Вирок № 119041408, 14.05.2024, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3395/21

Провадження №1-кп/944/387/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2024м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

та його захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140000000480 від 17.05.2021 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, не судимого, який не є депутатом, нотаріусом та адвокатом, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 17.05.2021 близько 17 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі поблизу с. Стені, Яворівського району, Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.10 (в частині значення термінів «небезпека для руху»); Р.2 п.п.2.3 б), д); 2.9 а); Р 12 п.12.1; Р.13 п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №23 від 17.05.2021, у ОСОБА_4 виявлено 1.76% проміле алкоголю тобто він перебуває у стані алкогольного сп`яніння), під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного бокового інтервалу до пішохода ОСОБА_6 , який рухався в попутному з автомобілем напрямку і якого він мав об`єктивну можливість вчасно виявити, не вжив своєчасних заходів до зупинки керованого ним транспортного засобу, або його об`їзду із дотриманням безпечного інтервалу, здійснив наїзд на вказаного пішохода.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 115/21 від 11.06.2021 отримав підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки та надрив лівої плечо-суглобної зв`язки. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілому ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , в судовому засідання подав угоду про примирення, укладену 20.09.2021 між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідно до якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 286-1 КК України за встановлених у висунутому обвинуваченні обставин.

Обвинувачений визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Загальний розмір моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6 узгоджений сторонами, збільшенню не підлягає та становить 60000,0 грн в день підписання угоди. Матеріальна шкода відшкодовується потерпілому за рахунок страхових виплат після набрання вироком суду про затвердження цієї угоди законної сили.

Також, вказаною угодою сторони погодили призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання. Угода підписана сторонами.

Обвинувачений та потерпілий, кожен окремо, під час підготовчого судового засідання підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.

Обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. Пояснив, що повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України йому зрозумілі. Також обвинувачений вказав, що щиро кається, шкодує про вчинене та більше подібного не допускатиме. Просив призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий в підготовчому судовому засіданні пояснив, що угода про примирення укладена добровільно, йому зрозумілі наслідки укладання та затвердження угоди про примирення та наслідки невиконання угоди.

В підготовчому судовому засіданні прокурор наголосив, що при укладенні даної угоди не порушені права потерпілого та підозрюваного, а тому не заперечує проти затвердження угоди про примирення, однак не погодився щодо призначення обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання у частині визначення розміру штрафу.

Захисник вважав, що є усі підстави для затвердження судом угоди про примирення.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд, дійшов наступного висновку.

Як відомо із змісту статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та ККУкраїни.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіряючи покарання, яке узгоджене сторонами угоди на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується, як нетяжкий злочин.

Так, під час розгляду даної угоди, судом встановлено, обставини, які згідно з вимогами ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Окрім того, судом також береться до уваги те, що обвинувачений є пенсіонером, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, оскільки будь яких скарг на нього не надходило.

Вид та міра покарання, на які обвинувачений погоджується, обрані з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 20.09.2021 між потерпілим ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання згідно із положеннями ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про арешт майна слід вирішити відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення від 20.09.2021, укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140000000480 від 17.05.2021, укладену між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 18.05.2021 на автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , - скасувати.

Речовий доказ - автомобіль марки «автомобіль «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути його власнику.

Речовий доказ - відеозапис моменту ДТП, який записаний на цифровий носій компакт диск CD-R диски Verbatim - залишити при матерілах кримінального провадження № 12021140000000480 від 17.05.2021

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, а саме: за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/8681- ІТ від 11.06.2021 - 1716,20 грн.; за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-8680-ІТ від 11.06.2021 - 1716,20грн.; за проведення інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/9558- ІТ від 22.06.2021 - 1716,20 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1