Рішення № 119049888, 14.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/2412/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул.Центральна, 43, с.Велика Андрусівка, Світловодського району, Кіровоградської області, 27520, код ЄДРПОУ 04364294) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення Великоандрусівської сільської ради №2631 від 22.12.2023р. «Про умови оплати праці сільському голові».

Ухвалою суду від 23.04.2024р. відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі, без повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням сільському голові встановлено щомісячну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50 % посадового окладу, щомісячну премію в розмірі 60% посадового окладу, премію до державних, професійних свят в розмірі посадового окладу. Позивач вказує, що його як мешканця громади та учасника АТО, не влаштовує надання сільському голові додаткових виплат при незадовільній роботі апарату та інших працівників, при відкритих кримінальних справах, при сплаті значних коштів за штрафи за умисне невиконання рішення суду.

Представник відповідача у відзиві до позову просив відмовити позивачу в його задоволені у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю доводів позивача щодо порушення його прав оскаржуваним рішенням (а.с.40,41).

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням тридцять дев`ятої сесії восьмого скликання Великоандрусівськоїї сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №2631 від 22.12.2023 р. "Про умови оплати праці сільського голови", радою вирішено питання щодо умов оплати праці сільського голови, зокрема, встановлено щомісячну надбавку, щомісячну премію, та премію до державних, професійних світ (а.с.30).

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням з підстав наведених у позові, а тому звернувся до суду про визнання рішення протиправним та його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року №6-рп/2002, визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Відповідно до ст. 143 Конституції України, територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що виключно на пленарних засіданнях ради, вирішується питання щодо затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

09.03.2006р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою (п.6) передбачено, що преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Суд зазначає, що вказані нормативні акти, якими врегульовано порядок оплати праці працівників органів місцевого самоврядування, не передбачено право членів територіальної громади впливати на порядок виконання функцій органу місцевого самоврядування у питаннях оплати праці працівників органів місцевого самоврядування.

Щодо обґрунтованості порушених прав позивача, які наведені у позові, суд виходить з наступного.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

В даному випадку суд звертає увагу, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Положеннями частини другої статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Безпосередньо позивач не зазнав жодного втручання в свої права, внаслідок прийняття спірного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Суд звертає увагу, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.

Аналізуючи встановлені судом обставини справи, враховуючи те що відповідач при винесенні спірного рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також те що позивачем не надано достовірних доказів порушення його прав прийнятим рішенням, позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК