Рішення № 119049567, 15.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. справа № 300/2620/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.03.2024 №926100139789 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за попередні 2021-2023 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.02.2024 та застосувати при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 07.05.2014 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення вищевказаної пенсії позивач продовжував працювати. 28.02.2024 ОСОБА_1 звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-IV). За результатом розгляду заяви від 28.02.2024 ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення від 07.03.2024 №926100139789 про відмову позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію за іншим Законом у зв`язку з відсутністю підстав. Представник позивача вважає протиправними рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 07.03.2024 №926100139789 та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за попередні 2021-2023 роки, оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV ОСОБА_1 звернувся вперше 28.02.2024. За вказаних обставин, має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Представник позивача вважає, що при розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки (2021-2023 роки), що передують року призначення нового виду пенсії, як це передбачено абзацом 4 частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Ухвалою від 09.04.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.04.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Одеській області від 22.04.2024 на позовну заяву, в якому відповідач 2 заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача 2 зазначив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.05.2014, а з 28.02.2024 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення. Водночас, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовуються при здійсненні первинного призначення пенсії, а в разі переведення залишається таким, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Представник відповідача 2 зазначив, що позивач звернувся до пенсійного органу про переведення на такий самий вид пенсії пенсії за віком, який ОСОБА_1 призначено з 07.05.2014. За вказаних обставин, при обчисленні пенсії позивача не може бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки. Представник відповідача 2 просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 26-36).

22.04.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 17.04.2024 № 1500-0306-7/58405, до якого долучено копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , що стали підставами для прийняття рішень від 07.03.2024 №926100139789 про відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію за іншим Законом (а.с. 37-38).

29.04.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 22.04.2024 за № 0900-0902-9/24441 на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача 1 зазначив, що ОСОБА_1 з 28.02.2024 по даний час одержує пенсію за віком по Списку № 2, призначену відповідно до Закону № 1058-IV. Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Водночас, вид пенсії та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV. Таким чином, подана заява позивача до пенсійного органу від 28.02.2024 стосувалася призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому в 2014 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058-IV, та відповідно. Не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки. Представник відповідача 1 просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 40-46).

До відзиву від 22.04.2024 за № 0900-0902-9/24441 на позовну заяву ГУ ПФУ в Івано-Франківській області долучило матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 48-70).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 з 07.05.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії за № 561 від 15.07.2014, в якому в графі «вид пенсії» вказано «за віком» (а.с. 19), та копією протоколу про перерахунок пенсії від 25.02.2024 в графі «Шифр та вид пенсії» вказано « 104 пенсія за віком» (а.с. 48).

28.02.2024 ОСОБА_1 звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перехід на пенсію за іншим Законом (а.с. 38).

За результатом розгляду заяви від 28.02.2024 ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення від 07.03.2024 № 926100139789 про відмову у переведенні з пенсії за віком «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за іншим Законом. Вказане рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.03.2024 № 926100139789 мотивовано тим, що згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідачем 2 прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію за іншим Законом, оскільки позивач не надав будь-які документи для переведення за іншим Законом (а.с. 10-11).

Листом від 12.03.2024 № 0900-0206-8/14985 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надіслало позивачу рішення від 07.03.2024 № 926100139789 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 12).

Вважаючи протиправними рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 07.03.2024 №926100139789 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 у застосуванні при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за попередні 2021-2023 роки, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.02.2024 та застосувати при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2024 році для призначення пенсії за 2021-2023 роки.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Види державних пенсій визначені в статті 2 Закону № 1788-ХІІ, згідно якої за цим Законом призначаються:

а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

Умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12 Закону № 1788-ХІІ. Так, право на пенсію за віком мають:

чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пенсії за віком на пільгових умовах регламентовані статтею 13 Закону № 1788-ХІІ.

Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

В спірному випадку ОСОБА_1 з 07.05.2014 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, однак згідно пункту 2 частини першої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV за нормами Закону № 1058-ІV.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону № 1058-ІV.

Так, статтею 27 Закону № 1058-ІV встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-ІV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.

Тобто, особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом № 1058-ІV.

В силу вимог частини другої цієї статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З огляду на вказані норми законодавства, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Судом встановлено, що позивач з 07.05.2014 отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, які передбачені статтею 13 Закону № 1788-XII, в порядку Закону № 1058. Таким чином, позивачем реалізовано право на призначення пенсії за віком, призначення якої здійснено у 2014 році, враховуючи частину першу статті 9 Закону № 1058-IV.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 15 травня 2020 року у справі № 334/13/16-а (2а/334/85/16) щодо застосування норм статті 13 Закону № 1788-ХІІ, пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, статей 27, 24, 40, 42 Закону № 1058-IV.

Отже, за встановлених судом обставин справи, у випадку задоволення заяви позивача щодо переведення його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена на пільгових умовах, встановлених статті 13 Закону № 1788-ХІІ, є тією ж самою пенсією за віком, лише призначеною зі зменшенням загального пенсійного віку, однак в порядку згідно з Законом № 1058. Вказане унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058- IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

Отже, оскільки за заявою від 28.02.2024 позивачу не призначався новий вид пенсії, суд вважає, що показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

За вказаних обставин, відсутні підстави для застосування під час розрахунку пенсії позивача положень статті 40 Закону № 1058-IV про застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Суд звертає увагу на те, що вказані представником позивача в позовній заяві постанови Верховного Суду не є релевантними джерелами під час розгляду цієї справи за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій, оскільки в цих справах касаційним судом зроблено висновки щодо застосування норм права в правовідносинах, які є відмінними від тих, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі.

Так, в постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі 565/645/17, від 23.10.2018 у справі № 317/4184/16, від 31.05.2019 у справі № 344/7053/17, від 17.01.2020 у справі № 591/5266/16 особам первинно була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а в постанові від 19.01.2022 у справі № 528/639/17 особі первинно була призначена пенсія на підставі Закону України «Про державну службу». Такі особи надалі звернулися до пенсійного органу із заявами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Натомість у цій справі № 300/2620/24 ОСОБА_1 первинно призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із зниженням пенсійного віку на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Щодо доводів представника позивача про необхідність застосування під час розгляду цієї справи правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеної в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17, то суд вказує на таке.

Верховним Судом в зазначеній справі встановлено, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII. Надалі позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.

Водночас суд ще раз звертає увагу на те, що ОСОБА_1 первинно призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із зниженням пенсійного віку за нормами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а не пенсію за вислугу років. Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою від 28.02.2024 про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, тобто того самого виду пенсії - пенсії за віком.

Отже, суд вважає, що вказана представником позивача постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17 не є релевантним джерелом під час розгляду справи № 300/305/24.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024, зобов`язання до вчинення дій.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

З огляду на відмову в позові та за відсутності доказів понесення сторонами судових витрат у справі, в суду нема підстав для їх розподілу між сторонами.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024, зобов`язання до вчинення дій.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ідентифікаційний код 20987385, вулиця Канатна, 83, місто Одеса, Одеська область, 65012.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.