Ухвала суду № 119048047, 29.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1171/24

Провадження № 2/761/5110/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишина А.О.

представника відповідача Варданяна А.А. ,

представника третьої особи Слесарчука В.М. ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», третя особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

У січні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», третя особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов`язання вчинити дії.

Разом з тим, під час проведення судового засідання 12.03.2024 було встановлено, що провадження в справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме: позивачем всупереч вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, заявлені позовні вимоги не містять чітко визначеного способу захисту, оскільки не зазначено які конкретно вимоги п. 4.8.2 Колективного договору на 2019 - 2021 роки необхідно зобов`язати виконати відповідача і які конкретно дії необхідно зобов`язати вчинити відповідача щодо завершення процесу оцінки досягнення позивача за 2021 рік. А у взаєморозумінні із зазначенням позивачем у відповіді на відзив в п.7 нового змісту позовної вимоги, - потребує уточнення виключно остаточний зміст заявлених позовних вимог які позивач просить розглянути суд.

Вказана вище ухвала суду від 12.03.2024 була отримана позивачем ОСОБА_3 14.03.2024 в підсистемі ЄСІТС - «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

22.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяв (Вхід № 28935/24-Вх) про усунення недоліків разом із позовною заявою, в якій він просив: - продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року у справі №761/1171/24, у зв`язку із перебуванням Позивача на військовій службі з ненормованим службовим часом, що унеможливлює підготовку заяв з процесуальних питань у службовий час, на службових категорованих ПЕОМ, а також у зв`язку із обмеженням використання особистих засобів стільникового зв`язку у службових приміщеннях; - Зміст ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12 березня 2024 року у справі №761/1171/24 (про залишення без руху позовної заяви) став відомий з даних офіційної веб-сторінки ЄДРСР; - залучити до матеріалів справи №761/1171/24 докази уточнення позовної вимоги; - визнати недоліки позовної заяви ОСОБА_3 усуненими, прийняти позовну заяву до розгляду та постановити ухвалу в порядку, встановленому ст. 187 ЦПК України.

28.04.2024 представником відповідача - Варданяна А.А. через систему «Електронний Суд» надійшло клопотання у якому він просив відмовити в долученні до матеріалів справи заяви позивач про усунення недоліків.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у свою відсутність.

Представники відповідача та третьої особи заперечували проти прийняття заяви позивача про усунення недоліків.

В свою чергу, відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні позовної заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Одночасно із заявою про усунення недоліків, позивачем подано до суду позовну заяву у якій він фактично виклав три вимоги об`єднані в одне речення, а саме просив: (1.) зобов`язати Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» виконати вимоги п. 4.8.2 Колективного договору Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на 2019 - 2021 роки, ухваленого зборами трудового колективу працівників Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 28 березня 2019 року (протоколом №2), із змінами і доповненнями внесеними згідно з рішенням акціонера Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 02.07.2022 №17/2022, та (2.) завершити процес оцінки досягнення Позивача за 2021 рік, у тому числі, але не виключно, із застосуванням дистанційного обговорення результатів з використанням власних технічних засобів, шляхом врегулювання потенційного конфлікту інтересів першого заступника генерального директора ДАТ «Чорноморнафтогаз» Кондратова А.В. у спосіб його (3.) усунення від вчинення стосовно начальника юридичного департаменту ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_3. дій згідно з рішенням акціонера Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 02.07.2022 №17/2022 та з одночасним тимчасовим покладанням на іншу посадову особу ДАТ «Чорноморнафтогаз» обов`язку щодо функціонального керівництва юридичним департаментом ДАТ «Чорноморнафтогаз» на час виконання рішення акціонера Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» від 02.07.2022 №17/2022 у частині, що стосується начальника юридичного департаменту ДАТ «Чорноморнафтогаз» ОСОБА_3 ..

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно даної заяви позивача про усунення недоліків та доданої до неї позовної заяви, позивачем фактично змінив предмет і підстави позову, а суд в ухвалі від 12.03.2024 вказав усунути недоліки з урахуванням регламентованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених, зокрема, положеннями ст. 16 ЦК України, визначитись із змістом позовних вимог у вищевказаній частині та надати суду виправлену в цій частині (нову редакцію змісту позовних вимог), а позивач змінив підстави позову і фактично добавив ряд нових позовних вимог із іншими підставами позову.

При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову в частин нових позовних вимог.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про усунення недоліків та доданої до неї позовної заяви позивача фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Таким чином, ухвали суду від 12.03.2024 про залишення позову без руху та усунення недоліків, виконана не в повному обсязі, а позивач у поданій позовній заяві змінив підстави позову і фактично добавив ряд нових позовних вимог із іншими підставами позову.

Щодо строку подання заяви про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 12.03.2024, слід зазначити наступне.

Як уже зазначалось судом, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.03.2024 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків а саме, для уточнення змісту позовної вимоги.

На усунення вищевказаних недоліків судом надано П`ЯТЬ днів з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Так, згідно частин 9,10 ст. 272 ЦПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвала суду від 12.03.2024 була надіслана позивачу належним чином відповідно до положень ст. 272 ЦПК України та отримана 14.03.2024

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року в справі № 120/4298/21-а (адміністративне провадження № К/990/281/22) вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі № 127/22271/20.

Таким чином усунення недоліків позовної заяви мало бути здійснене позивачем до 20.03.2024 включно.

При цьому, згідно з реєстрацією вхідного документа позивача з назвою «Заява про усунення недоліків» від 22.03.2024 вказаний документ надійшов 24.03.2024, тобто, з пропуском строку.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Заява про усунення недоліків від 22.03.2024 містить клопотання про продовження процесуального строку без посилання на будь-які докази.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, Позивач звернувся заявою про продовження процесуального строку після закінчення строку на усунення недоліків, що прямо суперечить законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поновлення пропущеного строку допускається лише за заявою сторони без можливості самостійного поновлення з ініціативи суду. Заяви на поновлення строку позивач не подавав.

Згідно ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

При цьому, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Крім того, необхідно у даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином, позивачем ОСОБА_3 ухвала від 12.03.2024 про залишення позовної заяви без руху, не була виконана в строк встановлений судом у вказаній ухвалі.

Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не усунуто недоліки в строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», третя особа: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , про зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.05.2024.

Суддя: