Ухвала суду № 119044437, 14.05.2024, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
14.05.2024
Номер справи
915/538/24
Номер документу
119044437
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 травня 2024 року Справа № 915/538/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 5648/24 від 13.05.2024) про забезпечення позову

за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56501 (код ЄДРПОУ 0291004824)

електронна пошта: voznes@myk.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012 (код ЄДРПОУ 40477150)

в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, вул. Спаська, 42-а, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 41168670)

електронна адреса: 151400@dasu.gov.ua

до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)

електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua

в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)

електронна пошта: office@sunpp.atom.gov.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт», промзона, База УМР, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 37630654)

про визнання недійсним договору на виконання робіт як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони та застосування наслідків недійсності правочину

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

1. Предмет та підстави позову.

До Господарського суду Миколаївської області звернувся керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт» з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір від 12.11.2018 № УМР/2018-01/11 (№ 1-123-01-18-04853 від 12.11.2018), укладений між Відокремленим підрозділом «Южно-Українська атомна електростанція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт».

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт» на користь Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства "НАЕК «Енергоатом" 1 207 056, 80 грн., а з Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 1 207 056, 80 грн. стягнути в дохід держави.

3. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Підставою позову прокуратурою зазначено наступні обставини.

03.10.2018 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо ДК 021:2015: 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Ремонт приміщень в будівлі Ташлицької ГАЕС) (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2018-10-03-000062-b).

Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ «Альянс» (код ЄДРПОУ 32741433) та ТОВ «Управління механізованих робіт» (код ЄДРПОУ 37630654), що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій. Переможцем торгів визнано ТОВ «Управління механізованих робіт» з остаточною ціною пропозиції 1 013 587, 37 грн. з ПДВ.

За результатами проведених торгів між ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Управління механізованих робіт» укладено договір «Ремонт приміщень в будівлі Ташлицької ГАЕС» № УМР/2018-01/11 від 12.11.2018 (зареєстрований за № 1-123-01-18-04853 від 12.11.2018) на загальну суму 1 216 304, 84 грн. з ПДВ.

Відповідачі взяті на себе за договором зобов`язання виконали, зокрема, на користь ТОВ «Управління механізованих робіт» перераховано 1 207 056, 80 грн. з ПДВ.

В подальшому рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2019 № 33-ріш у справі № 2-26.206/8-2019 визнано, що ТОВ «Альянс» та ТОВ «Управління механізованих робіт» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів із закупівлі.

Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2019 № 33-ріш у справі № 2-26.206/8-2019 дійшла висновку, що ТОВ «Альянс» та ТОВ «Управління механізованих робіт» під час підготовки документації та участі у вказаних торгах, які проводило ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» за допомогою електронних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівель в системі UA-2018-10-03-000062-b, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії, не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель.

Узгодивши свої поведінку та пропозиції конкурсних торгів, вказані суб`єкти господарювання усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результати проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, тобто вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

В результаті такої узгодженої поведінки ТОВ «Альянс» та ТОВ «Управління механізованих робіт» під час участі в торгах не було дотримано принципів здійснення закупівель, передбачених ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії й ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2021 у справі № 915/41/20, яке набрало законної сили 12.02.2021, у задоволенні позовної заяви ТОВ «Альянс» до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 14.11.2019 №33-ріш Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу по справі № 2-26.206/8-2019 відмовлено. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасниками, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «Управління механізованих робіт» на підставі ст. 203, 215, 228 ЦК України, ст. 208 ГК України.

Порушення ТОВ «Управління механізованих робіт» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» тендера, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Прокуратура зазначає, що через вчинення ТОВ «Альянс» та ТОВ «Управління механізованих робіт» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії ТОВ «Управління механізованих робіт» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Враховуючи зазначене, у діях ТОВ «Управління механізованих робіт» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Щодо наслідків недійсності правочину, то прокуратура зазначає, що враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «Управління механізованих робіт» як сторони оспорюваного договору, одержані ним 1 207 056,80 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 202, 203, 215, 228 ЦК України.

2. Заява про забезпечення позову.

Разом із позовною заявою до Господарського суду Миколаївської області керівником Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області подано заяву про забезпечення позову (вх. № 5648/24 від 13.05.2024), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - нежитлову будівлю - автомобільну стоянку з контрольно-пропускним пунктом, у вигляді замощення з гравію площею 8 708, 44 кв.м., металевого огородження довжиною 60 п/м, воріт з калиткою, металевого канату довжиною 17 п/м та бар`єру з з/б плит у кількості 15 одиниць за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вулиця Європейська, будинок 23б (реєстраційний номер об`єкту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 1706463848000), а також будівлю адміністративно-виробничої бази, загальною площею 5 617, 2 кв.м., за адресою Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, будинок 4 (реєстраційний номер об`єкту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 650833448108) та грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Управління механізованих робіт» (Промзона, база УМР, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Україна 55000, код ЄДРПОУ 37630654), що знаходяться на всіх рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову 1 207 056, 80 гривень.

Підставами подання заяви про забезпечення позову зазначено наступні обставини.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Управління механізованих робіт» станом на 30.04.2024 в процесі припинення не перебуває.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ТОВ «Управління механізованих робіт» має зареєстрований статутний капітал на рівні 1 000 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за відповідачем ТОВ «Управління механізованих робіт» зареєстроване право власності на нежитлову будівлю - автомобільну стоянку з контрольно-пропускним пунктом, у вигляді замощення з гравію площею 8708,44 кв/м, металевого огородження довжиною 60 п/м, воріт з калиткою, металевого канату довжиною 17 п/м та бар`єру з з/б плит у кількості 15 одиниць за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вулиця Європейська, будинок 23б (реєстраційний номер об`єкту 1706463848000), а також будівлю адміністративно-виробничої бази, загальною площею 5617.2 кв.м, за адресою Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, будинок 4 ( реєстраційний номер об`єкту 650833448108). Водночас, дані про вартість вказаного майна у зазначеному реєстрі відсутні, що ускладнює встановлення можливості виконання судового рішення про задоволення позову, у разі його постановлення.

За даними Уповноваженого органу з питань публічних закупівель «Прозорро», лише у 2023 році товариство виконало робіт для ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму понад 84 млн. грн. та за інформацією з сайту Опендатабот отримало 55,4 млн. доходу від здійснення підприємницької діяльності у сфері публічних закупівель.

Відповідно, товариство здійснює активну господарську діяльність, маючи можливість витратити кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.

Як зазначає заявник, предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з ТОВ «Управління механізованих робіт» коштів у сумі 1 207 056, 80 гривень за наслідком визнання недійсним договору про надання послуг.

Прокуратура, посилаючись на постанову ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, зазначає, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Прокуратура зазначає, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з ТОВ «Управління механізованих робіт» коштів у сумі 1 207 056, 80 гривень за наслідком визнання недійсним договору про надання послуг. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів чи майно вказаної вартості, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову

Накладення арешту на майно та кошти відповідача у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими активами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Прокуратура зазначає про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачам можуть бути спричинені збитки, немає.

Заява обґрунтована приписами ст. 137, 138, 139 ГПК України та судовою практикою.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову прокуратурою надано докази сплати судового збору у сумі 1 211, 20 грн. що підтверджується платіжними інструкціями № 622 від 25.04.2024 на суму 992, 20 грн. та № 623 від 25.04.2024 на суму 219, 00 грн.

3. Розгляд заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Системний аналіз положень ст. 140 ГПК України дозволяє дійти висновку, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи. Виклик особи, що подала заяву про забезпечення позову, за нормами ч. 3 ст. 140 ГПК України здійснюється судом у разі необхідності вчинення додаткових дій: отримання пояснень, доказів. В свою чергу у випадку недостатності наданих заявником пояснень та доказів - призначається судове засідання (ч. 4 ст. 140 ГПК України).

Враховуючи викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини справи, проаналізувавши подані заявником докази, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

4. Правове регулювання питання вжиття заходів забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 14 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).

Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанови КГС ВС від 17.09.2021 у справі 910/3547/21, від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 06.12.2023 № 917/805/23, постанова ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів та визнання договору розірваним, тобто вимоги майнового та немайнового характеру. Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 06.12.2023 № 917/805/23).

При цьому використання судом терміну "боржник" не свідчить про упередженість і про передчасне вирішення ним питання щодо наявність заборгованості відповідача перед позивачем до розгляду спору по суті, оскільки відповідно до статей 509, 510 ЦК сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (постанова КГС ВС від 11.12.2023 № 904/1934/23).

Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами" (постанова КГС ВС від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

5. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним договору від 12.11.2018 № УМР/2018-01/11 (№ 1-123-01-18-04853 від 12.11.2018), укладеного між відповідачами, а також про стягнення з відповідача ТОВ "Управлення механізованих робіт" на користь відповідача Філії «ВП «ПАЕС» АТ "НАЕК «Енергоатом" 1 207 056, 80 грн. та стягнення з відповідача Філії «ВП «ПАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» одержані ним за рішенням суду 1 207 056, 80 грн. в дохід держави.

Отже, прокуратурою пред`явлено позов, який містить вимоги немайнового та майнового характеру.

Прокуратура, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача ТОВ "Управлення механізованих робіт" у межах ціни позову зазначила, що статутний капітал відповідача становить 1 000 грн., за інформацією з сайту Опендатабот отримало 55,4 млн. доходу від здійснення підприємницької діяльності у сфері публічних закупівель. Отже, товариство здійснює активну господарську діяльність, маючи можливість витратити кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову прокуратурою подано один доказ, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав на підтвердження наявності у відповідача ТОВ "Управлення механізованих робіт" на праві власності об`єктів нерухомого майна, зокрема, автомобільної стоянки з контрольно-пропускним пунктом (реєстраційний номер 1706463848000) та будівлі адміністративно-виробничої бази (реєстраційний номер 650833448108).

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що прокуратурою не подано жодних доказів на підтвердження обставин, які підтверджують, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Як зазначено судом вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Самі лише твердження заявника про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Щодо посилань прокуратури на постанову ОП КГС ВС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 (фактично як на підставу для звільнення від доказування), то суд зазначає наступне.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, ОП КГС ВС в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначила:

"Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін".

Як вбачається зі змісту постанови ОП КГС ВС у справі № 905/448/22 заявник у вказаній справі, звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, обґрунтовував свої вимоги з наданням підтверджуючих доказів, а саме: подано докази листування між сторонами з повідомленням боржником про настання форс-мажорних обставин та неможливістю оперативно та своєчасно здійснювати розрахунки з контрагентами; докази наявності у боржника податкового боргу в розмірі 38 207 410 грн., повідомлення обставин місцезнаходження боржника в зоні активних бойових дій (територія Донецької області), що свідчить про те, що господарська діяльність відповідача може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача тощо.

Тобто, ОП КГС ВС у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, надаючи правову оцінку доводам та доказам сторін, роз`яснила стандарт доказування у вказаній категорії справ, проте, не зазначала про звільнення заявників від доказування, від подання доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов`язує вжиття заходів забезпечення позову, а прямо зазначила про застосування ч. 3 ст. 13 ГПК України.

Подана прокуратурою заява про вжиття заходів забезпечення позову не лише не підтверджена жодними доказами, але й не містить достатнього обґрунтування існування ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього судового рішення у справі. Тобто, заява прокуратури ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Прокуратурою не подано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено з підстав недоведеності належними та допустимими доказами факту неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. № 5648/24 від 13.05.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 14.05.2024

СуддяЕ.М. Олейняш

Часті запитання

Який тип судового документу № 119044437 ?

Документ № 119044437 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 119044437 ?

Дата ухвалення - 14.05.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 119044437 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 119044437 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 119044437, Господарський суд Миколаївської області

Судове рішення № 119044437, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 14.05.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 119044437 відноситься до справи № 915/538/24

Це рішення відноситься до справи № 915/538/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 119044436
Наступний документ : 119044438