органу, що «В наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 07.03.2023 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов оплати перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA-РL не підтверджено. У графі 23 даної CMR відсутній підпис перевізника, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V», суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.1. Контракту №1/02 від 19.02.2021 Товар, постачається автомобільним транспортом за рахунок Покупця на умовах FCA - Островець-Свентокшиський (згідно Інкотермс 2000) або за взаємною домовленістю на інших умовах, які відображаються в специфікації і рахунку-фактурі.

Декларантом подано митному органу рахунок-фактуру (інвойс) №VAT F/KEX/23/030002 від 07.03.2023 та специфікацію, які підтверджують факт поставки товарів на умовах FCA.

Таким чином, твердження митного органу щодо не підтвердження умов поставки FCA-РL у зв`язку із відсутністю відомостей у графі 14 CMR є безпідставними.

Щодо того, що в гр. 23 CMR відсутній підпис перевізника, то суд зазначає, що Перелік реквізитів, обов`язкових для первинних документів, наведений у ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, а також у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88. Ні в Законі №996, ні в Положенні №88 печатка не фігурує як обов`язковий реквізит.

Відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Графа 23 CMR, на яку вказує митний орган, як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису перевізника, містить надруковані реквізити перевізника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Окрім цього, наявність/відсутність окремих, необов`язкових реквізитів у ЦМР не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.

Митним органом встановлено, що в наданому рахунку про транспортні послуги від 07.03.2023 № 01/03 зазначено, що товар переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня.

З даного приводу суд звертає увагу на таке.

Згідно з розділом ІІІ Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою Правил заповнення митної декларації, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599 (далі Правила №599), у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Аналізуючи наведені положення Правил №599, суд вказує, що такі не містять вичерпного переліку документів, які підтверджують витрати на транспортування.

Суд зазначає, що МК України також не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому подані позивачем документи є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 31.05.2019 №804/16553/14.

Рахунок-фактура перевізника від 07.03.2023 № 01/03 містить дані про вартість транспортування товару: від місця завантаження м. Стальова Воля (Польща) та м. Островець (Польща) до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Угринів»); від місця ввезення в Україну до місця вивантаження (м. Червоноград), а також вартість транспортних послуг по території України, а отже документи містять відомості, що піддаються обчисленню.

Зважаючи на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що належним чином розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджена документально та не піддається обчисленню.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей значень вартості товару в експортній декларації країни відправлення MRN 23PL341010E0065460 та в рахунку-фактурі від 07.03.2023 № F/КЕХ/23/030002, суд звертає увагу, що п.46 експортної декларації, в якому позивач вказував вартість товару, має назву «статистична вартість». При цьому, варто наголосити на тому, що статистична вартість - це приблизна вартість товару у той час і в тому місці, де вони залишають територію держави, в якій вони знаходилися на момент випуску під митну процедуру. Фактурна вартість товару це остаточна ціна товару, що переміщується через митний кордон України, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті та зазначена у відповідному рахунку-фактурі. Зазначена обставина вказує на те, що статистична вартість товару, зазначена в експортній декларації, не завжди може відповідати фактурній вартості товару, зазначеній у рахунку-фактурі.

Як наслідок, суд вважає, що згаданий аргумент відповідача не може бути покладений в основу спірного рішення.

У спірному рішенні №UA209000/2023/800021/2 від 10.03.2023 митний орган висловив сумніви у достовірності банківського платіжного документу від 08.03.2023 № 12, оскільки такий не містить жодних відміток банку.

Так, на підтвердження ціни, яка була сплачена за товар, уповноважена позивачем особа надала митному органу платіжне доручення в іноземній валюті № 12 від 08.03.2623, яким підтверджується здійснення передоплати за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 46989,05 польських злотих на банківський рахунок продавця »HALMAR Sp. z o.o.».

Переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» відповідно до «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216. Згідно з пунктом 1.4. Положення розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні. Оформлення електронного платіжного документу позивач виконав у відповідності до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Оригінал цього електронного документу зберігається на сервері банку. Позивачем виготовлена паперова копія платіжного доручення №7, яка містить усі передбачені п.10.5 Інструкції реквізити. Паперова копія електронного документу (платіжного доручення), яка подана до митного органу засвідчена електронним цифровим підписом уповноваженої позивачем особи митним брокером та згідно зі ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є належним підтвердженням відповідності оригіналу.

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності банківського платіжного документу через відсутність відміток банку є безпідставними.

Суд також зазначає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.

Із оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за резервним методом є:

- згідно рішення №UA209000/2023/800022/2: товар №1 - МД № UA205140/2023/009868 від 08.02.2023-4,5631 дол. США за кг;№5 - МД № UA500020/2023/000685 від 16.01.2023 - 4,0203 ДОЛ. США за кг;№6 - МД № UA209160/2023/001365 від 13.02.2023-4,65 дол. США за кг;№9 - МД № UA209160/2023/000410 від 13.01.2023 - 4,2395 дол. США за кг.

- згідно рішення №UA209000/2023/800021/2: товар №8 - МД № UA100100/2023/422112 від 30.01.2023 - 4,12 дол. США за кг;№9 - МД № UA209160/2023/000065 від 02.01.2023 - 4,0406 дол. США за кг;№10 - МД № UA209230/2023/014937 від 15.02.2023 - 4,82 дол. США за кг;№13 - МД № UA400040/2023/002470 від 24.01.2023 - 6,39 дол. США за кг;№15 - МД № UA209160/2023/001611 від 13.02.2023 - 4,81 дол. США за кг;№17 - МД № UA100320/2022/393783 від 16.12.2022 - 4,064 дол. США за кг;№18 - МД № UA209230/2023/014730 від 15.02.2023 - 4,74 дол. США за кг; товар №11 - МД № UA100230/2023/003992 від 22.02.2023 - 4,82 дол. США за кг.

Проте оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

З урахуванням наведеного, а також відсутністю будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Відтак митний орган не довів ідентичність поставок для проведення коригування митної вартості товару.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів, внаслідок чого такі рішення підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову повністю.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці від 10 березня 2023 року №UA209000/2023/800022/2 та від 10 березня 2023 року №UA209000/2023/800021/2 про коригування митної вартості товару.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Тадеуша Костюшка, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 15.05.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович