Рішення № 119030476, 09.05.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2651/24

Провадження № 2-а/161/76/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шарунович К.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Макари О.Є.,

представника відповідача Ковальчука Б.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом №161/2651/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання постанови протиправної та її скасування,

В С Т А Н О В И В:

08.02.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, на обґрунтування якого вказав, що 03.02.2024 відповідачем (далі Департамент) було винесено постанову серії MVA № 2403860, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 680,00 грн. У постанові вказано, що він, як власник транспортного засобу KIA н.з. НОМЕР_1 , 02.02.2024 о 11:38 год в м. Луцьк по вул. Б. Хмельницького, 37, порушив правила зупинки, а саме - здійснив зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створив перешкоду дорожнього руху, що є порушенням вимоги п. 15.9 «и» ПДР України. Вважає оскаржувану постановою незаконною, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, просить суд оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження щодо нього за ознаками ч. 3 ст. 122 КУпАП, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі.

01.03.2024 від представника відповідача надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами у справі, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 03.02.2024 Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, за фіксоване в режимі фотозйомки (відеозйомки) серії MVA № 2403860, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

У постанові вказано, що ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу KIA н.з. НОМЕР_1 , 02.02.2024 о 11:38 год в м. Луцьк по вул. Б. Хмельницького, 37, порушив правила зупинки, а саме - здійснив зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створив перешкоду дорожнього руху, що є порушенням вимоги п. 15.9 «и» ПДР України.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за, зокрема, порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пунктом п. 15.9 «и» ПДР України визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП з посиланням на:

1) здійснення зупинки безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території;

2) створення перешкоди дорожньому руху (як кваліфікуюча ознака).

Однак, вищенаведені висновки є хибними з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України перешкода для руху нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Варто зауважити, що як ч. 1 ст. 122 КУпАП, так і ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки та стоянки.

Проте, у випадках, які підпадають під ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, кваліфікуючою ознакою такого діяння є саме наслідок у вигляді, зокрема, створення перешкоди дорожньому руху.

Суд наголошує, що створення перешкоди дорожньому руху повинно бути зафіксоване саме в момент події, яка покладена в основу оскаржуваної постанови.

Всупереч зазначеному, стороною відповідача в ході розгляду справи не було надано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 02.02.2024 о 11:38 год, здійснивши зупинку (стоянку) транспортного засобу KIA н.з. НОМЕР_1 , у м. Луцьку по вул. Б. Хмельницького, 37, створив перешкоди дорожньому руху, тобто дії, які змусили інших учасників дорожнього руху маневрувати або зменшувати швидкість, аж до зупинки транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в посадової особи Департаменту не було будь-яких правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

На переконання суду, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 02.02.2024 о 11:38 год, ймовірно й були наявні ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, проте такі, у даному конкретному випадку, не утворювали склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена диспозицією ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що належні, достатні, допустимі та достовірні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях позивача події та складу інкримінованого правопорушення.

Виходячи із положень ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доДепартаменту муніципальноїварти Луцькоїміської радипро визнанняпостанови протиправноїта їїскасування задовольнити.

Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії MVA №2403860 від 03.02.2024 ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Л.М. Присяжнюк