Постанова № 119030417, 14.05.2024, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/571/24

Провадження № 3/156/439/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с Велике, Млинівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , бойового - медика 2 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

начальник групи запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України особам роз`яснено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12:30 год. молодший сержант ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем військової служби призваним за мобілізацією, в умовах особливого періоду, в польовому таборі військової частини НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_2 , залишив свою стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду, а саме: штатну зброю 7,62 мм автомат АКМ 74 № НОМЕР_3 із магазином та набоями до нього, внаслідок чого вона потрапила до іншого військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_3 . У подальшому, близько 12:40 год. 11.05.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 сержант ОСОБА_3 , здійснив один постріл собі у підборіддя, зі штатної зброї 7,62 мм. автомата АКМ 74 № НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_1 та смертельно поранив себе. (ЄРДР № 12024030520000452 ч. 1 ст. 115 КК України (з приміткою «Самогубство»).

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_1 , порушив вимоги ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимоги п. 14 розділу І «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних силах України», затвердженої наказом МО України від 29.06.2005 № 359 зі змінами, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-19 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі. Щодо події пояснив, що проживав разом з солдатом ОСОБА_3 в кімнаті на території табору, останній був спокійний, нічого дивного в його поведінці він не помітив. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 о 12:25 год. вийшов у туалет, залишивши свою зброю у кімнаті. Повертаючись, почув звук пострілу з кімнати в якій проживав разом з ОСОБА_3 , як потім виявилося постріл був здійснений із його зброї. Військовослужбовець ОСОБА_1 просив притягнути його до відповідальності у вигляді штрафу.

ОСОБА_4 - начальник групи запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні ствердив, що військовослубовець ОСОБА_3 був оглянутий лікарем через свій психологічний стан та у останнього забрали зброю на деякий час, оскільки його мали покласти у медичний госпіталь на лікування. Ствердив, що зброя мала бути при військовослужбовцю. ОСОБА_1 , військовослужбовцям заборонено залишати зброю без нагляду. Просив суд суворо не карати ОСОБА_1 , оскільки він за місцем служби характеризується позитивно, бойовий медик та має відбувати у зону бойових дій.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Положеннями частини першої ст. 172-19 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами.

Відповідно до частини другої ст. 172-19 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до Закону України про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався, діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачено перелік загальних обов`язків військовослужбовців.

Пунктом 14 розділу І «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних силах України», затвердженої наказом МО України від 29.06.2005 № 359 зі змінами, передбачено, що під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов`язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами.

Дії правопорушника слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, оскільки він вчинив порушення правил поводження із зброєю в умовах особливого періоду.

ІV. Висновок суду

Протокол в/ч НОМЕР_2 ЛВ № 153 від 12.05.2024 року на переконання суду є належним та допустимим, згідно вимог ст. 256 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу в/ч НОМЕР_2 ЛВ № 153 від 12.05.2024 року про адміністративне правопорушення, складеного начальником групи запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 . В поясненні у протоколі ОСОБА_1 зазначив: - вину визнаю повністю, просив суворо не карати;

- копією витягу з ЄРДР про кримінальне провадження № 12024030520000452 від 11.05.2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України;

- довідкою № 734 про самогубство військовослужбовця ЗС України, обліковане в період з 00:00 год. 11.05.2024 до 00:00 год. 12.05.2024. В довідці зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12:45 год. солдат ОСОБА_5 зайшовши до спального приміщення кімнати №3, виявив закривавлене тіло солдата ОСОБА_3 , біля правої руки останнього знаходилась вогнепальна зброя 7,62 мм. АКМ (№ НОМЕР_3). Було встановлено, що зброя належала бойовому медику ОСОБА_1 , який проживав з загиблим. Насильницької смерті та передсмертної записки, не виявлено;

- наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 121 від 30.04.2024 року про призначення на посаду бойового медика - солдата ОСОБА_1 ;

- копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 16.12.1991 року;

- копією книги видачі зброї та боєприпасів 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної підтримки військової частини НОМЕР_2 , в якій зазначено, що солдату ОСОБА_1 видавалася зброя АКМ 74 № НОМЕР_3 , штик багнет № НОМЕР_5 , магазин 4 шт. з набоями 7,62 ПС у кількості 120 одиниць;

- медичною характеристикою солдата ОСОБА_1 - молодшого сержанта військової частини НОМЕР_2 ;

- службовою характеристикою щодо молодшого сержанта ОСОБА_1 в якій зазначено, що останній зарекомендував себе позитивно, як високоосвічений та старанний бойовий медик, в нього розвинуте почуття відповідальності за доручену справу, керівні документи знає та керується ними при виконанні службових обов`язків. Професійні уміння і навички розвинені на достатньому рівні, цілеспрямовано та систематично працює над накопиченням професійного досвіду. Фізично розвинений на достатньому рівні, спроможний легко переносити фізичні та психічні навантаження;

- відібраними поясненнями ОСОБА_1 в яких він зазначив, що з солдатом ОСОБА_3 проживав в одній кімнаті в місці тимчасової дислокації військової частини. ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12:30 год. ОСОБА_1 вийшов з кімнати та пішов в туалет, однак свою зброю з боєприпасами залишив в кімнаті без нагляду, внаслідок чого вона потрапила до іншого військовослужбовця - ОСОБА_3 . Солдат ОСОБА_1 почув глухий хлопок, як постріл, побіг до кімнати та побачив закривавлене тіло ОСОБА_3 , останній вчинив самогубство;

- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 70-БГ від 12.07.2023 року про визначення уповноважених на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення згідно списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (додано список відповідно до додатку № 25 Наказу);

Також до матеріалів справи додано копію паспорта громадянина України - ОСОБА_1 та його РНОКПП.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії посадових осіб щодо складання протоколу про військове адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-19 КУпАП - порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами в умовах особливого періоду, оскільки докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність судом не встановлено.

Під час вирішення питання щодо накладення стягнення, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, наявність характеризуючих даних на ОСОБА_1 за місцем проходження служби, також суд враховує майновий стан порушника (військовослужбовець), ступінь його вини, визнання вини, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, наслідки, які трапилися в наслідок вчиненого правопорушення, тому вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу, що передбачений санкцією статті за якою притягується, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

VІ. Судові витрати

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, однак враховуючи, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому суд не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись частиною 2 статті 172-19, статтями 33, 34, 35, 40-1, 245, 250-252, 283-285, КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/с.Литовеж/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313070106000003464.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М. О. Федечко