Вирок № 119037502, 15.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

_________

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/14312/22

Провадження № 1-кп/947/394/24

15.05.2024 року

місто Одеса

1.ВСТУПНА ЧАСТИНА

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001363 від 22.11.2021 року у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єгорівка, Роздільнянського район Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

2.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

21 листопада 2021 року у час ОСОБА_7 , приступив до керування вантажним автомобілем марки КАМАЗ 5511 реєстраційний номер НОМЕР_1

У подальшому, в зазначений день приблизно о 18:10 годині водій ОСОБА_7 грубо порушив пункти: 1.5., 2.3. б), 12.3, «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001) далі Правила, що зобов`язують водія:

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Так, керуючи вантажним автомобілем КАМАЗ 5511 ОСОБА_7 здійснював рух з ввімкнутимосвітленням передніхфар, у темну пору доби, при достатній видимості, здійснював рух по освітленій вуличними ліхтарями ділянці, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю проїзної частини АДРЕСА_3 , на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі руху у протилежних напрямках, з боку с. Єгорівка у напрямку с. Єреміївка, з невстановленою швидкістю.

Будучи неуважним, не переконалася в безпеці свого руху, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, свої практичні навички керування транспортними засобами, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, обрав швидкість руху, без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля.

Наближаючись до розташованого праворуч за ходом руху будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_7 мав об`єктивну можливість завчасно побачити попереду двох пішоходів жінку та чоловіка, які рухалися по правому узбіччю, один біля одного, у зустрічному з автомобілем напрямку.

Здійснюючи подальший рух, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, та маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, ОСОБА_7 відволікся від керування, не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу, не забезпечив рух керованого автомобіля в межах своєї смуги руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, в результаті чого допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини на праве за ходом руху узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка там перебувала.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови і грудної клітки:

а) відкрита черепно-лицьова травма: множинні садна голови, забійна рана лобової ділянки голови, багато уламкові переломи кісток носа і лівої виличної кістки, переломи верхньої і нижньої щелепи, крововилив в м`яких тканинах лобової ділянки голови, лінійний перелом верхньої стінки лівої очниці;

б) закрита травма грудної клітки: вогнищеві масивні крововиливи в м`яких тканинах передньої, задньої та бічної поверхні грудної клітки зліва та задньо-бічної поверхні грудної клітки справа, повний поперечний перелом грудини поміж 2-ми і 3-ми ребрами з масивним крововиливом по її зовнішній і внутрішній поверхнях та розривами м`яких тканин, розриви міжреберних м`язів поміж 2-ми і 3-ми правими і лівими ребрами, переломи правих ребер:2,3,4-го ребер по середній пахвовій лінії, 2,3,4,5,6-го ребер по лопатковій лінії з крововиливами і розривами пристінкової плеври, багато уламкові переломи лівих ребер: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10- го ребер-поміж лопатковою і навколо хребцевою лініями, 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер по задній пахвовій лінії, 2,3,4,5,6-го ребер-по середньо ключичній лінії, з крововиливами і розривами пристінкової плеври, повний розрив між хребцевого дискупоміж7-им і 8-им грудними хребцями без розриву спинного мозку, повний поперечний розрив дуги грудної частини аорти з крововиливом в навколо аортальну клітковину, середньостіння та плевральні порожнини, розриви навколосерцевої сумки і лівого шлуночка серця, розриви легенів, які у сукупності відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми голови і грудної клітки, заподіяної їй при дорожньо-транспортній події, у вигляді переломів кісток черепу, перелому груднини, множинних переломів правих і лівих ребер, розривів легенів, серця і грудної частини аорти.

Таким чином, допущенні водієм ОСОБА_7 порушення вимог пунктів 1.5., 2.3. б), 12.3, «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі потерпілої ОСОБА_9 .

Крім того, 21.11.2021 року приблизно о 18:10, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди поблизу будівлі будинку АДРЕСА_3 , у водія ОСОБА_7 , виник раптовий злочинний умисел на уникнення відповідальності за вчинення ДТП, шляхом зникнення з місця пригоди та ненадання допомоги потерпілому, якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, в порушення вимог п/п а-е) п. 2.10. «Правила дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п.2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди»,-

негайно не зупинив керований ним транспортний засіб і не залишився на місці пригоди, не вжив можливих заходів для надання до медичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не звернутися по допомогу до присутніх і не відправив потерпілого до закладу охорони здоров`я, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, хоча мав реальну можливість зупинитися та надати допомогу потерпілому, при цьому не маючи об`єктивних причин і підстав відмовитися від прийняття вищевказаних відповідних заходів, а навпаки, розуміючи, що своїми попередніми діями поставив потерпілу ОСОБА_9 в небезпечний для життя стан, внаслідок чого, остання була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану, пов`язаного з отриманням тяжких травм, реалізуючи свій злочинний умисел на уникнення від покарання, на керованому ним автомобілі КАМАЗ 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зупинився та зник з місця дорожньо-транспортної події, залишивши постраждалу лежати на місці події.

