Вирок № 119040347, 15.05.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/289/24

Справа № 235/4572/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисник обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відео конференції)

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за №12021052410000265 від 01.05.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гаврилівки Покровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні немає, в порядку ст. 89 КК України не судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2021 приблизно о 19.00 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом зі своїм сусідом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої.

В цей же день близько 20.00 год. закінчивши вживання спиртного ОСОБА_4 пішов до себе до дому, а ОСОБА_7 пішов його проводжати. Під час прямування до місця мешкання ОСОБА_4 поруч з приватним домоволодінням АДРЕСА_1 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які обидва перебували у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово, сталася сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_4 , використовуючи в якості знаряддя скоєння злочину кухонний ніж, який у нього був із собою, умисно завдав ним ОСОБА_9 одного удару в область тулубу, внаслідок чого спричинив наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення грудної клітки ліворуч, що проникає у черевну порожнину, з наскрізним пошкодженням селезінки, великого сальника, дотичним пошкодженням сигмовидної кишки, хвоста підшлункової залози, яке ускладнилося кровотечею у черевну порожнину об`ємом 2000 мл рідкої крові та її згортків, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні всі учасники провадження заявили клопотання про затвердження угоди між сторонами кримінального провадження: прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст.121КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор, захисник та потерпілий в судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання винуватості.

При вирішенні питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що під час судового розгляду між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 досягнуто та підписано угоду від 22.04.2024 про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного злочину, та наведені обставини вчинення цього злочину, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі на строк 5 років. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468 - 470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації злочину та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст.474КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертоїстатті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей394та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Щодо особиобвинуваченого,судом встановлено,що ОСОБА_4 офіційно непрацевлаштований, утриманців не має, в порядку ст. 89 КК України не судимий, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку лікаря-психіатра не перебуває, з 23.09.2015 перебуває на обліку лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває, за місцем мешкання проживав нетривалий проміжок часу, тому характеристику не надано, згідно досудової доповіді є ймовірність вчинення повторного правопорушення, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 22.04.2024 року укладену між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , із призначенням узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Судові витрати на залучення експерта в рамках даного кримінального провадженя відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 22 квітня 2024 року, укладену між прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Речові доказиу кримінальномупровадженні асаме:одяг ОСОБА_4 -кофту,сорочку,джинсові брюки,шкарпетки,один тапок;одяг потерпілого ОСОБА_6 -спортивні штани,футболку,змиви РБК,зразок кровіпідозрюваного,змиви зрук,зрізи краївнігтоьвих пластинпальців рук,зразок кровіпотерпілого,які зберігаютьсяв камерізберігання речовихдоказів ПокровськогоРУП ГУНПв Донецькійобласті знищити; відеозапис (скопійованона оптичнийдиск),який долученодо матеріалівкримінального провадження залишитизберігати зматеріалами кримінальногопровадження;медичну картустаціонарного хворо№ 1931на імя ОСОБА_6 ,яку повернутодо КНП"ПокровськаКЛІЛ"-залишити уКНП "ПокровськаКЛІЛ".

Вирок можебути оскарженийз підстав, передбачених ст. 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні вироку, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1