Рішення № 119036272, 15.05.2024, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/9/2024

130/981/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області,

в складі судді Костянтина Шепеля

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом адвоката Смірнова Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача звертається до суду з цим позовом, в якому зазначає, що 9 березня 2024 року працівником патрульної поліції Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ухвалено постанову серії ЕНА № 1619761 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за порушення пункту 15.9 ПДР України. Вважає вказане рішення посадової особи суб`єкта владних повноважень протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, посадовою особою суб`єкта владних повноважень не було надано жодних належних та допустимих доказів вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, розгляд справи не було проведено взагалі, позивач довідався про винесену постанову лише 21 березня 2024 року, коли отримав поштовим зв`язком квитанцію про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА № 1619761. Сама постанова відрізана працівниками поліції і не надіслана на адресу ОСОБА_1 , саме тому позивач звертається за захистом своїх прав та просить визнати протиправною та скасувати постанову від 9 березня 2024 року серії ЕНА № 1619761 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та застосування стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Позиція відповідачів

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Господарець А.А. надала відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими та просить суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі на місці вчинення правопорушення. З огляду на це вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило. Позовна заява надійшла до суду 1 квітня 2024 року (а.с.1-6).

Ухвалою суду від 3 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статей 257, 269, 286 КАС України. Вказаною ухвалою відповідачеві запропоновано надати в строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на адміністративний позов (а.с. 19).

Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачам за адресою, що вказані в позові. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення представник відповідача особисто отримав надіслані судом документи 9 квітня 2024 року (а.с. 21).

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 24 квітня 2024 року (а.с. 22-29).

Відповідь на відзив від позивача не надходила.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги КАС України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставу своїх позовних вимог вказав, що його права були порушені тим, що відповідач неправомірно виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

9 березня 2024 року о 09-25 год по вул. Б.Олійника в м. Жмеринка інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1619761, якою ОСОБА_1 визнано виним у вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Підставою ухвалення вищевказаної постанови стало те, що позивач, керуючи транспортним засобом "Ніссан мікра", державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив стоянку ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив пункт 15.9 ПДР порушення зупинки (а.с. 8).

Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 15.9 ПДР України, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач стверджує, що відповідачем було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Порушення водіями Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинно бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені частиною першою статті 122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порушення водіями Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинно бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пунктами 2, 4 та 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений, тому таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 травня2020 року у справі № 513/899/16-а.

Отже, норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Незважаючи на зазначений обов`язок, відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Згідно з вимогам статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Проте відповідачем не надано жодних доказів відповідно до переліку вимог статті 251 КУпАП, які б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відеозапис з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутній, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні статті 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Висновки суду

Таким чином, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, судом перевірено та встановлено, що в даному випадку відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, проте не у спосіб, передбачений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови; небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 гривні.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову і позивачем сплачено судовий збір при подачі позовної заяви (а.с.5), то сума судового збору в розмірі 605,60 грн має бути йому компенсована за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким являється Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 6, 73-77, 90, 242-245, 246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора СРПП Жмеринського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 9 березня 2024 серії ЕА № 1619761 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КУпАП закрити.

Судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 40108672, юридична адреса: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