2.2. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За таких обставин, своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення у сукупності, передбачені ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, за правовою кваліфікацією завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, відповідно.

2.3. Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачена відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності дають підстави визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими з ознаками завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, відповідно та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керуванням транспортними засобами.

2.4. Правова позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 повідомив суд, що вину у вчинених кримінальних правопорушень не визнає у повному обсязі, ніяких кримінальних правопорушень не вчиняв та надав наступні покази. 21.11.2021 року до нього приїхали знайомі та попросили, щоб він завіс його знайомого до села Новоукраїнка. Алкогольні напої він не вживав. Вони поїхали за межі села Єгорівка, в подальшому по ґрунтовій дорозі їхала до села Бринівка на невеликій швидкості. Зупинився на узбіччі побачив свідка ОСОБА_10 та потерпілу ОСОБА_9 вони поспілкувалися та він поїхав далі. Підвіз свого знайомого, залишив камаз у полі біля села Єгорівка та пішов до додому, однак по дорозі заблукав. Прийшовши до додому вживав алкоголь. Далі приїхали співробітники поліції та звинуватили його у тому, що він вчинив ДТП в ході якого загинула потерпіла.

Сторона захисту наполягала на тому, що аналізуючи зміст висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, та матеріали кримінального провадження у сукупності, їх співвідношенні з фактичними обставинами справи, які прокурор вважає доведеними та достатніми для прийняття обвинувального вироку, не погоджується з висунутим обвинуваченням, та вважає, що матеріали даного кримінального провадження не містять в собі достатніх доказів, які б надали змогу переконатись у тому, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України.

Обвинувачений та його захисник вважають, що обставини на які посилається прокурор, та які викладені в обвинувальному акті не містять свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження, а отже й вина ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушення ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України є не доведеною, та останнього слід виправдати.

2.5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

При ухваленні цього вироку суд виходить з того, що відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд, вислухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків та експертів дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши доводи сторони обвинувачення та захисту, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ст.286 КК доведена нижченаведеними належними та допустимими доказами у сукупності, а саме:

2.5.1. Покази потерпілого, свідків та експертів.

-Покази, допитаного в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_11 , яка повідомила суду, що прямим очевидцем злочину вона не була, її сусід повідомив, що мати збив камаз. Приїхала швидка, поліція та повідомили, що матір в наслідок ДТП загинула. Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує у повному обсязі. Просить суд призначити максимально суворий від покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ;

-Покази, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який повідомив суду, що особисто знайомий з обвинуваченим ОСОБА_7 , так як разом ходили до школи. В той вечір він бачив загиблу потерпілу та обвинуваченого ОСОБА_7 який керував транспортним засобом марки «Камаз», який збив потерпілу, це відбувалося на відстані від нього приблизно 20 метрів. Далі приїхала швидка допомога та поліція. ОСОБА_7 з місця вчинення ДТП зник.

-Покази, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який повідомив суду, що обвинувачений ОСОБА_7 являється його знайомим. Камаз перебуває в його власності, їм також користується обвинувачений ОСОБА_7 . В той день, він вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_13 , у зв`язку із чим попросив ОСОБА_7 відвезти їх до іншого села. Його відвезли додому першим, а ОСОБА_13 другою. За кермом весь час був ОСОБА_7 , а вже в ранці він дізнався про ДТП.

-Покази, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , яка повідомила суду, що вона з свідком ОСОБА_12 вживали алкогольні напої. У подальшому їй потрібно було поїхати додому в інше село. ОСОБА_7 на автомобіля марки «КАМАЗ» з початку відвіз ОСОБА_12 а потім її. По дорозі вони бачили двох їй не знайомих людей чоловіка та жінку. ОСОБА_7 привітався з чоловіком, який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Тієї ночі до неї приїхали співробітники поліції та повідомили про ДТП, внаслідок якого загинула жінка.

-Показами, допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_14 , який повідомив суду, що з 2010 року працює експертом за спеціалізацією проведення судово-медичної експертизи трупів та тілесних ушкоджень. Під час проведення експертизи трупу загиблої потерпілої від був експертом доповідачем. Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми голови і грудної клітки, заподіяної їй при дорожньо-транспортної події, Тобто, смерть постраждалої настала внаслідок дорожньо-транспортної події, а саме від контакту з автомобілем марки КАМАЗ. Враховуючи характер та масивність тілесних ушкоджень у постраждалої, можливість їх виникнення внаслідок звичайного падіння на площині виключається.

-Покази, допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_15 , який повідомив суду, що с 2008 року працює експертом. В даному кримінальному провадженні проводив транспортно-трасологічне дослідження, відповідно до якого в передній частині праворуч автомобіля марки «КАМАЗ» зафіксовані сліди які характеризують контактну взаємодію з тілом пішохода. Контактування мало місце передньою центральною частиною автомобіля марки «КАМАЗ» з пішоходом, який знаходився у вертикальному положенні. Огляд автомобіля він проводив на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів.

-Покази, допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_16 , яка повідомила суду, що працює судовим медичним експертом. По суті завданих питань повідомила, що судити про розташування пішохода щодо транспортного засобу в момент первинного контакту, якою частиною тіла вона була повернута до транспортного засобу і рухався чи стояв пішохід в момент наїзду неможливо, оскільки виявлені сліди не є характерними для первинного контакту; в ході дослідження не виявлено об`єктивних даних, які б вказували на те, які саме сліди і пошкодження відносяться до первинного контакту, а які до наступних фаз події

2.5.2. Документи.

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001363 від 22.11.2021 року, відповідно до якого 21.11.2021 року приблизно о 18:10 год., невстановлена особа, керуючи вантажним автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дружби в с. Бринівка, Роздільнянського району, Одеської області, навпроти будинку АДРЕСА_4 , скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла на зустріч автомобілю, після чого з місця вчинення злочину зникла. В результаті ДТП пішохід померла на місці пригоди. Попередня правова кваліфікація ч.2 ст.286 КК України.

-Заява про вчинення кримінального правопорушення від 23.06.2022 року, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_6 , просить правоохоронні органи розпочати досудове розслідування по факту того, що ОСОБА_7 збив її матір на смерть та покинув місце ДТП, залишивши останню у небезпечному для її життя та здоров`я стані, чим фактично позбавив її негайної допомоги і тільки 22.11.2021 року вранці звернувся до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.;

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000461 від 23.06.2022 року, відповідно до якого 21.11.2021 року приблизно о 18:10 год., Олійник ВІ керуючи вантажним автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дружби в с. Бринівка, Роздільнянського району, Одеської області, навпроти будинку АДРЕСА_4 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла на зустріч автомобілю, після чого з місця вчинення злочину зник. В результаті ДТП пішохід померла на місці пригоди. Попередня правова кваліфікація ч.1 ст.135 КК України.

-Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 24.06.2022 року, відповідно до якої матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001363 від 22.11.2021 року та матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000461 від 23.06.2022 року, об`єднанні в одне провадження та присвоєно загальний № 12021160000001363.;

-Протокол огляду місця події від 21.11.2021 року з ілюстрованою фото таблицею, відповідно до якого об`єктом огляду є ділянка місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду місця події встановлено загальний вид місця ДТП та кінцеве положення трупа пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на місці події виявлені сліди від автомобіля з протектором подібним до протектору автомобіля марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 .;

-Протокол огляду транспортного засобу від 21.11.2021 року з ілюстрованою фото таблицею, відповідно до якого об`єктом огляду транспортний засіб марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому виявлені пошкодження характерні для дорожньо-транспортної події та відібрані біологічні зразки змиви з жировими речовинами, контрольні водяні змиви з різних частих агрегатів та вузлів транспортного засобу.;

-Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2021 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_7 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння.;

-Висновок експерта № 5046 від 10.01.2022 року, за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 , 1964 року народження, відповідно до якого Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови і грудної клітки:.;

-Висновок експерта № 560 від 24.02.2022 року з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення судово-медичної експертизи одягу, відповідно до якого на куртці пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено: ділянку № 1 забруднення матеріалу невстановленою безбарвинною прозорою речовиною, яка нагадує гель або слиз, і червоно-коричневою рідиною, схожою з підсохлою кров`ю, на правий поличці, утворену при терті по слідоутворюючій поверхні, що була забруднена зазначеними речовинами, в напрямку зліва на право і дещо згори донизу щодо умовно вертикального положення потерпілої; дві ділянки (№ 2 та № 3) забруднення матеріалу невстановленою безбарвинною прозорою речовиною, яка нагадує гель або слиз, на лівій поличці, утворену у результаті контакту матеріалу з по верхньою, забрудненою зазначеною речовиною; ділянку № 4 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на спинці, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку знизу догори щодо умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 5 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на спинці, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку знизу догори і дещо справа наліво щодо умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 6 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на задній поверхні лівого рукава, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку зверху донизу і дещо зліва направо щодо умовно вертикального положення потерпілої; а також ділянку № 7 забрудення матеріалу невизначеною пастоподібною речовиною сірувато-синього кольору, яка нагадує крем, пластилін, замазку або таке інше, утворену при терті по слідоутворюючій поверхні, що була забруднена зазначеною речовиною, в напрямку зліва направо і дещо згори донизу щодо умовно вертикального положення потерпілої. На штанях виявлена ділянка забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на передній поверхні лівої половинки, утворена при терті слідоутворюючій поверхні у вертикальному напрямку щодо умовно вертикального положення потерпілої. При дослідженні в ультрафіолетових променях накладень паливно-мастильних матеріалів не виявлено. На правій калоші виявлено: ділянка № 1 свіжої стертості матеріалу в передньо-лівій частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; група слідів стертості № 2 в передньо-правій частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед і зліва направо відносно умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 3 свіжої стертості матеріалу в задній частині підошовної поверхні підбору, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; а також рване пошкодження № 4 в передній частині правої бічної поверхні верху, утворене в результаті пере розтягнення при зачепі від дії травмуючої сили, прикладеної в напрямку знизу догори і дещо ззаду наперед відносно умовно вертикального положення потерпілої; На лівій калоші виявлено: ділянка № 1 свіжої стертості матеріалу в передній частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед і дещо зліва направо щодо умовно вертикального положення потерпілої; група № 2 ділянок забруднення невизначеною темною рідиною, яка не люмінесцує в ультрафіолетовому світлі, в середній частині підошовної поверхні підметки, утворених у результаті контакту матеріалу з поверхнею, забрудненою зазначеною речовиною; а також ділянка № 3 свіжої стертості матеріалу на підошовній поверхні підбору і проміжної частини, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; Оскільки сліди свіжої стертості виявлені на підошовних поверхнях взуття, можливо стверджувати, що в момент їх утворення пішохід була в положенні з упором на ноги. Судити про розташування пішохода щодо транспортного засобу в момент первинного контакту, якою частиною тіла вона була повернута до транспортного засобу і рухався чи стояв пішохід в момент наїзду неможливо, оскільки виявлені сліди не є характерними для первинного контакту; в ході дослідження не виявлено об`єктивних даних, які б вказували на те, які саме сліди і пошкодження відносяться до первинного контакту, а які до наступних фаз події.;

-Висновок експерта № 422 з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення судово-медичного дослідження, відповідно до якого у змиві з рульового колеса, вилученого в ході огляду транспортного засобу вантажного автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , знайдені одиничні ядровмісні клітини.;

-Висновок експерта № 21-6681 від 16.12.2021 року з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого на момент експертного огляду й відповідно на момент ДТП гальмова система, рульове керування, ходова частина та система головного освітлення вантажного самоскида «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_1 перебували у працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню самоскидом, та зниженню швидкості з відомою водієві ефективністю, що свідчить про відсутність технічних несправностей на досліджуваному самоскиді, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу, та забезпечувало своє позначення на дорозі та освітлення дороги. Оскільки на досліджуваному вантажному самоскиді «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_1 були відсутні технічні несправності (гальмової системи, рульового керування, ходової частини та системи головного освітлення), які могли б привести до втрати курсової стійкості й керованості даного транспортного засобу, то питання: «Якщо ні, то які причини та час відмови в роботі систем: до чи після ДТП?» не вирішувалось. Оскільки на досліджуваному вантажному самоскиді «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_1 були відсутні технічні несправності (гальмової системи, рульового керування, ходової частини та системи головного освітлення), які могли б привести до втрати курсової стійкості й керованості даного транспортного засобу, то питання: «Чи мав змогу водій своєчасно виявити відмовити в роботі зазначених систем автомобіля до настання ДТП?», не вирішувалось.;

-Висновок експерта № 21-6680 від 15.02.2022 року з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, відповідно до якого в передній частині праворуч автомобіля марки «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_1 зафіксовані сліди які характеризують контактну взаємодію з тілом пішохода. Контактування мало місце передньою центральною частиною автомобіля марки «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_1 з пішоходом, який знаходився у вертикальному положенні. Встановити конкретні координати місця наїзду не представляється можливим з причин викладених у дослідницькій частині, однак виходячи з координат зафіксованих слідів протектора шин, а також у сукупності зі встановленим вище механізмом контактування автомобіля з пішоходом слід зробити висновок, що наїзд на пішохода стався по ходу розповсюдження слідів автомобіля до кінцевого положення тіла пішохода.;

-Висновок експерта № 41 від 17.05.2022 року з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи за фактом смерті ОСОБА_9 , 1964 року народження, відповідно до якого з висновку експерта № 5046 виходить, що «При експертизі трупа ОСОБА_9 виявлена поєднана травма голови і грудної клітки: а) відкрита черепно-лицьова травма: множинні садна голови, забійна рана лобової ділянки голови, багато уламкові переломи кісток носа і лівої виличної кістки, переломи верхньої і нижньої щелепи, крововилив в м`яких тканинах лобової ділянки голови, лінійний перелом верхньої стінки лівої очниці; б) закрита травма грудної клітки: вогнищеві масивні крововиливи в м`яких тканинах передньої, задньої та бічної поверхні грудної клітки зліва та задньо-бічної поверхні грудної клітки справа, повний поперечний перелом грудини поміж 2-ми і 3-ми ребрами з масивним крововиливом по її зовнішній і внутрішній поверхнях та розривами м`яких тканин, розриви міжреберних м`язів поміж 2-ми і 3-ми правими і лівими ребрами, переломи правих ребер:2,3,4-го ребер по середній пахвовій лінії, 2,3,4,5,6-го ребер по лопатковій лінії з крововиливами і розривами пристінкової плеври, багато уламкові переломи лівих ребер: 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10-го ребер-поміж лопатковою і навколо хребцевою лініями, 2,3,4,5,6,7,8,9-го ребер по задній пахвовій лінії, 2,3,4,5,6-го ребер-по середньо ключичній лінії, з крововиливами і розривами пристінкової плеври, повний розрив між хребцевого дискупоміж7-им і 8-им грудними хребцями без розриву спинного мозку, повний поперечний розрив дуги грудної частини аорти з крововиливом в навколо аортальну клітковину, середньостіння та плевральні порожнини, розриви навколосерцевої сумки і лівого шлуночка серця, розриви легенів, які у сукупності відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми голови і грудної клітки, заподіяної їй при дорожньо-транспортній події, у вигляді переломів кісток черепу, перелому груднини, множинних переломів правих і лівих ребер, розривів легенів, серця і грудної частини аорти. Множинність масивність, локалізація та механізм утворення пошкоджень (ударна дія) свідчать про те, що ушкодження у ОСОБА_9 утворилися в результаті дорожньо-транспортної події внаслідок контакту пішохода з рухомим транспортним засобом, подальшому падінні та здавленні тіла. Всі перелічені ушкодження могли утворитися внаслідок контакту з автомобілем марки «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказані ушкодження заподіяння практично одночасно при дорожньо-транспортній події, складають єдиний комплекс поєднаної травми і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя, та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.; З висновку експерта № 560 судово-медичної експертизи одягу (куртка, штани), взуття (калоши), який належав ОСОБА_9 , 1964 року народження: ділянку № 1 забруднення матеріалу невстановленою безбарвинною прозорою речовиною, яка нагадує гель або слиз, і червоно-коричневою рідиною, схожою з підсохлою кров`ю, на правий поличці, утворену при терті по слідоутворюючій поверхні, що була забруднена зазначеними речовинами, в напрямку зліва на право і дещо згори донизу щодо умовно вертикального положення потерпілої; дві ділянки (№ 2 та № 3) забруднення матеріалу невстановленою безбарвинною прозорою речовиною, яка нагадує гель або слиз, на лівій поличці, утворену у результаті контакту матеріалу з по верхньою, забрудненою зазначеною речовиною; ділянку № 4 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на спинці, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку знизу догори щодо умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 5 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на спинці, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку знизу догори і дещо справа наліво щодо умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 6 забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на задній поверхні лівого рукава, утворену при терті по забрудненій слідоутворюючій поверхні в напрямку зверху донизу і дещо зліва направо щодо умовно вертикального положення потерпілої; а також ділянку № 7 забрудення матеріалу невизначеною пастоподібною речовиною сірувато-синього кольору, яка нагадує крем, пластилін, замазку або таке інше, утворену при терті по слідоутворюючій поверхні, що була забруднена зазначеною речовиною, в напрямку зліва направо і дещо згори донизу щодо умовно вертикального положення потерпілої. На штанях виявлена ділянка забруднення матеріалу світлим сіро-коричневим ґрунтом на передній поверхні лівої половинки, утворена при терті слідоутворюючій поверхні у вертикальному напрямку щодо умовно вертикального положення потерпілої. При дослідженні в ультрафіолетових променях накладень паливно-мастильних матеріалів не виявлено. На правій калоші виявлено: ділянка № 1 свіжої стертості матеріалу в передньо-лівій частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; група слідів стертості № 2 в передньо-правій частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед і зліва направо відносно умовно вертикального положення потерпілої; ділянку № 3 свіжої стертості матеріалу в задній частині підошовної поверхні підбору, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; а також рване пошкодження № 4 в передній частині правої бічної поверхні верху, утворене в результаті пере розтягнення при зачепі від дії травмуючої сили, прикладеної в напрямку знизу догори і дещо ззаду наперед відносно умовно вертикального положення потерпілої; На лівій калоші виявлено: ділянка № 1 свіжої стертості матеріалу в передній частині підошовної поверхні підметки, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед і дещо зліва направо щодо умовно вертикального положення потерпілої; група № 2 ділянок забруднення невизначеною темною рідиною, яка не люмінесцує в ультрафіолетовому світлі, в середній частині підошовної поверхні підметки, утворених у результаті контакту матеріалу з поверхнею, забрудненою зазначеною речовиною; а також ділянка № 3 свіжої стертості матеріалу на підошовній поверхні підбору і проміжної частини, утворена при терті по слідоутворюючій поверхні в напрямку ззаду наперед щодо умовно вертикального положення потерпілої; Оскільки сліди свіжої стертості виявлені на підошовних поверхнях взуття, можливо стверджувати, що в момент їх утворення пішохід була в положенні з упором на ноги. Судити про розташування пішохода щодо транспортного засобу в момент первинного контакту, якою частиною тіла вона була повернута до транспортного засобу і рухався чи стояв пішохід в момент наїзду неможливо, оскільки виявлені сліди не є характерними для первинного контакту; в ході дослідження не виявлено об`єктивних даних, які б вказували на те, які саме сліди і пошкодження відносяться до первинного контакту, а які до наступних фаз події. Враховуючи характер частини ушкоджень на тілі постраждалої, а саме наявність таких ушкоджень, як садно лобовій ділянки, розміром 6х3,5 см, на фоні якого є рана зіркоподібної форми з наявністю множинних променів, орієнтованих горизонтально і косо-горизонатльно, довжиною до 3,5 см, з нерівними, осадженими, розтрощеними краями і П подібними кінцями, глибиною до 0,5 см; багато уламковий перелом кісток носа та лівої виличної кістки, перелом верхньої щелепи, розташований поміж 5-им і 6им зубами справа та 4-им і 5им зубами зліва; вертикальний перелом нижньої щелепи поміж 1-им і 2-им зубами справа, з повними розривами ясен; лінійний перелом верхньої стінки лівої очниці, направлений спереду назад, довжиною 4.2 см, рівень розташування яких відносно співпадає з рівнем розташування пішохода на автомобілі марки КАМАЗ, що виникли внаслідок контакту пішохода з автомобілем слід дійти вив ноку, що в момент первинного контакту з автомобілем пішохід знаходилася у вертикальному положенні, з упором на обидві ноги, та була повернутою обличчям (передньою поверхнею тіла) до передньої частини автомобіля марки «КАМАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , що рухався. У момент первинного контакту з автомобілем у пішохода утворилися перелічені вище ушкодження голови,а на автомобілі КАМАЗ сформувалася полога деформація обтекателя кабіни. У подальшому мало місце падіння пішохода на дорожнє покриття з можливим наступним перекочуванням (здавленям) нижніми частинами автомобіля, зокрема, колесом автомобіля, за рахунок чого утворилися ушкодження тулубу у вигляді множинних переломів ребер, грудини, між хребцевого диску, аорти, навколосерцевої сумки, серця, легенів. Згідно даних висновку експерта № 21-6680 судової транспортно-трасологічної експертизи слідів і пошкоджень на автомобілі КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 «При огляді автомобіля встановлено наявність наступних слідів і ушкоджень, характерних для утворення при наїзді на пішохода: правий обтекатель кабіни на висоти 125-143 см (тут і далі висота вказана від рівня опорної поверхні) має пологу деформацію спереду назад на відстань 5 см. Тобто, в передній частині праворуч автомобіля марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 зафіксовані сліди, утворенні в результаті контактування з об`єктом, що не має рівно міцних металу слідоутворюючих крайок, що мають в своєму складі предмети з тканини, які за своїм виглядом характерні для контакту з тілом (предметами одягу) пішохода. Контактування мало місце передньою правою частиною автомобіля КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з пішоходом, який знаходився в вертикальному положенні. Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної травми голови і грудної клітки, заподіяної їй при дорожньо-транспортної події, у вигляді переломів кісток черепу, перелому грудини, множинних переломів правих і лівих ребер, розривів легенів, серця і грудної частини аорти. Тобто, смерть постраждалої настала внаслідок дорожньо-транспортної події, а саме від контакту з автомобілем марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 . Враховуючи характер та масивність тілесних ушкоджень у постраждалої, можливість їх виникнення внаслідок звичайного падіння на площині виключається.;

-Висновок експерта № 22-2084 від 31.05.2022 року з ілюстрованою фото таблицею, за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 регламентувалися вимогами п.12.3 «Правил дорожнього руху», згідно з якими водієві слідує з моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для подальшого руху вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки. При належнім виконанні вимог п.12.3 «Правил дорожнього руху», водій автомобіля марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода. Дії водія автомобіля марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 в даній дорожньо-транспортній події знаходиться в причинному зв`язку з виникненням пригоди.

2.6.Оцінка судом доводів сторони захисту.

Перевіряючи доводи сторони захисту з приводу того, що обставини на які посилається прокурор, та які викладені в обвинувальному акті не містять свого підтвердження та щодо тверджень ОСОБА_7 про те, що він не вчиняв ДТП, внаслідок якого загинула жінка, а отже не можливо кваліфікувати його дії за ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими з ознаками завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, відповідно та призначити покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керуванням транспортними засобами, Суд вважає не обґрунтованими та такими, що спростовуються належними та допустимими доказами у сукупності, про які зазначено вище, а також з урахуванням наступного.

Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим.

Суд ураховує усталену позицію Верховного Суду щодо того, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, аби будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу злочину - як ті, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Таким чином, для вирішення питання про доведеність вини особи поза розумним сумнівом, враховуючи формулювання та межі пред`явленого обвинувачення, а також диспозицію ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, яка передбачає відповідальність за інкриміновані ОСОБА_7 правопорушення, суд має приділити увагу наступному.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов`язковим об`єктом - життя та здоров`я особи.

Транспортними засобами, у зв`язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 (а також які є ознакою складів злочинів, передбачених статтями 287, 289, 290), виступають всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.

Не є транспортними засобами мопеди, велосипеди з двигуном із робочим об`ємом до 50 куб. см, рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські та вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо). Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації метрополітену й інших видів залізниць передбачена ст. 276, а велосипедів (у т. ч. з мотором), самохідних засобів з малопотужними електричними чи іншими двигунами) - ст. 291.

Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причиновий зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожніх знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами).

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Відповідальність за ст. 286 настає незалежно від місця, де були порушені правила безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі тощо). Якщо ж під час руху чи експлуатації машини особа порушила не ці, а інші правила (наприклад, правила охорони праці, зокрема правила техніки безпеки), її дії, за наявності до того підстав, підлягають кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за недодержання саме інших правил, а у відповідних випадках - за злочини проти життя та здоров`я особи або за знищення чи пошкодження майна. Тому не охоплюється ст. 286 заподіяння шкоди під час ремонту транспортних засобів чи в ході виконання ними певних спеціальних (не транспортних) операцій (наприклад, під час переміщення ґрунту бульдозером, збирання врожаю самохідним комбайном).

Причиновий зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286. У випадках, коли передбачені ст. 286 наслідки настали через порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту двома чи більше водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 наслідків.

Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 286, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор чи майстер виробничого навчання, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов`язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом. Військовослужбовці за порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини відповідають, за наявності необхідних підстав, за ст. 415.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286). Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, то вчинене кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. 3 ст. 286).

Що стосується ч.1 ст.135 КК України, суд вважає за доцільне звернути увагу на позицію Верховного Суду.

ВС (№351/749/16-к) зазначив, що з об`єктивної сторони даний злочин полягає у суспільно небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги зазначеної особи. При цьому при залишенні без допомоги обов`язки щодо порятунку життя і здоров`я особи не виконуються в умовах безпосередньої загрози завдання шкоди цим правоохоронюваним цінностям. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективно могла бути така допомога. Також ВС підкреслив, що з суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, тобто, винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов`язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.

Таким чином, беручи до уваги покази потерпілого, свідків та експертів, взявши до уваги матеріали кримінального провадження та дослідженні докази у сукупності, суд вважає, що в діях обвинуваченого наявний склад кримінальних правопорушень, передбачений ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, а його позиція з приводу того, що він не вчиняв вказаних правопорушень являється нічим іншим, як спробую уникнути встановленої законом відповідальності.

На теперішній час в Україні трапляється значна кількість дорожньо-транспортних пригод з різного ступеню тілесними ушкодженнями, а також зі смертельними наслідками, через неправомірні дії нетверезих водіїв.

Між тим, через свою самовпевненість, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, не тільки легковажно ставиться до свого життя, а і до життя та здоров`я оточуючих, забуваючи про найголовнішу цінність людське життя.

2.7. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

2.8. Мотиви призначення покарання.

Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Визнавши особу винною у вчиненні інкримінованого злочину, суду необхідно вирішити питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він його відбувати.

Вирішуючи вказані питання, суд виходить із того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого його визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме: межі, встановлені санкціями ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України;цілі, систему покарань, підстави, порядок, межі та особливості застосування,а також керується нормами, які регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри; ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.

Суд поза розумним сумнівом дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, санкції яких передбачають покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк та позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, відповідно.

Визначаючи, яке покарання слід призначити обвинуваченому за скоєний ним злочин, Суд враховує: вік обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому; посередню характеристику; відомості про стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував; відсутності відомостей, що ймовірні захворювання обвинуваченого є несумісними із можливістю відбування покарання, зокрема, у виді позбавлення волі;

Враховуючи викладене, та беручи до уваги суспільну небезпечність злочинів пов`язаних безпекою руху та експлуатації транспортного засобу, а також особливу цінність суспільних відносин, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок вчинення ним злочину, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати його від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

При цьому, судом не встановлено передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого від покарання чи від його відбування, а тому призначене йому судом покарання обвинувачений має відбувати реально.

Також, в цьому конкретно випадку слід взяти до уваги, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України).

2.9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання про речові докази, процесуальні витрати, цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження, Суд вирішує в порядку ст.ст.100, 124, 129 та 174 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 124, 129, 174, 349, 368, 373-374, 376, 392-395, КПК України, суд,

3.РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання

-за ч.1 ст.135 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк3 (три) роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк3 (три) роки.

Строк відбування основного призначеного покарання по цьому вироку суду розраховувати ОСОБА_7 з моменту його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів на загальну суму 4393,20 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 300000 (триста тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.11.2021 року по справі № 947/36973/21, провадження № 1-кс/947/16651/21, на вантажний самоскид марки КАМАЗ 5511, номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску 1979, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22.07.2009 належить ОСОБА_17 , проживаючому: АДРЕСА_5 , із скасуванням позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаного автомобіля власником та іншими особами.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-DVD-RW диски, на яких зафіксовані проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Сейф пакет FPS5013241 з папілярним візерунком, паперовий конверт з прозорою жировою речовиною з правого вітровика, паперовий конверт з контрольними водяними змивами з правого вітровика кабіни, паперовий конверт зі змівами з керма автомобіля, паперовий конверт з контрольними водяними змивами з керма автомобіля, паперовий конверт зі змивами з ручки перемикання коробки передач, паперовий конверт з контрольними водяними змивами з ручки перемикання коробки передач вантажного автомобіля марки «КАМАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Вищезазначений самоскид марки КАМАЗ 5511, державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1